УЗ підвищила вантажні тарифи на 70%
З 29 червня тарифи «Укрзалізниці» на перевезення вантажів зросли на 70%. Так вирішило Мінінфраструктури за пропозицією самої УЗ.
У коментарі для The Page заступник міністра фінансів Олександр Кава назвав це підвищення тарифів «об'єктивним». «Зрозуміло, що споживачі проти — вони завжди хочуть платити менше. Це підвищення підійме наші тарифи до того самого рівня, що в Молдові та інших сусідніх країнах», — додав він.
Чому підвищили тарифи
На відміну від кількох підвищень тарифів минулого року, цього разу їх підвищили однаково – на 70% – для всіх 20 видів вантажів.
Завдяки цьому підвищенню УЗ планує отримати додатково понад 11 млрд грн до кінця 2022 року.
У компанії зазначили, що за підсумками перших п'яти місяців цього року перевезення вантажів через війну впали у 2,9 раза – до 27,1 млн тонн, зокрема, у внутрішньому сполученні у 2,7 раза – до 14,5 млн тонн, на експорт – у 2,5 раза, до 10,8 млн тонн, на імпорт – у 6,4 раза, до 1,6 млн тонн, тоді як транзит обвалився майже вдесятеро – до 0,3 млн тонн.
Орієнтовні витрати на відновлення пошкодженої внаслідок війни залізничної інфраструктури перевищать 100 млрд грн.
Вплив підвищення тарифів на аграріїв і зернотрейдерів
Збільшення тарифів призведе до зниження доходів українських агровиробників і зростання видатків споживачів продукції всередині країни, а також стане додатковим чинником банкрутства для багатьох підприємств аграрної галузі вже восени цього року. Таку думку висловив керівник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE) Олег Нив'євський.
«У аграріїв зараз закупівельні ціни на 30 – 50% менші за довоєнні, хоча експортні ціни злетіли вдвічі. Причина – нічим вивезти, тиск пропозиції та подорожчання вартості логістики в чотири рази. Підвищення УЗ тарифів ще більше знизить внутрішні ціни — так працює ціноутворення на аграрному ринку», — пояснив він.
Нів'євський додав: якби РФ не заблокувала українські морські порти, то агросектор країни навіть не помітив би підвищення тарифів, але в умовах війни з осені 2022 року це стане додатковим чинником банкрутства для багатьох підприємств галузі.
«В УЗ говорять про зменшення вантажної бази більш як на 60% через війну, і це змушує підняти тарифи, щоб перекрити втрати. Аргументація досить слизька, особливо для монополіста. Транспортна галузь має обслуговувати економіку, а не вводити її в ще більші проблеми». Можливо, є альтернативи в ситуації, що склалася, які варто обговорити? — запитує експерт.
«Українська зернова асоціація» (УЗА) попросила уряд запровадити мораторій на підвищення тарифів на вантажні перевезення під час воєнного стану та на три – шість місяців після його завершення, а також скасувати рішення щодо їхнього збільшення на 70%.
Зростання тарифів може створити для аграріїв країни додаткові витрати в розмірі $120 млн на рік.
В УЗА зазначили, що аграрна галузь зазнала катастрофічних збитків унаслідок агресії РФ. Тому компенсацію втрат УЗ не може бути покладено лише на бізнес, який сам потребує фінансової підтримки.
За даними УЗА, з початком блокади українських морпортів вартість експортної логістики зросла в 5 – 7 разів, до $180 за тонну зерна, тому аграрії вже змушені продавати товар нижче за собівартість. За розрахунками, вартість тонни пшениці в полі знизилася до $90 за собівартості її виробництва не менш як $160.
З огляду на ці чинники зростання тарифів може спричинити не лише зменшення перевезення зерна УЗ, а й взагалі призвести до втрати перевезень зерна для залізниці.
Вплив підвищення тарифів на металургів
У коментарі для The Page фінансовий директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР) Сергій Плічко зазначив, що за останні три місяці ціни на металопродукцію загалом знизилися. На додаток до негативної кон'юнктури ринку, військових дій на території України, повної перебудови всіх логістичних маршрутів підвищення тарифів УЗ значно ускладнює ситуацію для всіх експортерів.
Для АМКР подорожчання транспортних витрат територією України становитиме понад 45%.
«Ми постійно працюємо над відновленням і нарощуванням обсягів виробництва, щоб забезпечити виживання підприємства та валютні надходження в економіку. Однак рішення Мінінфраструктури підняти тарифи зводить ці зусилля до нуля й може призвести до повного зупинення експорту залізорудної сировини на європейські ринки із серпня 2022 року», – додав Плічко.
Реакція УЗ на побоювання відправників вантажу
Залізничники вважають, що 70% це мінімально можлива індексація тарифів. Вона забезпечить солідарне та справедливе навантаження на бізнес, державу та міжнародних партнерів у подоланні наслідків військової агресії Росії.
«Підвищення не буде критичним у формуванні ціни на експорт: ціна на чорні метали та зерно збільшиться лише на кілька відсотків, які в повному обсязі компенсуються позитивною ціновою кон'юнктурою на зовнішніх ринках», – зазначають у компанії.
Розповідаючи про ризики для аграріїв, глава УЗ Олександр Камишін на брифінгу 29 червня сказав, що він спілкується з усіма найбільшими компаніями в цій галузі.
«Учора в мене була зустріч із десятьма найбільшими. Для кожної з них ми розклали, наскільки це робить перевезення дорожчим. І побачили, що це $6,85 на тонну. Я вважаю, що це посильна ноша для такої ціни на зерно, яка є сьогодні», – заявив глава УЗ.
Чому частково зупиняються підприємства «Метінвесту»
Група «Метінвест» 29 червня повідомила, що з 1 липня припиняє видобуток на двох гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК) у Кривому Розі (Інгулецькому ГЗК та спільному підприємстві Південний ГЗК) і скорочує роботу «Каметсталі» в Кам'янському до однієї домни. Із середини липня буде зупинено видобуток на Північному ГЗК.
Це рішення в компанії назвали вимушеним заходом, який група максимально відтермінувала з 24 лютого коштом власних резервів. Головним чинником є продовження російського вторгнення в Україну. «Але ситуація в економіці країни також залишається важкою і має тенденцію до погіршення через низку чинників, що дестабілізують і не дають змогу нашим підприємствам повноцінно працювати та планувати свою діяльність більш як на місяць уперед», – йдеться в повідомленні «Метінвесту».
У компанії пояснили, що раніше всі перевезення готової продукції здійснювалися морським транспортом. Зараз порти заблоковано, тому продукція відправляється лише залізницею. Логістичні витрати зросли в кілька разів проти довоєнного часу. «Також за всім ланцюжком постачань накопичуються запаси металопродукції, наша готова продукція місяцями стоїть у черзі на кордоні з ЄС».
Зупинення роботи підприємств «Метінвесту» не пов'язане з підвищенням тарифу на залізничні вантажні перевезення, запевнив Камишін.
Глава УЗ зазначив, що на довгих експортних маршрутах тариф для «Метінвесту» зросте на $7 на тонні (з $9,5 до $16,2). Загалом за другу половину 2022 року витрати «Метінвесту» збільшаться на $56 млн.
«Я знаю, що Рінат Леонідович (Ахметов, основний власник «Метінвесту» – The Page) – справжній патріот України. Я впевнений, що він не погодив би зупинення двох ГЗК через збільшення логістичних витрат на $56 млн на рік», – зазначив Камишин.
Крім того, він зазначив, що залізничний тариф на перевезення «залізорудки» Україною був ушестеро нижчим, ніж польський, а після підвищення буде нижчим у 3,5 раза.
«Українці вже давно готуються до євроінтеграції поступовим переходом до європейських тарифів. Великий бізнес також має пройти цей шлях», – сказав глава УЗ.
«За останній тиждень я зустрівся з керівництвом трьох найбільших металургійних груп України: «Метінвесту», «Арселора» та «Феррекспо». Для всіх трьох підвищення тарифу – важкий удар. Однак вони його тримають, розв'язують нові логістичні завдання та йдуть уперед, як і вся країна», — підсумував Камишін.