Від цілковитого зупинення ринку до стрімкого виходу на європейських замовників — такий шлях пройшли деякі українські дизайнери за рік повномасштабного вторгнення. Чому вони перевіряють репутацію західних клієнтів та про інші виклики воєнного часу для комерційних ілюстраторів розповідає .
Для кого малюють ілюстратори під час війни
Усі співрозмовники говорять, що на початку російського вторгнення в них у роботі виникла пауза.
«Перше комерційне замовлення після початку вторгнення робила 11 березня. Того ранку були вибухи, руки трусилися, але по обіді віддала ілюстрацію замовнику, прийняли без правок. Відтоді роботи вистачає», — розповідає ілюстраторка Ірина Вале. Вона згадує ситуацію ковідного 2020 року, коли спочатку в спільноті ілюстраторів подейкували, що в такий час робота для художників знайдеться в останню чергу. Проте виявилося, що під час кризи багато бізнесів створюють нові проєкти для розв'язання актуальних завдань. І логічно, що для них потрібно візуальне оформлення.
Загалом в Україні конкуренція з-поміж дизайнерів суттєво посилилася, і знайти замовлення непросто. На ринок дизайнерських послуг негативно вплинув вихід з України великих компаній і заморожування масштабних проєктів після лютого. Це значною мірою стосується великих студій, які втратили вагомі бюджети, заплановані на рік уперед.

Навесні ілюстраторка Ірина Вале малювала для проєкту Meta History. Малюнок предоставила авторка
«У перші місяці війни дуже багато ілюстрацій створювалося на волонтерських засадах. Тоді було дуже важливо посісти своє місце в інформаційному спротиві та звернути увагу на Україну. На українському ринку й досі дуже складна ситуація з бюджетами на ілюстрації», — розповів співзасновник клубу ілюстраторів Pictoric Олег Грищенко.
Українських дизайнерів піж час війни підтримали західні замовники
Більше пощастило тим, хто знайшов клієнтів за кордоном. Дизайнер Іван Дудченко зауважує, що після паузи у 2 — 3 тижні його українські колеги почали отримувати багато замовлень з усього світу. «Мені здається, що іноземні компанії обрали наших дизайнерів, частково щоб підтримати український бізнес. Розуміли, що тут буде важко», — сказав він .
«Алкогольний бренд зі Львова, з яким ми постійно працювали, від початку вторгнення заморозив наші проєкти. Він зараз працює, проте нічого не вкладає в розвиток бренду та нової продукції. Якби наша студія не працювала з іноземними замовниками, ми б дуже відчували падіння ринку», — поділився дизайнер Ярослав Шкрібляк. Натепер у його студії 90% проєктів іноземні. Один із західних партнерів студії — виробник шотландського віскі — замовив Шкрібляку дизайн обмеженої партії напоїв для благодійного проєкту, виторг з якого спрямовують на підтримку України. Умовою ТЗ було закласти в дизайн українську символіку.

Дизайн для футболки з «Червоною калиною» бренду Rikky Hype, що створив Іван Дудченко. Фото з інстаграм-акаунту автора
Перевірка репутації замовника для дизайнерів тепер є обов’язковою
Можливість працювати на іноземних замовників поставила перед українськими дизайнерами нові виклики. «До вторгнення я теж намагалася відстежувати бекграунд потенційних клієнтів. Але ризиків було набагато менше, бо я переважно працювала з українськими замовниками. Тепер доводиться додатково витрачати час на пошук інформації про компанію», — розповідає Вале. Так, наприклад, ілюстраторка відмовилася від пропозиції німецького журналу, коли побачила в ньому статті про «хороших росіян». Вона впевнена, що участь українського художника в такому проєкті можуть розцінити як спробу примирення, а художниця вважає це неприпустимим.

Арт Олега Грищенка, що зображений на стенді клубу Pictoric на виставці Frankfurter Buchmesse. Фото з інстаграм-акаунту автора
Олег Грищенко також наголошує, що перевіряє інформацію про кожну міжнародну компанію перед початком співпраці. «Щоб випадково не опинитися поряд із «хорошими росіянами» або з компанією, що веде бізнес з агресором», — говорить він.
Робота ілюстраторів під час війни: важливо не впадати в кіч і хуторянство
За останній рік національних символів і кольорів українського прапора помітно побільшало в оформленні продукції вітчизняних виробників. Проте не в усіх однозначно позитивне ставлення до такого тренду.
«У тому чи іншому вигляді використання цих кольорів робить зображення нібито ріднішим для українців. Навесні були проєкти, де я зображала персонажів сучасного фольклору: ромів, що вкрали танк, або військовий корабель, що тоне. Тоді такі образи були на часі, але тепер стали кліше. Ілюстраторам бажано по-своєму зображувати події, а не звертатися до стереотипів», — прокоментувала Вале.

Ще один арт для Meta History від Ірини Вале. Малюнок предоставила авторка
«Треба бути дуже обережним, щоб не впадати в кіч і хуторянство. Адже важливо робити патріотичні та мотивувальні ілюстрації актуальними за стилем та концепціями, щоб вони йшли поруч зі світовими візуальними трендами. Зараз українським ілюстраторам це вдається, доказом є попит на український арт на міжнародному ринку, що збільшується», — підкреслює Грищенко.
Докладніше про те, як змінилися запити на дизайн в українському бізнесі, як переосмислюються національні символи та як ілюстратори уникають «ворожої» символіки, читайте в другій частині статті.