Українська економіка може втрачати від 2,7% до 6,9% ВВП щороку через неповернення біженців. Оскільки значна частина їх – це діти та жінки репродуктивного віку, неповернення – велика загроза для демографії. Ці та інші висновки зробили в рамках проєкту «Біженці з України: наміри повернутися, вплив на українську економіку та рекомендації щодо державної політики», який реалізував Центр економічної стратегії (ЦЕС), спираючись на дані двох хвиль соціологічних опитувань, проведених агентством Info Sapiens у листопаді-грудні 2022-го та квітні-травні 2023 року, а також на інформацію з відкритих джерел. 
наводить основні результати проєкту.
Скільки українців зараз за кордоном і хто вони
Станом на кінець червня 2023 року за кордоном через війну перебувають 5,6–6,7 млн українців.
Переважна більшість біженців – це жінки (найбільша частка жінок віком 35–49 років – 18%) та діти (до 51% усіх біженців). У другій хвилі опитувань найбільше зросла частка дорослих чоловіків.
Демографічні втрати через виїзд українців за кордон
На травень 2023 року найбільша частка українських біженців перебувала у Німеччині (27%) та Польщі (24%).
Значна частина біженців втратила більшу частину своїх довоєнних доходів. Зокрема частка людей, яким вистачало на базові та дорогі речі, скоротилася з 27,8% до повномасштабної війни до 6%. Частка тих, кому вистачало лише на їжу, зросла до 24,6% проти 8,3% до війни.
Які перспективи повернення біженців до України
На думку аналітиків ЦЕС, ключовими чинниками повернення будь-яких біженців додому після завершення там військового конфлікту є безпека, наявність житла, можливість заробляти на життя, порівняння загальних умов життя вдома та в країні їхнього перебування.
Розподіл українських біженців в ЄС за статтю та віком
Переважна кількість українців (63%), які зараз перебувають за кордоном, планують повернутись. 58% із тих, хто планує повертатися, готові зробити це лише після війни. Проте аналітики не впевнені, що всі вони справді повернуться, адже чим довше триватиме війна, тим більше українців адаптуються до життя за кордоном. Крім цього, деякі біженці (зараз їх 6,8%) вважають, що перспективи для їхніх дітей кращі за кордоном.
Серед дітей лише 38% точно хотіли б повернутися, 17% швидше планують, менше хочуть повертатися діти 14-17 років.
Багатьом людям, які виїхали із зони бойових дій, нема куди повертатися. Тому їхнє повернення залежатиме від того, як швидко відновлять їхні регіони, чи надаватимуть їм підтримку для переїзду в інші регіони України.
Важливим чинником прийняття рішення про повернення є поточний статус зайнятості. Менш схильні до повернення студенти іноземних навчальних закладів (на 68% менш схильні, ніж респонденти, які не є студентами) та люди, які не працюють, але активно шукають роботу (на 45% менш схильні).
В якій країні біженцям більше подобається жити
Значним виявився вплив доходу: люди, які мали високий прибуток до війни, більш схильні до повернення, ті, у яких високий рівень доходу зараз, повертатися не поспішають.
За оцінкою ЦЕС, за кордоном можуть залишитися від 1,3 млн до 3,3 млн українців. Це на 0,4-0,6 млн осіб більше, ніж дослідники вважали станом на грудень 2022 року. Така зміна є наслідком тривалості воєнних дій та подальшої адаптації біженців до життя за кордоном.
Що може стимулювати біженців до повернення в Україну
Аналітики ЦЕС сформулювали рекомендації, які можуть стимулювати українських біженців повернутися до України:
- співробітництво з країнами ЄС щодо повернення українців після війни;
- швидке повоєнне відновлення постраждалих регіонів;
- надання допомоги людям з постраждалих та окупованих регіонів під час відновлення;
- збільшення ресурсів на комунікацію із співвітчизниками за кордоном через дипломатичні представництва;
- спрощення повернення дітей до навчання в українських школах та вступу випускників іноземних шкіл до українських вишів;
- відкриття ринку праці ЄС для українців після війни (щоб люди не побоювалися, що якщо повернуться додому, то вже не зможуть у разі потреби знайти роботу в Європі).
Читайте також
