Наприкінці липня перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що «банківська система загалом виглядає добре». Банки отримують прибуток від основної діяльності, що дає можливість безперебійно функціонувати. Проте за підсумками першого півріччя загальний збиток банківської системи становив 4,6 млрд грн – система стала збитковою вперше за п'ять останніх років. Є й інші ознаки, що вказують на наявність у банках проблем, не всі з яких пов'язані з війною.
Підсумки першого півріччя 2022 року для банківської системи України
У січні – червні збитки банківського сектору склали 4,6 млрд грн. У НБУ вважають, що ключова причина цього – реалізація кредитного ризику. Банки змушені були сформувати значні обсяги резервів під очікувані збитки через наслідки війни. Загалом сформовано резерви в розмірі 57,9 млрд грн, з них у березні – червні — на 52,1 млрд грн.
Водночас у НБУ вважають важливим те, що:
- темпи зростання чистого відсоткового доходу сповільнилися з 35% у річному вимірі в січні – лютому до 19% у березні – червні. Усі великі банки раніше пропонували позичальникам кредитні канікули, деякі з них тимчасово знизили ставки за споживчими кредитами. Це призвело до різкого скорочення відсоткових доходів у роздрібному сегменті;
- чистий комісійний дохід скоротився за березень – червень на 35%, як порівняти зі зростанням на 15% у січні – лютому. Далося взнаки зниження попиту на банківські послуги;
- операційний результат банків залишився позитивним: чистий операційний прибуток до відрахування до резервів за підсумками ІІ кварталу становив 33,5 млрд грн проти 23,5 млрд грн у ІІ кварталі 2021 року.
«Реалізація кредитного ризику внаслідок повномасштабної війни призвела до збитковості банківського сектору вперше за останні п'ять років. Резерви за кредитними збитками зростатимуть і надалі. Щоб зберегти операційну ефективність, банки мають пристосувати свої бізнес-моделі до роботи в кризових умовах, а також у належний спосіб відображати фінансові показники для збереження фінансової стійкості банківського сектору», – сказав заступник голови Нацбанку Ярослав Матузка.
Станом на 1 липня із 68 платоспроможних банків 47 були прибутковими та отримали чистий прибуток у розмірі 10,0 млрд грн, 21 – збитковими зі збитком 14,6 млрд грн.
Коментар до банківської звітності
Аналітик у CASE Ukraine Євген Дубогриз вважає, що збиток у розмірі 4,6 млрд грн – це напрочуд мало, особливо якщо порівняти з відрахуваннями до резервів. Така значна різниця між резервами та збитками має свідчити про те, що банки дуже багато заробляють: за пів року – приблизно 53 млрд грн.
Але так багато за пів року наші банки ніколи не заробляли. «Тут одне з двох. Або під час війни банки, на відміну від усієї іншої економіки, раптово стали заробляти більше. Або банки «грають» зі звітністю настільки, що це впадає в очі», — вважає Дубогриз. На його думку, правильна відповідь друга.
Щодо резервів, то сума в розмірі 57,9 млрд грн, за оцінкою експерта, говорить про те, що банки визнали зараз лише приблизно 20% кредитних збитків через втрату позичальників і застав.
Дубогриз зазначає, що за таких умов регулятор (НБУ) має розпочати перевірку якості активів банків зараз, а не наступного року, як заплановано. «Інспектування та безвиїзне спостереження — там це вміють робити й можуть якісно зробити», — написав він.
Або хоча б провести перевірку кредитних портфелів на адекватність відображення кредитної кризи, як це робилося у 2017 – 2018 роках. «Тут із гарантією знайдуться спотворення — це видно зі статистики щодо структури капіталу банків і динаміки показників», – упевнений експерт.
Визнання банків неплатоспроможними за умов війни
Правління Національного банку 9 серпня віднесло банк «Січ» до категорії неплатоспроможних через невиконання банком своїх зобов'язань перед НБУ щодо кредитів рефінансування в установлений договором строк.
Частка цього банку становила 0,3% чистих активів платоспроможних банків країни. Тому заходи, ужиті щодо «Січі», не вплинуть на стабільність банківського сектору України, «який сьогодні є стійким і платоспроможним», зазначили в НБУ.
СБУ 5 липня повідомила, що наклала арешт на майно та корпоративні права одного з комерційних банків, кінцевим бенефіціаром якого є громадянин країни-агресора. Згодом ЗМІ стало відомо, що йдеться про «Форвард банк», власником якого є російський підприємець Рустам Таріко.
Зазначимо, що арешт акцій банку не призводить до автоматичного виведення його з ринку. Арешт означає, що власник акцій не може розпоряджатися ними. Але на тлі пильної уваги силовиків до банку його вкладники прагнутимуть забрати свої гроші, і банк залишиться без коштів. Тоді в ситуацію буде змушений втрутитися НБУ. Але цей банк належить до категорії дрібних, тому його відхід практично не позначиться на банківській системі.
Зовсім інша річ, якщо проблеми виникнуть в «Альфа-банку» через його російських акціонерів. Цей банк є системним за класифікацією НБУ. Тому регулятор вживає різних юридичних і економічних заходів разом із власниками та правлінням банку, щоб зберегти стабільність «Альфа-банку». Поки що становище банку стійке, запевняє регулятор.
Нагадаємо, що постановою № 23 від 25 лютого НБУ заборонив самому собі вживати заходів впливу до банків через порушення нормативів, якщо вони виникли через війну.
Харківський Мегабанк було визнано в червні неплатоспроможним саме через такі порушення. Але самі порушення було зафіксовано ще до початку війни, тому рішення щодо Мегабанку не підпадає під обмеження постанови № 23.
Порушення банку «Січ» також не підпадають під ці обмеження.
Читайте також
