Хочу написати про чесні вибори-2020. 26 жовтня прокинутися на годину раніше, ніж звичайно, завдяки переведенню годинників, і напередодні нового тижня подивитися новини виборчої ночі.
А після написати в своїй колонці: «Вперше в Україні пройшли чесні вибори».
Хочу написати, як мільйони українців по-дорослому прийшли на виборчі дільниці. Що їх не примушували на підприємстві під страхом звільнення, їм не обіцяли грошей агітатори, їх не залякували провокатори.
Мільйони українців, незважаючи на вихідний, відірвалися від серіалів Netflix, поїхали в Ашан на годину пізніше або відклали уроки з дитиною на вечір, — і проголосували!
Хочу написати, як українці повернулися на вихідні з трудової еміграції, щоб зробити свій громадянський вибір. Тому що українцям не байдуже, як їм жити наступні п'ять років.
Мені хочеться описати свою радість за кожного, хто свідомо підійшов до вибору майбутнього. Мені хочеться вірити, що кожен українець розуміє, наскільки важливим було його рішення в умовах децентралізації.
Що тепер усім фінансовим ресурсом районів розпоряджатимуться на місцях. Тільки від правильно обраної місцевої влади залежить — розквітати регіону або загнивати.
Хочеться писати про своє здивування, що, незважаючи на тонни інформаційного бруду, вилитого кандидатами один на одного, вибори пройшли без порушень.
Що 25 жовтня на виборчих дільницях не зафіксовано заворушень, незаконної агітації, масових вкидань, викрадень і псування бюлетенів, що не каталися традиційні в наших краях «каруселі».
А якщо хтось і намагався вчинити щось подібне, то це одразу ж обмежувалося членами виборчкомів і поліцією.
Головне, я хочу написати, як уперше не було жодного випадку підкупу виборця. Жоден українець не проміняв свій голос на пакет гречки, подачку в 200 грн або заміну лампочок у під'їзді.
І тоді, через рік, у менш метушливий понеділок 25 жовтня, я напишу, що завдяки виборам-2020 в Україні-2021 немає незаконних забудов історичних місць столиці, немає приватизації громадських пляжів і доріг.
Що жителі України-2021 лікуються в лікарнях із новим обладнанням і достатньою кількістю медикаментів.
Що маленькі українці ходять до шкіл із інтерактивними дошками, безпечними спортзалами та висококласними стадіонами. А старше покоління своєчасно отримує гідні пенсії та їздить у транспорті безкоштовно.
Але сьогодні майбутнє, про яке я хочу написати через рік, — це результат вибору, який нам тільки належить зробити. Потрібно не піддатися на улесливі обіцянки політиків із ТВ-шоу.
Потрібно зважено оцінювати агітаційну інформацію, фільтрувати як медійну «джинсу», так і «чорний PR» конкурентів. Потрібно ознайомитися з програмами кандидатів, із їхніми біографіями та досвідом в управлінні проєктами.
І вибирати не «вкинутих» на округи кандидатів за колір їхніх партійних «парашутів», а людей, які дійсно турбуються про долю міста та району. Потрібно проголосувати розумом, а не серцем.
І тоді 26 жовтня, перед тим як приготувати сніданок собі та дочці, я напишу, що в Україні вперше за 29 років Незалежності пройшли чесні вибори.
Вперше жоден українець не проміняв своє майбутнє на тридцять срібників, і як громадянин не зрадив Україну.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
