Уряд наприкінці серпня схвалив Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва (МСП) на період до 2027 року та план заходів щодо її реалізації на 2024-2027 роки. про Стратегію розповідало раніше. Під час дискусії, організованої «CASE Україна», перший заступник міністра економіки Олексій Соболев відповів на питання, пов'язані зі Стратегією. Його відповіді допомагають краще зрозуміти логіку найближчих дій уряду щодо МСП.
Чим ця Стратегія відрізняється від попередніх?
– У ній ми хотіли відобразити те, що «болить» у бізнесу саме зараз. Сфокусувалися на роботі за умов війни. Тому, наприклад, говоримо про фіксацію збитків від агресії. Багато уваги приділено інноваціям та цифровізації, електронним послугам для бізнесу. Підтримується орієнтація бізнесу експорту. В умовах нестачі персоналу потрібно допомагати бізнесу розвивати інклюзивність, залучати до підприємництва осіб з інвалідністю, ВПО (переселенців), вікових людей.
Ми одразу домовилися з партнерами, які також працювали над Стратегією, що це буде наш спільний план дій. Наразі багато ресурсів для МСП не пов'язані з державою, тож бажано все координувати.
Повномасштабна війна стала стрес-тестом для політиків. Вона показала, що працює, а що ні. МСП завжди займало і займає значне місце в економіці, але зараз ці підприємства відновлюються швидше. Здатність відновлюватися, гнучкість ще довго будуть дуже потрібні економіці України. Тому уряд не може не розвивати цей сектор.
Що дозволяє вірити у досяжність поставлених вами завдань?
– У Стратегії наведено конкретні інструменти. Одні з них спрямовані на полегшення підприємництва, дерегуляцію. Днями Кабмін уже ухвалив План дерегуляції. Інші розширюють можливості кредитної та грантової підтримки бізнесу, страхування військових ризиків. Для розвитку факторингу та лізингу розробляється новий функціонал для платформи «Прозорро.Продажі».
На підвищення конкурентоспроможності та розвиток експорту націлено програму «Зроблено в Україні», розширення діяльності Експортно-кредитної агенції. За допомогою міжнародних партнерів ведеться робота із вбудовування МСП у світові ланцюжки створення додаткової вартості.
Щоб підприємцям було легше отримати фінансування у банках та за різними програмами, створюються онлайн-інструменти для бізнес-планування, розробляються типові бізнес-плани.
Передбачається виділення грантів та кредитів на дослідження та розробки. Держава має бути готовою до того, що частина таких проєктів не будуть успішними, але їхнє фінансування не повинно розглядатися як корупція.
Завдання економічного розвитку та фіскальні потреби держбюджету – як знайти золоту середину?
– Неформальним акціонером Мінекономіки є український бізнес, тож ми апріорі на його боці. Але слід розуміти, що податки зараз ідуть на фінансування армії, яка забезпечує макростабільність. Якщо не фінансувати Сили оборони, то й бізнесу буде важче працювати. Тому необхідне постійне колективне зважування всіх потреб та можливостей.
Що в 2027 році враховуватиметься при оцінці успішності реалізації Стратегії?
– У Стратегії вказано чіткі цифрові показники, ми вважаємо їх реалістичними. Так, невизначеність нині дуже велика, не потрібно обманювати себе, але це не означає, що не потрібно планувати. За моєю дуже оптимістичною оцінкою, 80% показників буде досягнуто. Базовий сценарій – 70%.
Часто компанії не хочуть далі зростати в обсягах через ускладнення податкового адміністрування, що з цим можна зробити?
– Так, дослідження показують, що при досягненні обороту 8 млн грн на рік багатьом підприємцям зараз простіше відкрити ще один ФОП, ніж ускладнювати звітність. Нам потрібно переступити цю сходинку в адмініструванні.
У Стратегії ми пропонуємо для цього заходи щодо цифровізації та дерегуляції. Але й бізнес повинен розуміти, що за складної юридичної структури йому важче розвиватися та отримувати фінансування. Ми пропонуємо МСП створювати кластери, завдяки чому буде простіше отримувати фінансування від міжнародних партнерів. Є така гіпотеза, побачимо, що буде на практиці.