Пакет не потрібен. Чи обмежать обіг пластикових пакетів в Україні

Катерина Сорока
Членкиня Асоціації правників України
Фото: Anastasia Gepp/Pixabay

Фото: Anastasia Gepp/Pixabay

Щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, які розкладаються понад 100 років, отруюючи навколишнє середовище продуктами розпаду. Щороку від них помирає близько одного мільйона птахів та 100 тис. тварин. Разом із тим, на порядку денному ВР з'явився законопроєкт №2051-1 «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Чи сприятиме він вирішенню проблеми?


Пластикові пакети разом з іншими видами пластику становлять основну частину сумнозвісних сміттєвих островів у Тихому океані.

Згідно з Директивою ЄС «Про скорочення споживання легких пластикових пакетів» до 2019 року Євросоюз планував скоротити їхнє споживання з 200 до 90 штук на рік на людину, а до 2025 року — до 40. З початку 2019 року магазинам у Євросоюзі заборонили безкоштовно роздавати пластикові пакети. 33 країни світу вже повністю відмовилися від використання поліетиленових пакетів, ще 53 — ввели часткову заборону.

Telegram Logo

А що в Україні? Законопроєкт №2051-1 Рада ухвалила за основу ще в листопаді 2019 року, і зараз він виноситься на повторне друге читання як доопрацьований. Слід зазначити, що це вже друге скликання парламенту, якому пропонується впровадити подібні обмеження. Поточне скликання отримало проєкт уже як альтернативний.

Документ впроваджує заборону на розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг надтонких пластикових пакетів зі стінками товщиною менше ніж 15 мікрометрів, тонких пластикових пакетів товщиною від 15 до 50 мікрометрів, оксорозкладних пластикових пакетів. Планується, що така заборона на пластикові пакети почне діяти через дев’ять місяців з дня опублікування відповідного закону.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Щоправда, є певні виключення. Така заборона не стосується біорозкладних пластикових пакетів та надтонких пластикових пакетів шириною до 225 мм (без бокових складок), глибиною до 345 мм (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 мм (з урахуванням ручок), що призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м'яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об'єктах роздрібної торгівлі як первинне пакування.

Водночас, відповідно до поточної версії законопроєкту, всі надтонкі пластикові пакети будуть повністю заборонені з 1 січня 2023 року.

Тут варто пояснити логіку авторів законопроєкту щодо критеріїв встановленої заборони. Річ у тім, що, за твердженнями експертів, перероблювання пластикових пакетів товщиною менш як 50 мікрометрів є ускладненим.

Відповідно до Директиви ЄС 2015/720 від 25 квітня 2015 року «Про обмеження використання тонких пластикових пакетів», країни-члени ЄС повинні вжити заходів щодо скорочення виробництва та споживання пакетів товщиною менш як 50 мкм.

Натомість пакети із товщою стінкою піддаються переробці. Саме тому законопроєкт поки що не забороняє розповсюдження пластикових пакетів товщиною понад 50 мікрометрів, але включає положення про оплатність такого розповсюдження та навіть передбачає встановлення Кабміном мінімальних роздрібних цін.

Також слід віддати належне авторам за включення оксорозкладних пластикових пакетів до переліку заборонених. Такі пакети містять спеціальні домішки, які сприяють швидкому розкладенню пакетів на мікропластик.

Мікропластик, зі свого боку, потрапляє спочатку в повітря, ґрунт та водойми, а потім — в шлунки риб, птахів та інших тварин і навіть — в людську їжу. Небезпека швидкого розповсюдження мікропластику вважається дуже високою, а шкода, яка цим завдається, — навіть більшою, ніж від звичайного непереробленого пластику, який, принаймі, можна локалізувати.

Отже, після ухвалення законопроєкту та набуття чинності відповідним законом ми більше не побачимо маніпуляційних позначок «біо» та «еко» на оксорозкладних пакетах, як, власне, і самих таких пакетів. Подібні позначки будуть дозволені лише на біорозкладних пакетах, вироблених із органічної сировини, які розкладаються на елементи природного походження.

Контроль за дотриманням впроваджених обмежень здійснюватиме Держпродспоживслужба. Штрафи за порушення становитимуть від 1700 до 34 тис. грн.

Законопроєкт №2051-1 ретельно пропрацьовувався членами Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування між першим і другим читаннями. Зокрема, депутати розширили сферу застосування заборони розповсюдження пластикових пакетів. В редакції до другого читання законопроєкт включає також сферу надання послуг.

Крім того, було змінено визначення «об'єкту роздрібної торгівлі». В першій редакції документа визначення було невдале та за певної інтерпретації тексту могло не включати великі супермаркети. Очевидно, це не відповідало намірам авторів законопроєкту. В редакцію до другого читання було також додано посилання на європейські стандарти щодо утилізації біорозкладних пластикових пакетів способом компостування або біорозкладання.

Попри загалом правильну ідею в основі документа, знаходяться ті, хто критикує такий підхід до екологізації українського суспільства.

Наприклад, Комітет з питань інтеграції України до ЄС в своєму висновку зазначає:

Quote«Законопроєкт не є комплексним, а має на меті суттєве скорочення використання одного різновиду відходів упаковки. Таким чином, ці зміни є фрагментарними, не відповідають принципу системності законодавства, не вирішують комплексно питання поводження з відходами упаковки».

Таке зауваження, на перший погляд, є цілком слушним, але водночас — абсолютно відірваним від української нормотворчої практики.

На жаль, системні зміни в Україні впроваджуються важко, під тиском та у випадках, коли це вже майже ультимативна вимога наших західних партнерів. Тому стратегія маленьких, але рішучих кроків може бути більш виграшною з точки зору отримання результату.

Адже ні автори законопроєкту, ні Мінприроди, яке його підтримало, не приховують, що основна мета документа — зменшення попиту на використання пластикових пакетів в Україні, а отже — запобігання утворенню відходів, що, відповідно до законодавства ЄС, є першою стадією в ієрархії поводження з ними.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини