Гармонізація законодавства до норм ЄС та застосування найкращих практик регулювання відкривають український бізнес-ринок іноземним інвесторам та роблять його більш прозорим.
З 2020 року в Україні триває реформа українського законодавства у сфері захисту економічної конкуренції, одним із ключових елементів якої для Європейських партнерів є впровадження пунктів Регламенту Ради (ЄС) №139/2004 щодо контролю за злиттям. Актуальність питання важко заперечити, адже саме з ним найчастіше стикаються іноземні компанії, заходячи з масштабними інвестиціями в Україну.
Антимонопольний комітет України широко застосовує європейський досвід та формує нову якісну практику регулювання ринків, зокрема і в частині мінімізації монопольного впливу та пом’якшення ризиків концентрації. Отже, розберемось, як це працює.
Європейська практика регулювання конкуренції
Європейські регулятори у сфері конкуренції та Європейська комісія (ЄК), як регулятор ЄС, мають доволі широкі повноваження. Однак окрім стандартних повноважень, як-от розгляд заявок і справ, надання дозволів, заборон і висновків, а також прийняття рішень і наказів, з’являються інноваційні. Одним з таких відносно нових інструментів у роботі стало використання ремедіс.
Ремедіс — це зобов'язання або обмеження, які сторони беруть на себе добровільно або які накладаються антимонопольним органом для усунення ризиків у сфері конкуренції.
У більшості випадків ремедіс замінюють заходи примусу чи санкцій з боку регулятора для мінімізації шкоди від можливих порушень конкуренції.
У деяких випадках ремедіс застосовуються для обмеження економічних втручань у ринок з боку компаній, оскільки вони можуть радикально змінити структуру ринку або штучно збільшити вплив компанії. В такому разі ремедіс використовуються для розв'язання питань, що виникають внаслідок злиття та поглинань компаній, або інших антиконкурентних практик. До них також часто включаються випадки, пов’язані з відчуженням активів або змінами в структурі бізнесу.
До прикладу, у справі з придбання сталевим гігантом ArcelorMittal італійської компанії Ilva об'єднана компанія контролювала б понад 40% виробничих потужностей з виготовлення продукції зі сталі. Для зменшення ринкового тиску та усунення ризиків монополії регулятор вирішив застосувати ремедіс. Так, ArcelorMittal було запропоновано виключити консорціум Marcegaglia (один із великих акціонерів Ilva) з угоди та утриматися від придбання акцій Ilva у Marcegaglia в рамках цієї угоди. У даному випадку застосування зобов’язання «утриматись від» — запобігло подальшій надмірній концентрації ресурсів в руках однієї компанії, а отже, і обмежило можливість монополізації ринку в цілому.
Дуже часто антимонопольні органи визначають ремедіс, які стосуються оптимізації конкурентної та економічної поведінки учасників ринку, для збереження здорової конкуренції. Зазвичай ці ремедіс спрямовані на усунення зловживань, таких як надмірне завищення цін, обмеження доступу до ресурсів, сприяння банкрутству конкурентів або перешкоджання виходу на ринок інших гравців, або ж маніпуляції з тендерами чи закупівлями тощо.
Наприклад, при злитті канадських гірничодобувних компаній Inco та Falconbridge були встановлені значні перепони для справедливої конкуренції на ринках нікелю та кобальту в Європейській економічній зоні, зокрема це стосувалося обмеженого доступу до ринків для інших малих компаній і субпідрядників. Щоб мінімізувати потенційний негативний вплив злиття, регулятор застосував ремедіс до сторін угоди. А саме — компанії зобов’язалися укласти угоду про постачання до 60,000 т нікелю щорічно іншим компаніям на ринку протягом десяти наступних років. Такі ремедіс дозволили зберегти встановлену ринкову динаміку та підтримати конкуренцію для подальшого продажу нікелю та кобальту.
Однак постійно зростає кількість випадків, коли Європейська комісія погоджує угоди зі специфічними умовами у кожній конкретній справі. Європейська комісія та регіональні антимонопольні органи уважно вивчають і адаптують конкретні ремедіс, які пов’язані з особливими характеристиками ринків та галузей. В основному такий підхід застосовується щодо динамічних ринків, впровадженням нових технологічних рішень і моделей управління (наприклад, у диджитал-економіці, доступності та придбанні даних/програмного забезпечення тощо).
Останні роки Антимонопольний комітет активно вивчає європейський досвід. Фото: АМКУ
Згідно з Arthur Cox, провідною європейською юридичною фірмою, яка широко відома своєю експертизою в галузі конкурентного права, ключовий тест для оцінки адекватності запропонованих ремедіс — чи є їх реалізація достатньо ефективною для подолання потенційних ризиків конкуренції, виявлених внаслідок повідомленої угоди. Крім того, важливо оцінювати цю ефективність у всебічний спосіб на основі конкретних фактів кожної конкретної справи. Європейська практика показує, що поведінкові ремедіс підходять для усунення обмежень конкуренції, а отже, можуть бути достатніми для мінімізації потенційних ризиків.
Такою угодою стало злиття Fiat Chrysler Automobiles (FCA) та Peugeot S.A. (PSA). Одним із потенційно негативних наслідків була можлива шкода конкуренції у сфері продажу та обслуговування малих легкових комерційних автомобілів у дев'яти країнах ЄС. Враховуючи, що обидві компанії не лише виготовляють комплектуючі та збирають автомобілі, а й продають їх на суміжних ринках, їх злиття не лише змінює структуру самих ринків, але й насправді встановлює нові правила їх функціонування, включно й ціноутворення.
Для уникнення зміни структури дев'яти європейських ринків одночасно, ремедіс включали пункт про обов'язкову співпрацю компанії Peugeot S.A. з Toyota Motor Europe (Toyota). У рамках цієї співпраці Peugeot S.A. виробляє тягачі SLCV для негабаритних вантажівок (а також запчастини та аксесуари для них) і передає їх Toyota за зниженими цінами для продажу на ринку ЄС під брендом Toyota. Крім того, ремедіс включали деякі специфічні правила ведення бізнесу на цих ринках, такі як: поліпшення доступу конкурентів до сервісних мереж Peugeot та Fiat; зняття вимог щодо спеціальних зон прийому клієнтів; та скасування заборон на використання їх інструментів в сервісному обслуговуванні фахівцями конкурентів.
Практика АМКУ у сфері застосування ремедіс
В Україні за захист економічної конкуренції відповідає державний орган зі спеціальним статусом — регулятор Антимонопольний комітет України. Одними з ключових завдань АМКУ є контроль та захист конкуренції, попередження та припинення порушень у цій сфері.
Поступова гармонізація конкурентного законодавства України та ЄС дозволила розширити дискреційні повноваження Антимонопольного комітету. Таке збільшення автономності у рішеннях АМКУ вплинуло і на практику розгляду справ, а також дозволило впровадити альтернативні підходи регулювання ринкової поведінки.
У справах, що розглядаються Антимонопольним комітетом України, надається перевага тим ремедіс, які найкраще підходять для конкретної ситуації та особливих характеристик учасників ринку.
АМКУ оцінює природу антиконкурентних практик і обирає заходи, які сприяють відновленню справедливої конкуренції, з урахуванням специфіки ситуації на ринку та потенційних ризиків для конкуренції.
Прикладом використання ремедіс є кейс про придбання ТОВ «Радехівський цукор» активів ПАТ «Гнідавський цукровий завод». Через цю угоду регулятор виявив ризик негативного впливу на конкуренцію на всьому регіональному ринку. Щоб погодити угоду, було застосовано низку ремедіс, які включали: не встановлювати різні умови для еквівалентних угод, забезпечити доступ до послуг з переробки, покрити витрати на транспортування на відстані до 132 км, запропонувати довгострокові контракти на переробку та гарантувати мінімальний обсяг цукру від оброблених буряків для постачальників цукрового буряку у визначеній зоні.
Ще одним показовим прикладом використання ремедіс є справа щодо придбання майнового комплексу «Полтава-Зерно», що розташований у межах «Чорноморського» порту. Потенційно ризиковим фактором, виявленим АМКУ, був імовірний негативний вплив у сфері логістики рослинних олій, зокрема їх перевантаження в Чорноморському порту. Щоб мінімізувати цей ризик, АМКУ застосував наступі ремедіс: запобігти необґрунтованій відмові у наданні послуг з перевантаження рослинних олій в порту для суб'єктів, що не контролюються ТОВ «Полтава-Зерно».
Окрім того, прикладом використання ремедіс в українській практиці конкурентного права стала угода про придбання двох цементних заводів міжнародною компанією CRH у італійської компанії Buzzi. Наразі, після публічно оприлюднення ремедіс, ця угода перебуває на крайньому етапі розгляду Антимонопольним комітетом та очікує фінального рішення. Враховуючи, що ця угода може мати вплив на загальну структуру ринку та функціонування інших його учасників — АМКУ вибрав найоптимальніші ремедіс.
Зокрема: не обмежувати обсяги продажу продукції клієнтам, що не пов'язані з CRH, передати частку 25-28% статутного капіталу третій стороні з правом вето, підтримувати виробничі потужності; а також окремо забезпечити повну незалежність управління на заводах.
Відтак, системна робота у сфері моніторингу ринків, імплементація найкращих європейських практик та політик — вже дає АМКУ можливість адаптувати їх до реалій українського бізнесу і забезпечити гнучкі та використовувати ефективні інструменти регулювання. Як результат, це забезпечує створення чітких та прозорих конкурентних умов для всіх учасників ринку, сприяє їх розвитку, залученню інвестицій і, в решті-решт, зміцненню української економіки.
Читайте також
