Станом на кінець 2023 року збитків зазнали 1907 об'єктів культурної інфраструктури без урахування пам'яток культурної спадщини, з них 306 – знищено (16%), повідомило Мінкультури. Загальні втрати державних закладів культури – 23 об'єкти (9%); комунальних – 1884 об'єкти (6%).
Загалом постраждали:
- клубні заклади – 923;
- бібліотеки – 681;
- заклади художньої освіти – 145;
- музеї та галереї – 106;
- театри, кінотеатри та філармонії – 35;
- парки, зоопарки, заповідники – 14;
- цирки – 3.
Втрати творів мистецтва, музейних експонатів взагалі важко підрахувати. Журнал The Economist розповів про подібні втрати.
Так, російські чиновники за сприяння місцевих співробітників та тодішнього директора музею вивезли з Херсонського обласного музею щонайменше 28 000 артефактів. Зникли стародавні монети, грецькі скульптури, скіфські прикраси, дорогоцінна бухарська шабля та навіть жорсткі диски з каталогом музею.
Всередині Херсонського обласного музею після окупації (відео)
Художник В'ячеслав Машницький із Херсона зник безвісти після того, як російські війська з'явилися на його дачі на березі річки та конфіскували його човен. Друзі, що зайшли до будинку через кілька днів, виявили сліди крові. Відтоді про Машницького нічого не було чути.
За оцінками, до рук росіян потрапили щонайменше 480 000 творів мистецтва. Визначити ціну вкрадених творів практично неможливо, оскільки з метою страхування оцінили лише частину. У квітні минулого року ООН підрахувала, що війна завдала шкоди культурній спадщині України на суму 2,6 млрд. доларів. Нині це видається консервативною цифрою.
Відслідковувати те, що вкрали окупанти, складно. Багато українських музеїв, особливо невеликі регіональні, покладалися на паперові каталоги, часто застарілі чи неповні. Деякі з цих каталогів зникли. Зусилля з оцифрування запасів, що розпочалися лише три роки тому, набули нової актуальності.
Обласна бібліотека імені Гончара в Херсоні
Україна добиватиметься відшкодування збитків. Прокуратура Києва веде розслідування щодо російських чиновників та українців, причетних до пограбування. Йде робота над новим законом про реституцію та переглядом застарілого закону про захист культурної спадщини. З кінця жовтня минулого року спеціальний армійський підрозділ почав займатися оцінкою збитків, завданих культурним об'єктам. Але надії повернути те, що вкрали окупанти, замало. Російські чиновники відправлять українські колекції, що зберігаються в Криму, до Росії, якщо Україна поверне півострів, каже В'ячеслав Баранов, археолог Національної академії наук України.
Сталися деякі прориви. 26 листопада після довгого судового позову в Україну з Нідерландів було повернуто сотні історичних цінностей із Криму. Колекція, що включає скіфське золоте різьблення четвертого століття до нашої ери, у 2014 році експонувалася в Амстердамі. Росія вимагає повернути предмети кримським музеям, які надали їх у тимчасове користування. 2021 року Верховний суд Нідерландів ухвалив, що вони належать Україні.
Вони не єдині, хто повернувся. У музейному комплексі «Лавра» у Києві журналісту The Economist показали бойову сокиру бронзового віку та хозарський меч шостого століття. Влітку 2022 року ця зброя, а також кілька інших предметів, які, ймовірно, призначалися для американського ринку антикваріату, були виявлені в аеропорту Нью-Йорка. Через рік американська влада відправила їх до України. Більшість із них, ймовірно, була незаконно розкопана на півдні України, недалеко від Криму. Такі археологічні пограбування процвітають на окупованих територіях.
Коли росіяни окупували Херсон, міський художній музей перебував на реконструкції. Співробітники повідомили нову владу, що його колекцію було перевезено на північ. Насправді вона зберігалася на першому поверсі. Окупанти дізналися про це завдяки місцевим інформаторам. Вони вкрали не менше 10 000 із 14 000 творів музею, зокрема картини Івана Айвазовського та Олексія Шовкуненка, художника, на честь якого названо музей, та ікони. Залишили кілька скульптур, які було надто важко пересувати, а також портрети Леніна.
Минулого літа співробітники музею на основі фотографій та відео в інтернеті дійшли висновку, що частина вкрадених творів знаходиться у музеї «Таврида» у Сімферополі, в окупованому Криму. У телефонній розмові директор «Тавриди» Андрій Мальгін зізнався, що херсонська колекція зберігається у його музеї. Директор, який потрапив під санкції ЄС за участь у розграбуванні, каже, що роботи перевезли «на зберігання».
***
25 квітня 2023 року за сприяння посольств Польщі та України в Німеччині відбувся показ фільму Erase the Nation («Стерти націю») польського режисера Томаша Гживачівського про руйнування російськими військами культурної спадщини України.
У стрічці автор розповідає про подорож Україною від сходу до заходу. Режисер поспілкувався з місцевими істориками, працівниками бібліотек та церков. На кадрах зображено зруйновані українські релігійні будинки, музеї та бібліотеки. Герої стрічки розповідають не лише про руйнування, а й про особисті тяжкі втрати.
Фільм Erase the Nation («Стерти націю») – відео
Читайте також
