Фото: pixabay.com
У Верховній Раді зареєстровано чотири варіанти нового Трудового кодексу. Його автори вважають, що реформа дозволить легко створювати робочі місця і підвищити зарплати. Втім, учасників ринку відзначають, що навіть в найбільш прийнятному урядовому законопроєкті все ще багато радянських норм.
Основний із зареєстрованих — так званий «проєкт Милованова», тобто урядовий варіант «Закону про працю» №2708.
Також є ще кілька «опозиційних»: Наталії Королевської (причому у неї аж два документи), а також Юлії Тимошенко. Останню найбільше підтримують профспілки, але не підтримують роботодавці.
Головні новації «проєкту Милованова»
Що пропонується:
- перехід на виключно письмову форму фіксації трудових відносин;
- запровадження 7 видів трудових договорів (вони легалізують гнучкий режим, як-то: фріланс, дистанційну роботу тощо);
- запровадження матеріальної компенсації у розмірі від 1 до 6 зарплат у разі звільнення працівника за бажанням роботодавця (на сьогодні у роботодавця є можливість звільнити працівника без виплати).
«Осучаснення трудового законодавства дозволить нам стримати відтік кваліфікованих кадрів за кордон. Адже тепер роботодавці отримають можливість більш гнучко працевлаштовувати своїх робітників».
Сергій Біленький
Голова Федерації металургів України
Це станеться, зокрема, завдяки більшій різноманітності трудових контрактів. Досі існує лише два типи договорів: строковий та безстроковий. Але вони не завжди відповідають потребам сторін. «Проєкт Милованова цю проблему вирішує. Роботодавці отримують можливість більш гнучко працевлаштувати своїх робітників», – каже Біленький. У новому законодавстві з'являться відразу сім типів договорів.
Наприклад, завдяки короткостроковим договорам (до двох місяців) можуть бути легалізовані працівники, які мають виконати невеликий об'єм роботи. Адже зараз будівельна компанія не може найняти працівників на 1 місяць, щоби ті, наприклад, поклали цеглу. Тому використовуються різні обхідні схеми, звісно, без сплати податків.
Трудовий договір із нефіксованим робочим часом – це фактично легалізований фріланс. У світовій практиці такі контракти отримали назву zero hours contracts або ж casual contracts. Це означає, що роботодавець дає працівникові роботу не щоденно, а тільки коли вона з’являється.
«Наприклад, перекладач компанії приходить на роботу лише тоді, коли виникає потреба зробити переклад певних документів. Зарплата працівникові нараховується пропорційно до фактично відпрацьованого часу», – пояснює Інеса Летич, радник юридичної фірми «Астерс».
Ще одним нововведенням є договір із домашніми працівниками. Няні, садівники, прибиральниці тепер зможуть вважатися найманими працівниками.
Проте викликає запитання встановлення для них мінімального робочого часу в кількості 80 годин на місяць.
«Тобто якщо в сім'ї є прибиральник, який працює постійно менше, навіть 70 годин на місяць, він не зможе вважатися домашнім працівником. Крім того, незрозуміло, чи мають право такі робітники та працівники з нефіксованим робочим часом низку загальних трудових прав, наприклад, право на щорічну відпустку».
Інеса Летич
Радник юридичної фірми «Астерс»
Для багатьох інвесторів важливим нововведенням стане право роботодавця з власної ініціативи розірвати трудовий договір із працівником, зазначає Ілля Ткачук, партнер юридичної фірми Integrites. У такому випадку роботодавець повинен буде письмово попередити працівника про звільнення у визначений термін. За згодою сторін це попередження може бути замінено грошовою компенсацією.
Роботодавець і працівник зможуть ініціювати процедуру медіації, тобто мирного, не судового порядку вирішення трудових спорів.
Неоднозначні положення
Найбільше занепокоєння викликають нові правила укладення строкових трудових договорів. Проєкт передбачає можливість підписання контракту на визначений строк замість безстрокового працевлаштування в будь-яких випадках за згодою працівника.
«Фактично це може означати, що роботодавці найматимуть практично весь персонал за строковими трудовими договорами, а після закінчення їхнього терміну зможуть безперешкодно звільняти працівників без виплати жодної компенсації», — попереджає Летич.
Тобто працівники, які недостатньо добре себе зарекомендували, ризикують тим, що роботодавець просто не підпише з ними новий трудовий договір.
Утім, проблема неофіційного оформлення дещо глибша, ніж просто відсутність зручного для оформлення типу договору. «Роботодавців найбільше стримує саме податковий тягар, бюрократизація», – каже Біленький.
«Крім того, сьогодні молодь часто не розуміє, навіщо їй офіційне оформлення, що воно дає», – додає Юлія Дрожжина, керівник експертно-аналітичного центру кадрового порталу Head Hunter.
Можливо, вирішити ці проблеми допоможе недавня ініціатива голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Він заявив, що є можливість об’єднання податку на доходи фізосіб та ЄСВ (єдиного соцвнеску) зі зменшенням загальної ставки.
Що залишається радянського
Для безстрокових договорів залишається традиційний 40-годинний робочий тиждень. Щоправда, тепер він триватиме 7 днів. Тоді як, наприклад, в США працює більш гнучка система погодинної оплати праці.
«Насправді, для великих міжнародних компаній, які працюють «по-білому», практично нічого не змінюється. Наприклад, усе ще залишається вимога 75 років зберігати документи кожного працівника. Оскільки бази всіх наших соціальних держорганів ще й досі між собою не поєднані, роботодавців зобов'язують тримати увесь цей масив документації в себе».
Ірина Брижак
Директор з персоналу МЕТРО.
Проте оновлення трудового законодавства буде позитивною тенденцією для бізнесу, каже Ілля Ткачук. «Багато норм чинного КЗпП застаріло, водночас він зовсім не враховує багато актуальних для бізнесу питань», — зазначає він.