Національний музей архітектури та побуту отримав новий вхід
Відновлення та реконструкція українських музеїв під час війни має не тільки символічне, а й стратегічне значення, адже росіяни всіма силами намагаються стерти українську ідентичність та історію. Україна намагається не тільки вберегти експонати від руйнувань і пограбування, а й відкриває нові музеї, реконструює існуючі та збирає нові колекції.
Від початку повномасштабного вторгнення були проведені експедиції з зони бойових дій для збирання артефактів, збираються усні історії війни. Зʼявилися і нові музеї, наприклад:
- Музей трофеїв з поля бою у Кропивницькому;
- Музей-будинок Дмитра Чижевського в Олександрії Кіровоградської області;
- Інтерактивний музей науки у Чернівцях;
- Музей науки у Львові.
Що відбувається з музеями під час війни
Першим музеєм, що зазнав руйнувань внаслідок російської агресії, став Донецький обласний краєзнавчий музей ще у 2014 році. Від початку повномасштабного вторгнення, як повідомило 
Міністерство культури та інформаційної політики, постраждали 63 музеїв і галерей:
- зруйновані — 22 одиниці;
- пошкоджені — 41 одиниця.
З цих обʼєктів більшість припадає на Донецьку (37%) та Харківську (11%) області.
З-поміж яскравих прикладів — прицільне нищення рашистами Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди у Харківській області навесні 2022 року, якраз у рік 300-річчя філософа, що відзначається на рівні ЮНЕСКО.
У чорний понеділок 10 жовтня 2022, під час масованої ракетної атаки по Україні, постраждали всі музеї довкола парку парку Шевченка у Києві: серед них — музей Ханенків, Національний музей Тараса Шевченка, Київська картинна галерея.
Відновлення зруйнованих і пошкоджених памʼяток культури на державному рівні почнеться після закінчення війни. Зараз проводиться консервація музеїв і культурних памʼяток для запобігання подальшому руйнуванню, зазначили у Мінкультури.
Музеї вже зараз шукають гроші меценатів на реконструкцію будівель в Україні та за кордоном, адже це питання — не з дешевих, а багато будівель потребують термінового ремонту або консервації.
Наприклад, вартість реконструкції Центрального будинку культури в місті Ірпінь після російських обстрілів та окупації оцінили в 204,8 млн грн. Допомогти у відновленні обіцяють французькі меценати, але тільки після війни.
Центральний будинок культури в місті Ірпінь
Купецький маєток у Харкові, який постраждав від обстрілів, вдалося вже законсервувати за гроші спонсорів — ініціативна група Save Kharkiv знайшла 76 тис. євро від пʼяти міжнародних та українських фондів.
Купецький маєток у Харкові законсервували. Фото: Суспільне Харків
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків зазнав руйнувань 10 жовтня 2022 року. Відновлення будівель проводять за кошти Києва, а консерваційні роботи та обстеження будівель — за підтримки декількох фондів (ЮНЕСКО, House of Europe, ALIPH, World Monuments Fund) і громадських організацій.
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків до війни. Фото: Wikipedia
Мінкультури створило спеціальний рахунок для збору коштів на відбудову культурних обʼєктів. Так, на відновлення музею ім. Сковороди необхідно зібрати 112 млн грн, Чернігівської центральної міської бібліотеки імені М. М. Коцюбинського — 4,6 млн грн.
Етнопортал в історію: як оновили музей у Пирогові
Прикладом відновлення музею під час війни стала реконструкція центрального входу у Національний музей народної архітектури та побуту у Пирогові до 18 травня, Дня музеїв України.
Свій патронат надала міжнародна компанія МХП і благодійний фонд «МХП – Громаді». Голова правління МХП Юрій Косюк наголошує на важливості підтримки культурної ідентичності українців у повномасштабну війну.
Національний музей народної архітектури та побуту України
Генеральна директорка Національного музеї народної архітектури та побуту України Оксана Старак-Повякель розповіла , що новий вхід давно потребував реконструкції.
Хоча музей глобально не постраждав під час повномасштабної війни, 14 січня на його територію падали уламки ракет, а на початку вторгнення частину огорожі та захисних конструкцій розібрали бійці ТРО для організації барикад.
Національний музей народної архітектури та побуту України
Та й сам вхід дуже застарів, адже він будувався більше 50 років тому. Перекриття та конструкція вже потребували заміни, вхід не був інклюзивним для людей з інвалідністю, не мав турнікетів із можливістю провести електронний квиток по Qr-коду тощо.
«70-ті роки XX століття і 20-ті роки XXI століття — це велика різниця у сучасних технологіях, в камерах спостереження, забезпеченні відвідувачів Wi-Fi. Так само тоді ніхто не думав про інклюзію, зручні пандуси для інвалідних і дитячих візочків — всі оці нові технології та вимоги необхідно було втілити», — розповідає директорка музею.
За її словами, вхід став таким собі етнопорталом, у якому відвідувач залишає за собою сучасний урбанізований світ і потрапляє в романтику, історію стародавнього українського села XVII-XX століття.
При будівництві були використані екологічні матеріали: спершу була задумка накрити вхід очеретом або соломою, але потім від цієї ідеї відмовилися. Його перекрили гонтом — це традиційне накриття на Поліссі та в Карпатах, що є більш довговічним.
Національний музей народної архітектури та побуту України
При ремонті додали також оглядовий майданчик для відвідувачів, оновили огорожу та зробили нове велике накриття для відвідувачів, що очікують у черзі біля входу.
За словами директорки музею, роботи, що розпочалися ще до повномасштабного вторгнення, велися навіть під час ракетних обстрілів та вимкнень світла в Києві, і тому вона щиро вдячна МХП за те, що вони не зупинили ремонт через агресію рф.
На майбутнє з МХП погодили ремонт одного із млинів музею: компанія профінансує повне відновлення механізму експонату.
Музей у Пирогові як сцена української історії
Реконструкція входу у музей у Пирогові стала першим етапом державної програми «Магніти України», що передбачає відновлення та реконструкцію чотирьох музеїв. Як розповіли у Мінкультури України, решта три музеї:
- Чорнобильський радіаційний-екологічно біосферний заповідник (потребує розмінування території);
- національний заповідник «Хортиця» у Запоріжжі (наразі перебуває під постійними обстрілами);
- біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна у Херсонській області (знаходиться у зоні тимчасової окупації).
За словами міністра культури Олександра Ткаченка, музей у Пирогові був обраний до програми у 2020 році. Він втілює унікальну історію, традиції та звичаї України:
Музей у Пирогові був обраний до фінансування благодійним фондом «МХП-Громаді» у рамках напрямку переосмислення української ідентичності, яка набула нових сенсів після повномасштабного вторгнення, розповіла також Тетяна Волочай, директорка фонду.
Раніше реставрацією музеїв благодійний фонд не займався, хоча має інші культурні проєкти, наприклад «Кіно заради Перемоги» та «Співаємо заради перемоги», де виступає Kozak System, збираються гроші на донати та проговорюються важливі речі.
Реставрація музею в Пирогові як проєкт сподобалася фонду, і він зараз обирає до 5 музеїв у регіонах для підтримки. Серед них розглядаються, наприклад, Музей-садиба Героя України В. М. Чорновола у Черкаській області, і музей Петра Калнишевського у Сумській області.
Музей у Пирогові шукає меценатів
Національний музей народної архітектури та побуту України
За словами Оксани Старак-Повякель, на оновленні входу потреби музею народної архітектури та побуту не закінчуються. Необхідно також зробити:
- реконструкцію адмінбудівель;
- реставрацію експонатів (особливо будиночків і млинів);
- оновлення комунікацій, яким уже десятки років.
За її словами, такі реставраційні роботи частково проводилися тільки останні 5 років. За це час вдалося перекрити близько 40 експонатів.
Вся робота вимагає значних фінансових вкладень, тож музей шукає меценатів.
Знайти фінансування дуже важливо, адже музей просто неба у Пирогові є унікальним: він демонструє відвідувачам природу та етнографічну історію різних куточків України, зберігає близько 300 експонатів народної архітектури, деяким з яким уже 500 років. Це і деревʼяні церкви, і будиночки, і пасіки, і повітряні млини, і криниці, і господарські угіддя.
На останніх, до речі, за домовленістю МХП, Мінкульту та Музею вже другий рік поспіль засівають пшеницю, соняшник, люпин і ріпак.
Старак-Повякель також мріє про те, щоб зробити на території музею, враховуючи розмір території, екологічні стежки та велодоріжки, що також підвищило би комфорт відвідувачів.
Як рятували музеї після вторгнення росії
Співробітники музеїв із перших днів повномасштабної війни рятували музейні колекції. З міркувань безпеки місця зберігання памʼяток історії та архітектури, врятованих від агресії рашистів, не розголошують.
Наприклад, найцінніші експонати Чернігівського обласного історичного музею ім. Василя Тарновського сховали у лютому 2022 року, а під час оточення міста укріпили будівлю та облаштували укриття. Експозиції згодом перемістили у безпечні місця.
Чегніговський обласний історичний музей
Луганському обласному краєзнавчому музею довелося переїжджати двічі: після початку війни у 2014 році до Старобільська, а у лютому 2022 – до Львова. На жаль, експонати про АТО та ООС були втрачені через окупацію Старобільська, тому тепер колектив збирає нову «Колекцію перемоги».
Луганський обласний краєзнавчий музей довелося евакуювати двічі
Експонати Харківського літературного музею – листи, рукописи, рідкісні видання – вдалося сховати від обстрілів у спеціально облаштоване підвальне приміщення.
Харківський літературний музей
Змогли вберегти від руйнувань і роботи Маріупольського художнього музею ім. Архипа Куїнджі – вони пережили бомбардування міста, проте, на жаль, навесні 2022 року окупанти вивезли їх в окупований Донецьк.
Маріупольський художній музей ім. Архипа Куїнджі до повномасштабного вторгнення. Фото: the-village.com.ua
Росіяни вкрали всі експонати — понад 10 тис. творів мистецтва — і з Херсонського обласного художнього музею ім. Олексія Шовкуненка.
Херсонський обласний художній музей ім. Олексія Шовкуненка. Фото: Wikipedia
Україна вже рахує збитки, але потрібні меценати
Окупанти за час повномасштабного вторгнення пограбували кілька десятків музеїв, зокрема в Маріуполі, Мелітополі та Херсоні та вкрали в України десятки тисяч предметів мистецтва. Ще більшими є масштаби розкрадань на окупованих з 2014 року територіях, але точні дані зберуть після звільнення українських земель, повідомило Мінкультури.
Київ уже рахує збитки від російської агресії, складаючи реєстри злочинів рашистів проти української культури. За підтримки Мінкультури Польщі створюється «Електронна система реєстру Музейного фонду України», що дозволить систематизувати статуси всіх обʼєктів.
Пошкодження культурних обʼєктів — музеїв, бібліотек, історичних споруд — є однією з визнаних категорій воєнних злочинів, а отже, підлягає не тільки виплаті репарацій, а й покаранню винних на міжнародних трибуналах. Свідки руйнувань можуть надсилати фото та відеодокази злочинів рашистів МКІП за цим посиланням.
НАЗК у співпраці з Мінкультури у межах робочої групи Art Sanct Task Force відстежує незаконну торгівлю у світі предметами мистецтва та старовини, що були викрадені окупантами в Україні під час війни.
Київ після перемоги сподівається повернути й більш давні експонати, вкрадені рашистами ще за часів Другої світової війни.
Реставрація ж культурних обʼєктів уже зараз потребує не тільки часу, але й коштів меценатів.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
