Джеймс А. Семмонс є власником та головним виконавчим директором найменшого банку США – Kentland Federal Savings and Loan – з активами у 3 млн доларів. Зазвичай він приходить у банк до 7:30 ранку. Єдиний інший співробітник банку, касир, який працює неповний робочий день, приходить о 9-й ранку, розповідає Bloomberg. Банк має єдиний офіс, розташований у містечку Кентленд, штат Індіана (населення 1640 осіб). Він не має ні банкоматів, ні вебсайту. Клієнти банку можуть отримати іпотечний кредит, відкрити ощадний рахунок або депозитний сертифікат (CD). Усі процедури проводять у паперовому вигляді. Семмонс, представник четвертого покоління сім'ї, яка керує цим банком, зізнається, що трохи не любить технології. «Комп'ютери хороші, коли вони працюють, — сміється 55-річний банкір. — У мене не вистачає терпіння на них».
Банк був заснований в 1920 році і весь час знаходиться в тому самому приміщенні. Семмонс, як і двоє його предків, працювали у міському уряді. Він вважає, що цей зв'язок влади та довіри є ключем до довговічності банку. «Ми були єдиною установою, яка не закрилася під час біржового краху наприкінці 1920-х, – каже Семмонс. – Люди були впевнені, що їхні гроші нікуди не підуть».
Такі банки, як Kentland Savings, яким вдалося зберегти незалежність після багатьох десятиліть консолідації галузі, народилися у зовсім іншу епоху регулювання. За словами Роджера Ловенштейна, фінансового журналіста та автора книги «Банк Америки: епічна боротьба за створення Федеральної резервної системи», банківські правила тоді використовувалися, зокрема, для захисту дрібних кредиторів – у 1930-х роках ви не могли мати більше одного відділення чи працювати за межами штату.
У роки, що відбулися після ухвалення у 2010 році закону Додда-Франка, розгорілися гучні дебати про те, чи не надто тягар регулювання лягає на плечі невеликих банків, змушуючи їх об'єднуватися або виставляти себе на продаж. В результаті у 2018 році регулювання було пом'якшене. А на початку 2023 року сталося банкрутство банку SVB. Він мав активи близько 200 млрд доларів, але все одно вважався недостойним пильної уваги регулятора.
Касир використовує старовинну машину для виписування чеків. Фото: Девід Касник для Bloomberg Businessweek
Крихітний Kentland Savings при цьому викликає занепокоєння влади, яка вважає його «надто маленьким, щоб вижити». Регулюючі органи стурбовані базою активів банку, що руйнується: зараз у нього тільки 40 іпотечних кредитів, запаси не поповнюються за рахунок кредитів молодому поколінню, у якого немає особливої схильності до особистого банківського обслуговування.
У Кентленді є ще два банки. Семмонс каже, що хоча він і може залучати місцевих клієнтів трохи вигіднішими ставками за ощадними рахунками та іпотечними кредитами, Kentland Savings не має іншого джерела доходу. Що найдивовижніше – він не має комісійних доходів. Жодних комісій за банкомати, за перекази та транзакції будь-якого роду. «Ми не про це. Це підірвало б те, у що ми віримо», – каже Семмонс.
Вклади клієнтів банку повністю застраховані, тому немає причин турбуватися про збереження заощаджень. За словами Семмонса, конкурентна перевага його банку лежить у соціальній площині. Половина його клієнтів доставляють свої чеки особисто, щоб «було чим зайнятися». Йдеться про людські відносини, які підтримує банк, який прагне залишатися автономним якомога довше. «Ми пишаємося тим, що коли хтось зателефонує до банку, він говоритиме з його керівником», – каже Семмонс.
Однак він, здається, цілком упокорився з думкою, що його бізнес може закінчитися разом з ним. У нього четверо синів, і жоден із них не зацікавлений у продовженні сімейної справи.
Банк Kentland Federal Savings and Loan
