Літо 2023 року, що розпочалося Каховською трагедією, проходить в очікуванні наступного акту екоциду рашистів — радіаційної аварії на Запорізькій атомній електростанції. Про можливі сценарії розвитку ситуації на ЗАЕС, головні ризики та майбутнє захопленої окупантами найбільшої атомної електростанції у Європі 
розповідає Ольга Кошарна, незалежна експертка з ядерної енергетики.
Ольга Кошарна, незалежна експертка з ядерної енергетики. Фото: Фейсбук
Чи загрожує руйнування ставка-охолоджувача ЗАЕС
Почнемо з головних «точок болю» на ЗАЕС. Однією з них, вочевидь, є стан ставка-охолоджувача. Як на нього вплинув підрив Каховської ГЕС?
Ставок-охолоджувач на ЗАЕС вміщує 47 млн кубометрів води, а його глибина в середньому сягає п'яти метрів. Від Каховського водосховища його відділяла гребля з дрібнозернистого піску. Тобто це не капітальна бетонна інженерна споруда, а саме ґрунтова гребля, яку вкривають кущі та дерева.
До підриву ГЕС рівень води в Каховському водосховищі та ставку-охолоджувачі був однаковим. Коли внаслідок теракту водосховище обміліло, французькі експерти зробили доповідь про те, що гребля може зруйнуватися. Бо, по-перше, вода Каховського водосховища підпирала її та врівноважувала тиск. По-друге, вона забезпечувала необхідну вологість піску.
Коли рівень води в ставку-охолоджувачі опинився на 8 — 9 метрів вище за дно спустошеного водосховища, пісок почав підсихати й осипатися. Мої джерела в окупованому Енергодарі кілька днів тому повідомили, що зараз там безперервно працюють екскаватори й підсипають пісок.
Оскільки заповнити водою Каховське водосховище неможливо, подібні укріплювальні роботи — єдине, що залишається, щоб зберегти рівень води в ставку-охолоджувачі. Бо ситуація загрожує втратою водопостачання для охолодження енергоблоків.
Українська розвідка повідомляє ще й про мінування ставка-охолоджувача, тоді як МАГАТЕ це не підтверджує. Чим пояснюються такі розбіжності в оцінках ситуації?
Дійсно, глава Управління розвідки Міноборони Кирило Буданов 20 червня заявив про мінування охолоджувача ЗАЕС. Але в МАГАТЕ заявляють, що під час огляду ставка ознак мінування не виявили. У відповідь Буданов оприлюднив схему мінування майданчика ЗАЕС.
Такі розбіжності пояснюються тим, що представники МАГАТЕ не мають вільного доступу до всіх приміщень ЗАЕС і ходять тільки в супроводі ФСБ-шників. Експерти МАГАТЕ не можуть вільно спілкуватися з українським персоналом станції, навіть тим, який володіє англійською мовою. Тобто фактично вони є заручниками.
Але є ознаки того, що ще минулого літа на ЗАЕС замінували й басейни-розбризкувачі, де охолоджується вода для другого контуру реакторів. Мені відомо, що тоді в катівнях у росіян загинув водолаз, який відмовився виконувати злочинні розпорядження окупантів.
Чим небезпечний стан гарячого зупинення п’ятого енергоблоку Запорізької АЕС
Вочевидь, ще однією «точкою болю» є п’ятий енергоблок ЗАЕС — єдиний, який перебуває в стані гарячого, а не холодного зупинення. Які ризики це створює?
Дійсно, п’ять енергоблоків ЗАЕС перебувають у холодному зупиненні, тоді як один — п'ятий — у гарячому зупиненні й потребує більше води для охолодження. Бо температура першого контуру, тобто теплоносія — води, що омиває тепловидільні збірки реактора, там сягає 275 градусів. Коли реактор у холодному зупиненні, вона складає 70 градусів.
Якщо блок перебуває в холодному зупиненні, для того щоб вивести його на мінімально контрольовану потужність і початок ланцюгової реакції, потрібно три доби. А блок у гарячому зупиненні можна дуже швидко вивести на один відсоток мінімально встановленої потужності. Він не вироблятиме електроенергію, але там почнуть утворюватися радіонукліди, небезпечні в разі радіаційної аварії — йод-131 тощо.
Росіяни розуміють, що виробництво електроенергії на ЗАЕС неможливо без Каховського водосховища. Фактично вони вже втратили станцію. Тому блок у стані гарячого зупинення вони використовують саме як елемент ядерного шантажу.
Ще один крок, який росіяни зараз намагаються реалізувати, — під’єднати ЗАЕС до лінії електропередачі з Краснодарського краю рф через Мелітополь — Молочанськ. Вочевидь, вони домагаються, щоб ЗАЕС забезпечувала власні потреби через цю лінію. Бо якщо вони переб'ють лінію, що з’єднує ЗАЕС з українською енергосистемою, додатковим важелем впливу для них має стати рубильник, який можна застосувати для знеструмлення станції з усіма можливими наслідками.
Росія використовує ЗАЕС для ядерного шантажу
А чи є в росіян технічна можливість спричинити на ЗАЕС радіаційну аварію?
Вони довели, що можуть наважитися на будь-що. І для спричинення інциденту на ЗАЕС їм навіть необов'язково підривати сам реактор. Достатньо пошкодити трубопроводи, що постачають воду для охолодження. І навіть ставок-охолоджувач можна не чіпати.
Щоб зрозуміти їхні можливі кроки, варто звертати увагу на повідомлення російських ЗМІ. Зараз вони розповідають про те, що Україна битиме ракетами «Точка У» і Storm Shadow по сухому сховищу відпрацованого ядерного палива на майданчику ЗАЕС.
Пару тижнів тому вони повідомляли, що начебто знайшли уламок американського снаряду в басейні-розбризкувачі. Тоді вони розробляли сценарій, що Україна начебто атакуватиме ставок і бризкальні басейни. Тепер я запитую: чи не завезли вони в Енергодар уламки ракети Storm Shadow?
Оскільки росіяни, вочевидь, збираються звинуватити Україну в тому, що вчинять самі, а зараз поширюють інформацію про загрозу для сховищ відпрацьованого палива, можна припустити, що тепер вони розглядають такий сценарій.
Якими можуть бути наслідки, якщо внаслідок теракту постраждає тільки сховище відпрацьованого палива? А чого очікувати в разі ушкодження системи охолодження реактора?
У разі теракту в сховищі відпрацьованого палива все радіаційне забруднення залишиться на майданчику ЗАЕС.
Але якщо інцидент станеться із запущеним реактором [з п’ятим блоком, який можуть швидко вивести зі стану гарячого зупинення], викиди йоду-131 та інших радіонуклідів поширюватимуться залежно від напряму вітру, температури повітря, опадів тощо
Якими можуть бути сценарії радіаційної аварії на ЗАЕС
Як можуть розвиватися події в разі реалізації найгіршого сценарію на ЗАЕС і які паралелі можна провести з іншими радіаційними аваріями в історії?
У випадку із ЗАЕС, навіть якщо окупанти виведуть п’ятий реактор на потужності й заплавлять зону, за деяких напрямах вітру до Києва радіаційний викид взагалі не долетить. І масштаб, звісно, не можна буде порівнювати з Чорнобилем, бо там радіоактивний графіт було викинуто назовні, а в цьому випадку викиди можуть бути лише легкі, летючі.
За механізмом розвитку аварія на ЗАЕС може бути подібною до Фукусими, але масштаби будуть меншими. Бо після аварії на Фукусимі на ЗАЕС реалізували низку заходів для посилення безпеки: встановили фільтри та найголовніше – рекомбінатор водню.
Що відбулося на Фукусимі? Там стався водневий вибух. Бо коли розігріваються цирконієві сплави, у які обгорнуті тепловидільні збірки, починається реакція з виділенням величезної кількості водню. А коли його концентрація в повітрі сягає від чотирьох об'ємних відсотків, утворюється вибухонебезпечна суміш. І щоб уникнути таких наслідків, на ЗАЕС встановили рекомбінатор водню, який має знижувати його концентрацію в разі аварії. Крім того, реактори захищені конфайментом — бетонною гермооболонкою, укріпленою арматурою, завтовшки один метр.
До речі, погодні умови можуть скластися так, що в разі аварії на ЗАЕС постраждає саме російська територія — Краснодарський край тощо. Ба більше, ворожі канали в телеграм щоденно відстежують напрямок вітру від ЗАЕС, бо, вочевидь, розуміють загрозу. Тому вони зараз, як мені здається, схиляються до обвинувачення нас у тероризмі, але вже з більш легкими наслідками – у підриві контейнерів із відпрацьованим паливом. І це буде локальний інцидент.
Але, з іншого боку, під час затоплення лівобережжя Херсонщини рашисти не жаліли ані громадян, деякі з яких отримала російські паспорти, ані власних солдатів. Бо людські життя для них, немов сміття під ногами.
Ба більше, за моєю інформацією військові, що перебувають на ЗАЕС, не зважають навіть на представників «Росатому» й роблять що їм заманеться. Також нагадаю, що ще минулого літа російський генерал-майор Валерій Васильєв, що командував гарнізоном ЗАЕС, начебто заявив, що «станція буде або російською, або нічиєю». Тому жорсткіший сценарій розвитку подій відкидати також не можна.
Що загрожує громадянам у разі реалізації найгіршого сценарію на ЗАЕС?
Щоб дещо заспокоїти людей, можу навести свій особистий приклад. Я пережила дві великі аварії з радіаційними викидами в СРСР. Я народилася в 1955 році в Челябінській області, а в 1956-му там сталася велика радіаційна аварія на хімкомбінаті «Маяк» поблизу міста Киштим. Там величезна територія була уражена радіацією, і звідти відселяли людей.
А в 1986 році під час аварії на Чорнобильській АЕС я жила в Києві, у 120 км від епіцентру катастрофи. Тоді в нас не було респіраторів із клапаном на кшталт тих, якими ми користувалися в розпал ковіду. У Києві постійно мили вулиці, і всі кияни регулярно приймали душ. Як бачите, я жива!
Як громадянам підготуватися до радіаційної загрози й що варто знати про неї?
Найголовніше — дослухатися до рекомендацій МОЗ та інших офіційних органів. У жодному разі не можна пити йодид калію заздалегідь! Якщо п’ятий блок і далі перебуватиме в гарячому зупиненні, аварія не призведе до викидів йоду-131, і масштаб забруднення обмежиться 20 км. Й у цьому випадку вживати йод непотрібно нікому. Тільки якщо п’ятий блок виведуть на потужність і там станеться інцидент, вживати йод доведеться винятково відповідно до рекомендацій МОЗ.
Що чекає Запорізьку АЕС після деокупації
Коли за найліпшим сценарієм ЗАЕС після звільнення може відновити роботу в українській енергомережі?
Це поки що взагалі неможливо прогнозувати. По-перше, станція не може повноцінно працювати без Каховського водосховища. По-друге, рашисти, вочевидь, знімуть і викрадуть усе обладнання, яке тільки вдастся демонтувати, включно з головними циркуляційними насосами тощо.
Дно обмілілого Каховського водосховища. Фото: Міст
Зокрема, парогенератори енергоблоків ЗАЕС виробляються тільки в Росії. І якщо в них виявляться ушкодження, що не підлягають ремонту, замінити їх не вдасться. У зв’язку із цим є ризик втрати шостого й п’ятого блоків, які всупереч регламенту надто довго працювали в стані гарячого зупинення.
По-третє, майданчик ЗАЕС — величезна територія зі значною кількістю споруд, різноманітних комунікацій і систем. І кожний квадратний метр доведеться ретельно дослідити й за потреби провести розмінування.
У будь-якому разі цей процес не буде швидким, і зараз прогнозувати, на скільки років він розтягнеться — невдячна справа.
Чи є ймовірність того, що рашистам вдасться незворотно вивести реактори з ладу й що тоді чекає на станцію?
Таке можливо, якщо вони доведуть до розплавлення активної зони реакторів. У такому разі на станцію чекає зняття з експлуатації. Цей процес триватиме від 50-ти років і більше. Оскільки росіяни вже встали на шлях екоциду й техногенних катастроф, вони здатні наважитися й на таке.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
Адаптація продажів під нові вимоги: стратегії, команди та автоматизація на SALES FORUM 2024
