Сергій Магдич, заступник голови правління ПУМБ з корпоративного бізнесу
Через 40 днів у Парижі розпочнуться літні Олімпійські ігри. Можливо тому Сергій Магдич, заступник голови правління ПУМБ з корпоративного бізнесу, на форумі Brave CFO Gathering у Києві розпочав свій виступ зі спортивної метафори. Він порівняв українську банківську систему із олімпійською збірною. У ній є важкоатлети – державні банки. Банки із іноземним капіталом – це легкоатлети. Банки з українським приватним капіталом – художні гімнасти. Але, на відміну від спорту, тренер у всіх один – Національний банк.
«Ми всі разом рухаємося, кожен має свою стратегію, свої цілі, бачення», – сказав Магдич. Про цей рух за умов повномасштабної війни він і розповів.
Які стратегії обирає бізнес в умовах війни
2022 рік був найскладнішим для України з моменту здобуття незалежності. Але завдяки швидким та адекватним діям НБУ вдалося стабілізувати банківську та фінансову системи.
2023 рік – рік адаптації. Компанії та банки почали пристосовуватися до нової реальності. Завдяки діям Національного банку з інфляційного таргетування та контролю за ліквідністю банків курс гривні стабілізувався, економіка відштовхнулася від дна. За рахунок зовнішніх надходжень зросли валютні резерви НБУ. Економічний ландшафт, структура ВВП суттєво змінилися. Насамперед суттєво зросли витрати на оборону. Основні промисловості впали, зупинилося будівництво, значно знизилася переробка.
Які стратегії обирали компанії та банки? Перша головна з них – мінімізація ризиків. Для банків це зниження обсягів кредитного портфеля.
«Навіщо брати ризики, коли ти не розумієш, який у тебе обрій, як зважити ці ризики, як оцінити військові ризики? Спочатку інструментів хеджування цих ризиків не було», – пояснив Магдич.
Хтось почав обмежувати інвестиції, хтось скорочувати персонал. А деякі в умовах великої невизначеності на рівні інтуїції приймали рішення, які були пов'язані все ж таки з розвитком бізнесу, підтримкою клієнтів і партнерів, з продовженням фінансування і навіть з новими інвестиціями.
Відразу після початку повномасштабного вторгнення ПУМБ на три місяці заморозив усі рішення щодо нових кредитів. Пересунули всі графіки погашення, перенесли терміни сплати відсотків для багатьох клієнтів. Потрібно було зрозуміти, що робити далі.
Через три місяці перейшли до стратегії зростання в умовах, що склалися. Хоча навіть наприкінці 2022 року не було розуміння, якою буде зовнішня ситуація. Великої ясності не було і немає й у 2023-2024 роках.
«Переважна частина банків зараз зрозуміла, що не потрібно чекати на перемогу, її потрібно наближати, потрібно жити, планувати, інвестувати, розвиватися», – сказав заступник голови ПУМБ.
Розвиток кредитування за умов війни
Оскільки облікову ставку як головний індикатор на монетарному ринку вартості грошей було підвищено, кредити стали дорогими. Закономірно, що кредитний портфель за системою впав у мультивалюті на 6-7%. Особливо суттєво скорочувалися портфелі у іноземній валюті.
Пожвавлення було лише в одному напрямку – пов'язаному з можливістю отримати пільговий кредит за держпрограмою «5-7-9%». Донедавна практично будь-який бізнес міг претендувати на отримання такого кредиту.
Першими почали підтримувати бізнес українські приватні та державні банки. Держбанки за два роки повномасштабної війни за своїми кредитними портфелями сильно зросли. Портфелі в іноземних банках знизилися. Очевидно, складно приймати рішення про те, як розвивати свій бізнес в Україні, коли акціонери не перебувають у країні та ухвалюють рішення через призму індикаторів та ризику країни. Портфелі приватних банків у 2022 році трохи знизилися, потім почали зростати.
Що робити банкам із «зайвими» грошима
Оскільки НБУ ухвалив рішення щодо обмежень на рух капіталу, ліквідність у банківській системі почала накопичуватися. У 2023 році вона за системою зросла на 40% у мультивалюті та на 50% – у гривні. Це грошовий потік доходів, які не могли бути розподілені та виведені за кордон. Були заборонені виплата дивідендів, відсотків за старими позиками, повернення позичок тощо.
Ці заходи допомогли стабілізувати курс, але перед банками постало питання, як правильно розподіляти зайву ліквідність при ринку кредитів, що не зростає. Ліквідність розміщували на фондовому ринку, купуючи облігації внутрішньої держпозики (ОВДП), військові облігації. Більшість грошей банки могли вкладати в депозитні сертифікати НБУ – це найбільш ліквідний короткий інструмент з високою прибутковістю.
Прогноз курсу гривні на 2024 рік
Національний банк не робить прогнозів щодо курсу гривні. На нещодавній Ukraine Recovery Conference у Берліні в кулуарах говорили, що НБУ очікує на курс долара 42 грн на кінець цього року. Такий самий прогноз роблять і в ПУМБ.
«Я думаю, що ви всі спостерігаєте за контрольованою гнучкою девальвацією, яка має місце зараз. Курс був відпущений, і він плавно знижується. Для цього є всі передумови, – сказав Магдич. – Тому перед бізнесом виникає питання, як правильно хеджувати валютні ризики».
Залучення інвестицій в економіку
Перші суттєві кроки щодо валютної лібералізації були зроблені у 2024 році. «Безумовно, бізнесу потрібно набагато більше, ми все ще ставимо питання. Якщо не можна виводити капітал, то хто його заводитиме в країну? – зазначив Магдич. – Спостерігаючи за ситуацією цього року та минулих років, спілкуючись із міжнародними партнерами, я розумію, що все-таки головним в Україні є внутрішній інвестор, якого підтримують українські банки з будь-яким капіталом».
Помітні і інвестиції міжнародних фінансових організацій. Єдиною гучною приватною зарубіжною інвестицією стала анонсована угода на 650 млн євро щодо купівлі операторів зв'язку lifesell та «Датагруп».
Як бізнесу керувати своєю ліквідністю
«Якщо ви запитаєте свого банкіра, куди краще вкласти гроші, він вам запропонує депозит», – сказав заступник голови ПУМБ. Депозит – це ліквідно, короткостроково, хоч і не дуже прибутково, враховуючи зміну облікової ставки та вартість грошей.
Хтось із компаній обирає ОВДП. Більш консервативні підприємці віддають перевагу купівлі товару. Це стосується і аграріїв та імпортерів товарів загального призначення.
Багато хто вирішив розвиватися, виходячи на нові ринки. Кожна п'ята-шоста компанія великого бізнесу має або вже реалізує плани інтеграції в європейський ринок: «Епіцентр» купив у Польщі «Інтерспорт», компанія «Біосфера» придбала бренд Alufix в Австрії.
Причому компанії, що продаються в Європі, – не завжди успішні підприємства. Один із клієнтів ПУМБ зараз розглядає купівлю збиткової продовольчої компанії. Український бізнес таким чином, не чекаючи на вступ України до ЄС, хоче вийти на його ринок.
Питання, як фінансувати ці угоди? Українські банки не мають такої можливості, бо вони обмежені своєю юрисдикцією. Є міжнародні фінансові інституції. Проте український бізнес, який лише збирається вийти на європейський ринок, не може розраховувати на банки.
«Але українські компанії винахідливі, вони такі шляхи знаходять», – наголосив Магдич.
Перспективні напрями розвитку українського бізнесу
Насамперед, це логістика. Не лише зерновози, а й морська логістика, включаючи власний флот.
Гарні перспективи агропромислового комплексу, включаючи переробку. Але треба бути уважними щодо оцінки потенційних ринків збуту.
Звісно, перспективна енергетика. Втрата 9 гігават генерації вимагає, щоб українські бізнеси та банки долучилися до створення децентралізованої генерації.
«Я не говорю зараз про відновлення гідро- та теплової генерації. У ДТЕК було пошкоджено 90% теплових енергоблоків, із 40 працюють на сьогодні п'ять. У них є плани частково це відновити, але це не тільки гроші, це час, якого немає, а зима вже досить близько», – пояснив Магдич.
Інструменти фінансування банками українського бізнесу
Наразі банки не обмежуються лише поповненням оборотного капіталу. Вони готові фінансувати інвестиції, лізинг, розглядати та підтримувати амбіції клієнтів щодо M&A в Україні.
Банки мали змінити підходи, і вони їх змінили.
«Ми переглянули підходи до нашої кредитної політики з приводу співвідношення боргу та EBITDA для аграріїв. Якщо раніше було 1 до 3, то на сьогоднішній день ми розглядаємо 4-4,5, оскільки гроші коштують дорого, а маржа суттєво впала», – сказав заступник голови. ПУМБ. – Проводимо енергоаудит, щоб розуміти, як компанія працюватиме, якщо будуть великі відключення».
***
Закінчив виступ Магдич знову спортивною метафорою. Він назвав складний час, який зараз переживають український бізнес та банківська система, не спринтом, а марафоном, у якому «важливі не лише м'язи, а й міцність духу».
Читайте також
