Світова нафта дорожчає через конфлікт між Великобританією та Іраном. У понеділок, 22 липня, під час ранкових торгів марки Brent піднялися на $1,4, або на 2,26% — до $63,88 за барель, а WTI — на $1,13, або 2,03%, до $56,76 за барель, пише Reuters. Станом на 13:51 ціна обох марок знизилася. Купити Brent можна за $63,81, а WTI – за $56,5.
Що сприяє подорожчанню нафти
Ціни на нафту «поповзли» угору після того, як 19 липня Іранська революційна гвардія у Перській затоці захопила нафтовий танкер Stena Impero, що йшов під прапором Великобританії. У Лондоні роцзінюють це як відповідь на захоплення на початку липня Великобританією іранського танкера, який перевозив нафту в Сирію, порушуючи санкції ЄС.
Такі дії ставлять під загрозу поставки нафти через Ормузську протоку — шлях, на який припадає близько однієї п’ятої світових поставок нафти. Це найбільше й хвилює інвесторів, пише СNN.
Вплинула на вартість нафти й інша подія: у вихідні лівійська нафтова компанія NOC оголосила про форс-мажор на найбільшому родовищі країни «Шарара» через незаплановане перекриття вентилів. Це призвело до падіння видобутку нафти на близько 290 тис. барелів за добу.
Нестабільність нафти спостерігається вже не вперше в цьому році. Так, вартість нафти Brent у квітні перевищила $74,5, але вже у червні впала до $60, повідомляє СNN.
Також у травні спостерігалося різке падіння поставок сирої нафти з Саудівської Аравії до мінімуму за півтора року, свідчать дані представлені в кінці минулого тижня, пише Reuters.
Водночас ціни на нафту зіткнулися зі зниженням тиску через сповільнення зростання світової економіки. Дані про запаси нафти США також вказують про надлишок пропозицій, пише CNN.
Свій прогноз щодо зростання попиту на нафту погіршили і аналітики Goldman Sachs. Вони очікують зростання попиту на нафту в 2019 році лише до 1,275 млн. барелів.
Британія готує відповідь
Британська влада у відповідь на іранське захоплення готова запровадити дипломатичні та економічні санкції, в тому числі й можливе заморожування активів Ірану, пише «Голос Америки». Їх можуть ввести під час переговорів прем’єр-міністра Великобританії Терези Мей, яка вже 23 липня піде з цієї посади, з міністрами-силовиками та представниками спецслужб.
Введення економічних санкцій проти Ірану не виключив і міністр оборони Великобританії Тобіас Еллвуд. За його словами, перш ніж наважитись на такий крок, Лондон буде консультуватися з міжнародними союзниками, «щоб зрозуміти, що дійсно можна зробити».
Міністр закордонних справ Великобританії Джеремі Хант, який раніше заявляв, що Лондон шукає дипломатичних, а не військових шляхів для вирішення конфлікту, також підтвердив можливість введення обмежень, пише The Telegraph. За його словами, захоплення Stena Impero в оманських водах суперечить міжнародному праву. Водночас, він висловив думку, що США намагаються втягнути Британію в протистояння з Іраном, пише видання «Комерсантъ».
У Тегерані застерігають Лондон від ескалації ситуації. За словами посла Ірану в Лондоні Хаміда Баідинежада, уряд Великобританії має стримувати ті внутрішньополітичні сили, які хочуть збільшити існуючу напруженість між Іраном та Британією і вивести її за межі питання про танкери.
Крім цього, Британія має намір закликати ООН та ЄС відновити свої санкції проти Ірану, які в 2016 році були скасовані в рамках угоди щодо іранської ядерної програми.
До чого тут США
До затримання в Ормузькій протоці нафтового танкера центральне командування США розробляло міжнародну операцію «Страж». Як пише видання The Telegraph, Британії також запропонували приєднатися до операції. Британські військові назвали дану пропозицію «чудовою можливістю», повідомляють джерела газети. Але прем’єр-міністр Тереза Мей відмовилася від неї через побоюваня, що це буде сприйнято як підтримка Британією жорсткої позиції президента США Дональда Трампа щодо Ірану.
Крім того, британський уряд попросив держсекретаря США Майка Помпео утриматися від публічних коментарів, які можуть ще більше розпалити ситуацію, в той час як Лондон намагається вирішити кризу за допомогою дипломатії, пише американська газета The Washington Post.
Це пов’язано з загостренням відносин між Тегераном та Вашингтоном після відмови Ірану від виконання частини зобов’язань в межах ядерної угоди. США вийшли з цієї угоди в односторонньому порядку, а у відповідь ввели санкції проти нафтового і банківського секторів іранської економіки, а згодом ще й проти металургійної та гірничодобувної галузей Ірану.
Іран пригрозив відмовитися від ще кількох пунктів ядерної угоди, включаючи обмеження щодо збагачення урану, якщо за 60 днів країни ЄС не вирішать, як захистити Тегеран від американських санкцій. Але в ЄС відкинули ультиматум і закликали Іран повернутися до виконання пунктів ядерної угоди, а також пригрозили застосувати санкції в разі відмови зробити це.
У червні цього року головнокомандувач корпусом Вартових Ісламської революції генерал Яхья Рахім Сафаві заявляв, що зіткнення між Іраном і США в Перській затоці призведе до зростання цін на нафту понад $100 за барель. Водночас, у США заявили про готовність укласти з Іраном нову ядерну угоду.
