Зараз фінансовий сектор працює безперебійно: платежі здійснюються своєчасно, а клієнти мають безперешкодний доступ до власних коштів. Однак наслідки масштабних обстрілів знижують темпи зростання попиту на банківські послуги та спричиняють додаткові кредитні та операційні втрати банків.
Про це йдеться у Звіті про фінансову стабільність, підготовленому Нацбанком. Цей документ характеризує ситуацію в Україні в другому півріччі 2022 року. 
публікує основні тези цього звіту.
Індекс фінансового стресу зменшився
Цей індекс протягом другого півріччя був дуже волатильним (мінливим) і залишався на високому рівні. Обстріли енергетичної інфраструктури призвели до сплеску ІФС у жовтні, проте вже в листопаді чутливість фінансової системи до нових атак значно зменшилася. Нині рівень стресу найменший із початку повномасштабної війни.
Індекс фінансового стресу
Макроекономічні ризики є контрольованими
Руйнування інфраструктури під час війни уповільнює економіку та посилює тиск на ціни. Безпрецедентна допомога партнерів посилила запас міцності економіки. Міжнародні резерви НБУ до кінця листопада перевищили довоєнний рівень.
Тиск на валютному ринку ослаб, проте він ще не здатний самостійно балансуватися, тому НБУ продаватиме валюту.
Виплати військовим із держбюджету компенсували падіння доходів у приватному секторі, проте споживчий попит залишається пригніченим.
Ринок житла розбалансований, ціни зростають
Попит на житло залишається слабким і нестійким. Створення пропозиції житла сповільнилося. Разом із руйнуванням житлового фонду через обстріли це може призвести до дефіциту пропозиції в майбутньому.
Поки триває війна, ринок нерухомості та іпотека стагнуватимуть.
Ризики фінансового сектору не збільшуються
Макроекономічний ризик не змінився. Економіка проходить через глибоку кризу, рівні державного боргу та дефіциту бюджету щодо ВВП є високими.
Кредитний ризик домогосподарств знизився через їхнє низьке боргове навантаження. Водночас значні кредитні збитки підвищують рівень ризику.
Кредитний ризик корпорацій не змінився. Ситуація в реальному секторі є складною, очікування підприємств песимістичні, частка дефолтів зростає.
Ризик капіталу не змінився: більшість банків зберегли суттєвий запас міцності та поповнили капітал завдяки прибутку. Проте зберігаються ризики кредитних втрат.
Ризик прибутковості знизився через збільшення основних доходів і поліпшення операційної ефективності банків. Проте витрати на резервування зростатимуть і надалі.
Ризик ліквідності знизився. Фондування банків є стабільним. Обсяг високоліквідних активів зріс.
Валютний ризик знизився насамперед через зниження волатильності готівкового валютного курсу та відновлення обсягу міжнародних резервів.
Теплова карта фінансового сектора
Ліквідність банківського сектору зростає, але вона розподілена нерівномірно
Ліквідність переважно зростає завдяки державним витратам, водночас кошти населення залишаються здебільшого на рахунках державних банках.
Частка строкових коштів населення знизилася, фондування стає менш стабільним, тому за несприятливих обставин ризик ліквідності може реалізуватися для окремих банків. Окремі невеликі фінустанови вже відчувають брак ліквідності.
Роздрібний кредитний портфель скорочується
Для відновлення портфеля споживчих кредитів потрібно пожвавлення споживчого попиту. Банки вже відобразили значні втрати роздрібного кредитного портфеля, насамперед прострочення. Загальні втрати роздрібного портфеля від війни можуть сягати 30%.
Зростання кредитного портфеля бізнесу тимчасово зупинилося
Чисті кредити бізнесу знизилися через слабкий платоспроможний попит на ресурси та визнання кредитних втрат. Наростити портфель за останнє півріччя змогли лише державні банки за допомогою державних програм в агросекторі.
2022 року кредитування відбувалося майже винятково в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» — її частка в чистому гривневому корпоративному портфелі досягла 26%.
Банки вже втратили 9% кредитного портфеля, переважно через визнання кредитів такими, що не працюють. Ще 14% портфеля мають значні труднощі з обслуговуванням.
Динаміка кредитів
Банківська мережа працює попри перебої з електропостачанням
Відключення електроенергії – новий виклик для банків, додаткові операційні збитки від налагодження роботи в цих умовах перевищать 300 млн грн.
Банки оптимізують структуру та з початку війни скоротили персонал на 12%. Станом на початок листопада приблизно 4% персоналу працюють з-за кордону.
Збитки банків від операційного ризику зростають
За останні пів року обсяг втрат і недоотриманих доходів банків від операційного ризику досяг 13 млрд грн, це вдвічі більше за показники березня – травня.
Презентація Звіту про фінансову стабільність (відео)
З початку травня фінустанови почали активніше списувати втрачене майно, а збитки банків від знищення нерухомості зросли до 750 млн грн.
Зростає не лише прибуток банків, а й відсоткова маржа
Банки є прибутковими завдяки зростанню відсоткових доходів, відновленню комісійних доходів і доходам від переоцінювання. Чиста відсоткова маржа зросла до 6%. Рентабельність капіталу загалом перевищує 9%.
НБУ проведе оцінку стійкості банків у 2023 році
У 2023 році НБУ очікує стабілізацію економічної ситуації та поступове економічне відновлення. Якщо ці очікування виправдаються, наступного року планується провести аналіз якості активів і життєздатності банків.
За результатами такої оцінки буде визначено перехідний період відновлення капіталу до мінімальних регуляторних значень. Більшість банків зможуть відновити його завдяки прибутку, проте низка з них, ймовірно, вимагатиме підтримки акціонерів.
Читайте також
