Facebook Pixel

Час залучати інвесторів на біржу

Сергій Васьков
Керуючий партнер «ЕСКА Капітал»

Фондова біржа сьогодні не має ні інструментів, ні обороту. А тому не цікава інвесторам. Їм просто немає у що вкладати свої кошти. У свою чергу без інвесторів компанії не бачать сенсу випускати цінні папери. Хто ж розірве це замкнене коло?

Хороша новина полягає в тому, що зараз найбільш сприятливий для цього момент. З одного боку, ставки за депозитами в надійних банках не здатні наздогнати інфляцією. З іншого, у всіх на слуху висока прибутковість по ОВДП (до 18,5%). За даними Нацбанку, з початку 2017 року частка фізосіб в цьому сегменті зросла в 90 разів до понад 9,5 млрд грн. А це говорить про те, що українці вже познайомилися з найпростішим видом цінних паперів і готові розглядати інші варіанти.

В цьому переконує нас і власний досвід. Коли в 2018 році «ЕСКА Капітал» випустила корпоративні облігації на смішні 30 млн грн, у нас були труднощі з їх розміщенням. Сьогодні ми бачимо постійну зацікавленіст у наших цінних паперів, як з боку фізичних осіб, так і професійних інвесторів.

Telegram Logo

Але що ж заважає українському фондовому ринку воскреснути?

Технологічна відсталість

Вся інфраструктура наших бірж – це позавчорашній день. Процес купівлі паперів настільки складний і заплутаний, що здатний відбити у фізособи будь-яке бажання куди-небудь інвестувати. До цього додаються ще абсолютно нераціональні вимоги по фінмоніторингу (ця тема заслуговує окремої статті).

Щоб вирішити цю проблему НКЦПФР потрібно спростити процес ліцензування електронних бірж, послуги яких можуть пропонувати банки. Клієнти європейських банків вже давно купують і продають цінні папери, використовуючи інтернет і мобільні програми.

В Україні добре розвинений онлайн-банкінг. Була б на те воля Нацбанку і НКЦПФР, ті ж «Монобанк», «ПриватБанк», «Альфа-Банк», «Ощадбанк» та ін. могли б стати зручними біржовими майданчиками для фізосіб. Через Приват24 сьогодні можна купувати ОВДП.

Слабкий захист прав інвесторів

Для розвитку фондового ринку необхідно розширити коло осіб, що інвестують в облігації та акції. Зробити це можна за рахунок західних портфельних інвесторів. Але для цього необхідно доопрацювати закон про акціонерні товариства. Зараз його нова редакція захищає мажоритарних акціонерів, але зводить нанівець права міноритаріїв. Іноземні портфельні інвестори не прийдуть на ринок, де погано захищають права міноритаріїв.

Потрібно не тільки посилити законодавчу захист прав міноритарних інвесторів і заборонити змінювати законодавство в цій сфері строком на 10 років. А крім цього необхідна амністія капіталів для людей, які працювали в цьому бізнесі (за винятком чиновників, які все життя провели на державну службу та їх сімей).

Підвищення освітнього рівня

Перезапуск фондового ринку треба робити паралельно з проведенням продуманої і потужної освітньої програми для населення, яке за оцінками НБУ зберігає «під матрацами» понад $80 млрд.

Ні, потрібна навіть не освітня, а пропагандистська кампанія, що закликає вкладати гроші у вітчизняний фондовий ринок, як це відбувалося в Польщі, де такими закликами були обклеєні чи не кожен другий стовп і під'їзд.

На дворі XXI століття. За статистикою українці – одна з найосвіченіших націй світу. Але не у фінансовій сфері. Тут ми одні з найбільш відсталих країн на континенті. У шкільну програму час включати основи фінансової грамотності. З дитинства потрібно розповідати людям про зарплату, оподаткування, кредити, пенсійних заощаджень, фондовий ринок і т. п.

Підтримка середнього бізнесу

В Україні немає потреби відразу створювати велику торгову площадку і чекати великих IPO. Розумніше створювати український фондовий ринок, орієнтуючись, наприклад, на варшавську New Connect. Ця площадка створена для компаній малого і середнього бізнесу. Зараз на ній котирується близько 400 емітентів, а оборот торгів близько становить близько 2 млрд злотих у рік.

Чому середній бізнес має стати локомотивом розвитку фондового ринку? Річ у тому, що довіра до великих компаній в Україні знаходиться на низькому рівні з ряду причин. У більшості своїй вони контролюються олігархами, ставлення до яких у наших співвітчизників, м'яко кажучи, негативне. Крім того, у нас історично зневажливе ставляться до міноритарних акціонерів.

Ну і нарешті, в Україні не набереться й сотні великих і прозорих компаній, і їм всім доступні закордонні майданчики у Варшаві, Франкфурті Лондоні.

Всі ці фактори будуть знижувати бажання інвесторів вкладати великі компанії. Тому драйвером ринку цінних паперів, джерелом нових інструментів для інвесторів може в першу чергу стати середній бізнес. В людей більше довіри до брендів, продукцією яких вони користуються у повсякденні. А цим компаніям потрібні гроші на розвиток бізнесу. Взаємний інтерес у наявності. Уявіть собі, що « Good Wine », «Інтертоп», «Сільпо», «Галичина» і т. п. отримають можливість легко виходити на ринок зі своїми бондами для розширення виробництва.

А для цього необхідно, щоб НКЦПФР перестала дивитися на будь-якого емітента, як на потенційного шахрая. Потрібно, щоб все було навпаки. Щоб регулятор підтримував емітента, щоб допомагав компанії, яка випускає цінні папери. Фондовий ринок очищений від сміттєвих інструментів – це прекрасно, але настав час його наповнити, щоб він почав, нарешті, працювати.

Користь грамотної приватизації

Сьогодні від президента Володимира Зеленського та його радників ми чуємо про необхідність проведення широкої приватизації. Один з них Олег Устенко зовсім недавно заявив, що монстрів типу «Укрзалізниці», «Укрспирту» і «Нафтогазу» потрібно розчленувати і продати по шматках. Так само вчинити з держбанками.

Чому б не зробити приватизацію використовуючи інструмент «народного IPO»? Вивести на біржу частину компаній – наприклад 20-55%. Кожен бажаючий зміг би придбати частку. Це призвело б до зростання рівня корпоративного управління в держкомпаніях, зростанню прибутку. І дало б підприємствам необхідний ресурс для оновлення основних фондів та перезапуску.

Нарешті, це автоматично запустило б фондовий ринок. Наявність таких емітентів, як «Укрзалізниця», «Укрпошта», «Нафтогаз» негайно викликало б інтерес до фондового ринку не лише з боку українських інвесторів, але і зарубіжних. Продаючи по частинах, ми могли б отримати кращу ціну. Грамотно прописавши законодавство, можна виключити можливість покупки їх мажоритарної частки олігархами. А зберігши певну частку за державою, забезпечували б стабільне наповнення бюджету на роки вперед не тільки з податкових надходжень, але і за рахунок дивідендів, як це відбувається в нашому улюбленому Сінгапурі.

Пенсійна реформа

Все вищевикладене корисно, але саме по собі це навряд чи наповнить фондовий достатньою кількістю грошей інвесторів. Зробити це можна за рахунок пенсійної реформи.

Подивимося на досвід Польщі: реформа пенсійної системи в 1999 р. створила другий пенсійний рівень і стала «ракетним паливом для розвитку Варшавської фондової біржі. Більшість населення Польщі стали членами Відкритих пенсійних фондів, які акумулювали і інвестували кошти населення у фінансові інструменти для забезпечення майбутніх пенсій. Завдяки надходженню пенсійних накопичень Варшавська фондова біржа стала надійним партнером для польських (і не тільки) емітентів, які мали потребу в капіталі для розвитку, а велика активність місцевих інвесторів викликала зростання інтересу та інвестицій з боку зарубіжних інвесторів.

Досвід сусідів

Варшавська фондова біржа – одна з найбільших у Центральній та Східній Європі, де в середній оборот становить 220 млн євро в день. Шлях до цього поляки почали ще в середині 2000-х. Зрозуміло, і у них були проблеми – дефолти емітентів, банкрутства, втрата заощаджень населенням. Але інвестиції – це бізнес. А будь-який бізнес завжди супроводжується ризиком. І до цього наші громадяни теж повинні навчитися правильно ставитися.

Сьогодні в Польщі заходить багато іноземних інвестицій, що дають через такі інструменти, як акції й корпоративні облігації польських компаній ресурс для розвитку. Нам належить зробити те ж саме. Тобто змусити фондовий ринок виконувати своє основне призначення – фінансувати розвиток економіки, отримуючи кошти як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.

Питання розвитку українського фондового ринку — це десятки мільярдів доларів. Давайте не втрачати можливостей, щоб їх дістати.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]
Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter Cmd + Enter Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини