Про нинішній стан банківської системи України, макрофінанси та макроекономіку говорила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова 27 липня під час онлайн-конференції «Чи буде банкопад?», яку організувала «CASE Україна».
Спікер зазначила, що банківська система загалом виглядає добре. За пів року банки сформували 57,9 млрд грн резервів. Наразі цей процес прискорився, бо раніше для позичальників діяли кредитні канікули. З 1 липня більшість банків їх скасували та взялися до активної роботи з інвентаризації кредитного портфеля й реструктуризації.
Проте майже 86% портфеля сформовано системно важливими банками. Тобто визнання збитків насамперед відбувається в державних і банках з іноземним капіталом.
«Ми вважаємо, що решта банків мають приєднатися до них, до того ж НБУ зараз не застосовує жодних санкцій за порушення нормативів капіталу. Після перемоги у війні ми проведемо оцінку якості активів усіх банків і залежно від того, що побачимо, запропонуємо банкам середньострокові плани на 3 – 5 років щодо повернення до звичайної діяльності», – сказала Рожкова.
За оцінками НБУ, загалом до 20% кредитного портфеля буде втрачено через війну. Це, безумовно, призведе до погіршення якості активів, але ситуація дуже відрізнятиметься на краще від того, що було у 2014 – 2105 роках. Тоді втрати банків мали іншу природу, ніж зараз.
Банки зараз отримують прибутки від основної діяльності, що дає їм змогу безперебійно функціонувати. Але якщо подивитися на динаміку фінансового результату, то в травні лише один банк мав відсотковий збиток. У червні їх було вже 10 із сумарними збитками 98 млн грн. Ці банки, за даними нагляду НБУ, мали найнижчі оцінки за показником якості бізнес-моделі.
За підсумками п'яти місяців збитковими були 22 банки із загальним збитком 9,4 млрд грн. За шість місяців збиток досяг 14,6 млрд грн.
Операційний результат — за підсумками п'яти місяців у 18 банків він був негативним на суму приблизно 2 млрд грн. За підсумками шести місяців було вже 36 банків із сумою 5,5 млрд грн.
З початку війни приріст коштів населення в національній валюті становив 98 млрд грн, але на держбанки припадає 56 млрд приросту. Основна частина приросту кредитного портфеля також припадає на держбанки.
Однак кошти населення в банках у національній валюті в липні почали скорочуватися вперше з початку війни. «На мою думку, головна причина цього — низька прибутковість за депозитами на тлі високої інфляції та ще більших інфляційних очікувань», — вважає Рожкова.
З початку війни всі кредитні портфелі банків скоротилися, окрім кредитів у національній валюті. Головна причина цього – держпрограми кредитування, що реалізують держбанки.
Топменеджер НБУ також відповіла на запитання учасників конференції.
Які перспективи в банків після зниження офіційного курсу гривні?
– Корекція курсу не має вплинути на банки. Під валютні кредити населення давно сформовано резерви. Результати нашого аналізу показують, що зараз валютні кредитні портфелі бізнесу набагато якісніші, ніж у 2014 – 2015 роках. Тому валютний ризик не має сильно змінитися. Зростає кредитний ризик через причини, пов'язані з війною. Але й тут зростає виторг експортерів, що частково зменшує цей ризик.
Звісно, через зростання курсу скоротилася маржа банків на валютних операціях, оскільки вони купували її за низьким офіційним, а продавали часто за ринковим. Але ми дозволили банкам продавати готівкову валюту населенню не лише в розмірі її купівлі, а й на 50% безготівкової купівлі. Тому банки можуть розширити обсяги операцій, що частково компенсує падіння маржі.
Золотовалютні резерви за 6 місяців скоротилися на 30%. Що з ними буде далі?
– Після корекції курсу та запровадження додаткових обмежень НБУ кілька днів взагалі не продавав валюту. Ми вважаємо, що на динаміку резервів впливатимуть такі чинники, як-от скорочення імпорту через відновлення його оподаткування та наближення офіційного курсу до ринкового. Крім того, з початку війни ми отримали міжнародну допомогу в розмірі $12,7 млрд, з якої $5,4 млрд – це гранти. Також очікуємо нарощування експорту. За базовим прогнозом, резерви на кінець року будуть приблизно $21 млрд.
За яких умов НБУ припинить друкувати гривні?
– На сьогодні ми купили військових облігацій на 240 млрд грн. Це дало змогу покрити приблизно половину дефіциту держбюджету.
Ми вважаємо, що Мінфін має активізувати роботу за внутрішніми запозиченнями, підвищити ставки за ОВДП. Ліквідність у банків є. Обсяг депозитних сертифікатів НБУ часом сягає 200 млрд грн. А Мінфін зараз більше грошей витрачає на обслуговування внутрішнього боргу, ніж отримує від продажу облігацій. Уряду потрібно шукати нові можливості для збільшення доходів бюджету, наприклад, підвищити податки на деякі категорії споживання.
Щодо емісії, то НБУ сподівається на те, що непотрібно буде перевищувати межу 400 млрд грн, встановлену раніше Кабміном.
Чи є зараз в Україні проблемні банки?
– Ні. Нового банкопаду побоюватися не варто.
Коли НБУ та Мінфін розпочнуть ефективну спільну роботу?
– За законодавством НБУ відповідає за цінову та фінансову стабільність у країні. У межах своїх повноважень як незалежний орган він не має ні з ким погоджувати свої кроки.
Йдеться не про «конфлікт» НБУ та Мінфіну, а про відмінність у цілях, поглядах на ситуацію. Міністерству потрібно забезпечити фінансування критично важливих видатків бюджету, і найпростіший варіант – звертатися до НБУ. Ми розуміємо завдання та проблеми колег і не припиняємо комунікацію.
На вашу думку, як не спеціаліст, який непокоїться про збереження своїх грошей, може зараз оцінити стійкість банку?
– Я подивилася б на співвідношення суми нарахованих відсотків до кредитного портфеля. Дивилася б на операційний результат та відсотковий дохід банку. Якщо в банку негативний операційний результат або він дуже маленький, то банк не має коштів для фінансування власної роботи, тому він буде змушений виходити на ринок і всіляко залучати кошти.
