Прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв 18 квітня підписав постанову, яка розширює список товарів, заборонених для ввезення в РФ з України і через нашу територію. А також заборонила експорт окремих російських товарів в нашу країну.
Під нові російські санкції потрапила продукція української легкої промисловості: взуття, костюми, сукні, штани, светри та фуфайки, нижня білизна, колготки й шкарпетки. А також металопродукція: різні види труб, сталевий дріт і канати, посуд. Не можна буде ввозити трубоукладачі, бульдозери, навантажувачі й жниварки.
Одночасно, з моменту опублікування документа забороняються експорт в нашу країну нафти й ряду нафтопродуктів, наприклад, тих, що містять бітум та використовуються для будівництва доріг. А з 1 червня постачати вугілля, кокс, дизельне пальне, бензин і зріджений газ можна буде лише за спеціальним дозволом Міністерства економічного розвитку РФ.
Заборона серйозно змінює розклад на ринку моторного пального. Сьогодні російський зріджений газ та дизель складають 30% та 40% від загального споживання на українському ринку. А всього з РФ до нас завозилося світлих нафтопродуктів на $5 млрд. Ще приблизно третина імпортується з Білорусі. І лише 17% виробляють українські НПЗ – Кременчуцький та Шебелинський.
Незважаючи на те, що обмеження на поставки пального набудуть чинності лише через півтора місяці, уже зараз на ринку розпочинається «цінова турбулентність», вважає директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. За його оцінками, газ та дизель найближчого місяця можуть подорожчати на 1,5 – 2 грн. за літр.
Потім ринок швидко заспокоїться, вважає Олександр Сіренко, аналітик консалтингової компанії UPECO. Бо ціна на пальне в Україні сьогодні і так доволі приваблива. Російські поставки трейдери замістять імпортом з Білорусі, Польщі, Литви. Окрім того, можна ввозити пальне з Греції, Італії, Індії. Але місяць-другий буде неспокійно.
У заборони є й позитивний бік. На Кременчуцькому НПЗ вже заявили, що можуть наростити переборку каспійської нафти. А, можливо, запрацюють й інші. Всього у нас шість подібних заводів. Правда, більшість з них роками простоювали й потребують модернізації.
Гірше буде металургам та енергетикам. Зараз на поставки з РФ припадає близько 70 % усього імпорту коксівного й енергетичного вугілля. Метінвесту Рината Ахметова доведеться імпортувати дорожче коксівне вугілля. А Луганська ТЕС, яка належить його компанії ДТЕК, – єдиний виробник електроенергії в Луганській області – буде мати проблеми із сировиною.
Але, напевно, найболючіший удар російська заборона нанесе по компанії «Інтерпайп» Віктора Пінчука, – вона й досі поставляє труби в РФ. Постраждає і одеський виробник сталевих канатів «Стальканат-Силур». Директор компанії Сергій Лавриненко вже заявив «Інтерфакс-Україна», що вони були змушені повернути невелику партію своєї продукції.
В цілому українські виробники можуть втратити майже $250 млн – саме так уряд РФ оцінив вартість підсанкційної продукції, яка була поставлена минулого року.
І покрити ці збитки повністю не вдасться. У Мінекономрозвитку пообіцяли лише «вжити першочергові міри для мінімізації можливих негативних наслідків».
