Профспілки «Укрзалізниці» раптово прокинулися й організовують страйк. Це означає, що нове керівництво компанії робить кроки в правильному напрямку і прикриває якісь схеми. В українських держкомпаніях профспілки завжди обстоюють старі порядки та схеми. Чомусь так трапляється.
Тітушки приходять під Фонд держмайна, протестуючи проти приватизації руїн заводу «Більшовик». А це означає, що приватизація перезріла і хтось не хоче втрачати заробіток на держкомпанії.
Якщо зміни справжні, то проти них обов'язково протестуватимуть. Не було ще в Україні реформ або змін, які змінювали ситуацію на краще, але проти яких не організовувалися б протести. «Нафтогаз», банківський сектор, медична реформа... Цей список довгий. Навіть проти «Прозорро» були протести, хоча придумати, чим може бути погана ця система, дуже складно. Але корупціонери справляються.
Коли система не працює в належний спосіб — втрачає суспільство. Але якщо хтось втрачає, то хтось обов'язково знаходить. Завжди є вигодонабувачі. І вони отримують свою вигоду коштом платників податків роками. І накопичили жирок. І їм хочеться продовжувати. І тому вони використовують корупційні доходи минулого, щоб зберегти їх у майбутньому.
Найяскравіший приклад — це тітушки, які протестують проти продажу заводу «Більшовик». Завод давно вже перетворився на руїни. Там дерева ростуть у прямому сенсі цього слова на даху та стінах. У цехах можна знімати голлівудські блокбастери середньої паршивості. З фінальною бійкою серед брухту. Й от цей стан приходять захищати хлопці спортивної зовнішності і глибоких інтелектуальних здібностей. Як? Хоча, можливо, вони сподіваються знятися там у масовці?
Навіщо це комусь? Приватизація «Більшовика» означає, що величезна територія заводу отримає нового власника. І так, він там будуватиме. Це приватизація не заводу, який уже помер. А що мертве, померти не може. Це приватизація прекрасної локації майже в центрі міста. Де можна системно побудувати квартал. Не будувати висотки замість скверів, а побудувати гарний великий район за всіма правилами урбаністики. Але це також означає, що хтось інший, хто зараз паразитує на цій локації, хто знімає там дешево, хто отримує прибуток від того, що чиновники вміють замружувати очі, втратить свої доходи. І приходить рятувати завод «Більшовик». Видно, то молоді комуністи. Хочуть повернути велич.
Укрексімбанк, «Більшовик», «Укрзалізниця». Це класичні приклади того, як не має бути. І приватизація — краща відповідь на це питання. На жаль, приватизація не працює у випадку з Укрексімбанком — там треба йти шляхом корпоративного управління. На жаль, приватизація — не варіант і для «Укрзалізниці». Це та компанія, де, навіть якщо почистити авгієві стайні, однаково ніхто не буде задоволений. Це «Укрпошта» в кубі. А от завод «Більшовик» можна продати. І забути про нього, наче про страшний сон. Як про більшовиків. І про комуністів.
Але завжди є ті, хто проти. І вони до останнього намагатимуться зірвати конкурс, який запланований наступного тижня. Тому що бабло.
Приватизація — це реформа. Як би дико це не звучало для тих, хто асоціює приватизацію з тим, що відбувалося в 90-ті. Але то не було приватизацією. То був схематоз. А приватизація — це чистий і відкритий конкурс, де той, хто дав більше грошей, той і переміг. І таких конкурсів за всю історію України було аж два. Не враховуючи малу приватизацію. Це конкурс із продажу «Криворіжсталі» (другий конкурс) і готелю «Дніпро». Тепер є надія, що до них додадуться «Більшовик» та ОГХК. Якщо корупціонери й тітушки знову все не зіпсують. А вони можуть.
Текст опубліковано за згоди автора
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
На столичному готелі «Україна» з’явилась арт-інсталяція, присвячена українським піхотинцям
