Як Україна змусить техногігантів сплачувати податки. Фото: Pixabay
17 лютого 2021 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, який зобов’яже Google, Netflix, Facebook та інших іноземних техногігантів сплачувати податки в Україні. Втім, це буде не новий податок: замість цього вирішили внести зміни до старого законодавства.
з‘ясувало, хто і скільки тепер платитиме, як зміняться ціни на ринку електронних послуг та як у світі працюють подібні ініціативи. І найголовніше — хто нарешті за це все заплатить.
Податок для техногігантів: хто заплатить
Ухвалений законопроєкт № 4184 доповнює статтю 208 Податкового кодексу. У ній з’явиться норма про оподаткування електронних послуг компаній-нерезидентів. Таким чином, онлайн-сервіси, на кшталт Apple та Coursera, сплачуватимуть податок на додану вартість (ПДВ) на загальних умовах — у розмірі 20%.
За словами міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, такі нововведення принесуть додаткові 3 млрд грн у держбюджет.
Під податок можуть потрапити майже всі електронні послуги в мережі:
- зображення та тексти, як-от фотографії, електронні книжки та журнали;
- аудіовізуальні твори, ігри та азартні ігри;
- інформаційні, комерційні, освітні та розважальні ресурси;
- хмарні сервіси;
- рекламні послуги в інтернеті та мобільних додатках;
- постачання програмного забезпечення та оновлень до нього.
Однак консультації електронною поштою, наприклад, не вважаються електронними послугами і не підпадають під дію нового законодавства.
Як іноземні IT-компанії платитимуть податки в український бюджет
Передусім компанія-нерезидент повинна подати заяву, щоб зареєструватися як платник податку. Але тільки в тому разі, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від наданих електронних послуг на території України перевищила 1 млн грн.
За словами Данила Гетманцева, одного з авторів законопроєкту, всю процедуру реєстрації, обслуговування та сплати податку максимально полегшили для іноземних компаній. Вони можуть віддалено зареєструватися в електронному кабінеті платника податків, спілкуватися англійською з українськими податківцями та сплачувати ПДВ у валюті. Ба більше, для нерезидентів відсутня необхідність реєстрації податкових накладних та спрощено податкову звітність.
Якщо ж компанія надаватиме електронні послуги в Україні, але не зареєструється як платник ПДВ, то ризикує отримати штраф у розмірі 100% від вартості наданих послуг.
Як податок вплине на гаманці українців
ПДВ — непрямий податок, який входить у ціну товарів чи послуг. Його сплачує покупець, а обліковує і перераховує до держбюджету — продавець.
Google, Facebook і Netflix змусять платити податки в Україні
Отже, 20% ПДВ сплачуватимуть не техногіганти, а українці? Гетманцев в інтерв’ю для hromadske пояснив, що те, на кого перекладається податок, залежить не від його конструкції чи намірів законодавця, а від кон’юнктури ринку. Якщо продукція користується попитом, то ПДВ сплачує покупець. Якщо ж попиту немає, податок лягає на плечі продавця. Та все ж депутат припускає, що деякі електронні послуги зростуть у ціні.
Натомість Максим Саваневський, керуючий партнер комунікаційної групи PlusOne, в ефірі Українського радіо заявив, що, хоч ідея оподаткування IT-гігантів чудова, обраний відсоток занадто високий. За його словами, це призведе до того, що вимоги законодавства просто ніхто не виконуватиме.
Схожі побоювання висловила і голова ради директорів аудиторської фірми «Аксьонов та партнери», колишня заступниця міністра фінансів України Олена Макеєва на своїй сторінці у Facebook:
«Чому у Франції аналогічний податок GAFA поширюється на компанії з прибутком понад 750 млн євро та ставкою 3%, а в нас перекладається на громадян в разі перевищення нерезидентом за рік суми понад 30 тис. євро (1 млн грн) та зі ставкою 20%? Що легше адмініструвати?»
Світова практика: як оподатковують BigTech-компанії в інших країнах
Подібні механізми оподаткування нерезидентів — не дивина для решти світу. В Європі ставка цифрового податку варіюється від 2% у Великій Британії до 7,5% в Угорщині та Туреччині. Зокрема, у Франції Google, Apple, Facebook та Amazon обкладаються 3% податком, в Італії — 3%, в Австрії — 5%. Канада ж запланувала його впровадження на 2022 рік.
Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) вже кілька років розробляє загальний підхід до того, щоб цифрові гіганти сплачували свою частку податків. Оскільки єдиного рішення досі немає, країни самостійно впроваджують власні цифрові податки.
У Росії, наприклад, такий податок діє з 2017 року. Тоді ж до держбюджету РФ надійшло 9,4 млрд руб (близько $121,9 млн), у 2018 році — 12 млрд руб (близько $155,6 млн), і лише за перший квартал 2019 року — 12 млрд руб (близько $155,6 млн).
У США такі односторонні податки вважають несправедливими і незаконними. Генеральний секретар ОЕСР Ангель Гурріа нещодавно у своїй заяві наголосив, що важливість досягнення згоди зростає з кожним днем. За його словами, зараз понад 40 країн так чи інакше планують введення одностороннього цифрового податку. Внаслідок такі рішення можуть спровокувати торгову напругу між ЄС та США, а, можливо, й торговельну війну.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
