На початку лютого було оголошено про початок реалізації проєкту з виробництва листового скла за флоат-технологією інвесторами компанії NovaSklo за підтримки Міністерства економіки та урядового офісу із залучення інвестицій UkraineInvest. Держава підтримує такі великі проєкти, передбачивши низку стимулів, що дозволяють відшкодувати частину капітальних інвестицій.
Планові інвестиції в проєкт становлять 240 млн євро, на підприємстві має бути створено вже в перший рік близько 300 нових робочих місць.
Продуктивність заводу – 800 тонн скла на день брутто (675 тонн чистого продукту). Постачальник основного обладнання – німецька HORN Glass Industries.
Структура фінансування проєкту передбачає інвестиції власних коштів EFI Group, партнерів та залучення міжнародного кредитування. Зокрема, кредит у 85% вартості виробничого обладнання у сумі близько 97 млн євро надасть один із банків під гарантії Експортно-кредитної агенції Німеччини.
Компанія NovaSklo – це проєкт української інвестиційної компанії EFI Group. У розмові з 
Ігор Ліскі, засновник та голова наглядової ради EFI Group, розповів про деталі проєкту.
У портфелі EFI Group донедавна було понад 10 проєктів. Чому черговим стало саме скло?
– Мені, а через мене і компанії, насамперед хочеться створювати щось нове. Іноді мені здається, що це неправильний підхід, але я люблю, хочу і вмію будувати з нуля заводи чи якісь компанії. Це дуже непроста історія, але в нас це виходить.
Свого часу ми збудували шахту в Луганській області, фабрику з переробки вугілля, потім була паперова індустрія та упаковка, потім деревообробка, виробництво меду та інше. Поєднує ці проєкти те, що вони реалізовані в рамках стратегії «Блакитного океану», тобто виходу до незаповнених ринкових ніш, де є потенційний великий попит.
Україна натепер плоске скло на 100% імпортує, хоча в країні є всі можливості для його виробництва. Це кварцовий пісок, індустріальна база, люди, котрі хочуть і вміють працювати.
Коли ми у 2023 році почали вивчати ситуацію на ринку, то побачили 3-4 проєкти, які були заявлені. Я спочатку хотів приєднатися до якогось із них, але побачив, що у кожного є якісь недоліки, на мій погляд. Десь локація, десь не те обладнання, бо я хотів сучасне європейське обладнання. Тому ми вирішили розпочати свій проєкт.
Чому я в нього вірю? Тому що є досвід будівництва таких великих систем з нуля. Є команда, яка вміє це робити. Є репутація для залучення інвестицій.
Довідка. Флоат-скло (термополіроване, напливне) – скло, отримане наливом розплавленої скломаси на шар розплавленого легкоплавкого металу. Такий метод забезпечує скло рівномірної товщини та з високою якістю поверхні.
Перспективи виробництва листового скла
Чому інтерес до скла виник саме у 2023 році?
– Було кілька чинників. Перший – припинився імпорт із РФ та Білорусі. До повномасштабної війни 80% ринку України утримували російські та білоруські компанії. По-друге, було очевидно, що великий попит на плоске скло був уже тоді, і він зросте в рази під час відновлення країни.
Я собі вирішив, що скло – це взагалі символ відновлення України. Є експериментально перевірений у Нью-Йорку «принцип розбитих вікон»: якщо засклити вікна в будинках занедбаного району, це дасть потужний стимул процесу його відродження. Це дуже символічно.
Ну і третя історія – ми рухаємось до Євросоюзу. Тому стандарти енергозбереження для всіх споруд будуть змінені. А в Україні до 90% вікон не відповідають стандартам енергозбереження. Ми хочемо змінити цю ситуацію. Тому на нашому заводі наприкінці технологічного ланцюжка стоятиме магнетрон, який наносить на скло енергозберігаюче покриття. Базова товщина скла буде від 2 до 12 мм.
Де буде розміщено ваше підприємство?
– Це буде Київська область, за 15 км від Києва. Я дуже хотів Житомир, бо маю там підтримку від місцевої влади, у нас є там виробництво та розуміння, що там та як. Але логістично все ж таки ефективніше мати завод у Київській області. Ми маємо своє родовище кварцового піску, купили ліцензію, воно на кордоні Харківської та Полтавської області. Пісок будемо доставляти залізницею. Свій пісок нам потрібен тому, що ми будуємо завод за 240 млн євро і повинні мати максимально надійний канал постачання основної сировини.
Головний ринок збуту листового скла – Київ. Великий перспективний ринок – це відновлення східної та північної частини України: Харків, Полтава, Суми, Чернігів.
Соду, яка потрібна для виробництва скла, будемо імпортувати. Після втрати підприємств у Криму та Лисичанську, в Україні зараз її не виробляють. Але у сировинній логістиці сода займає невеликий обсяг, приблизно 3%.
Як організувати виробництво листового скла
Газ використовуватимете природний?
– Спочатку природний. Потім, можливо, додамо біогаз, опрацьовуємо відповідні підпроєкти. На тлі головної технології це не складна історія. Резервом для газу є дизельне пальне, для його подачі у печах є спеціальні форсунки.
Ще один важливий компонент для виробництва – бій скла. Де його братимете?
– Вже за рік до пуску заводу почнемо його купувати та накопичувати. Вибудуємо власну систему збирання цього скла. Ми проходили цю історію з макулатурою для виробництва паперу та упаковки з картону. Ми маємо мережу для її заготівлі. Тому розуміємо, як це будувати.
Ігор Ліскі
У липні минулого року голова Київської обласної військової адміністрації говорив про будівництво унікального склозаводу у Березані. Це він про вас?
– Ні, це інший проєкт. Там трохи інші технології, китайське обладнання. Якщо в них вийде, то конкуруватимемо. Це буде дуже добре для українського ринку.
Коли ви вибирали місце розміщення виробництва, то розглядали можливості індустріальних парків?
– Розглядав, звісно. Але такі ж умови, якщо не кращі, ми отримаємо, уклавши інвестиційний договір з урядом. Наразі ми підписали меморандум, подали заявку на укладення договору. Сподіваюся, що протягом 2-3 місяців його буде підписано.
Страхування від воєнних ризиків ви плануєте?
– Так. Зараз ведемо переговори із двома страхувальниками. Розраховуємо на страхування від американської корпорації DFC. Є ще страхування від MIGA, але в нього менше вірю. Основне обладнання у нас німецьке, на нього буде страхування від «Гермесу».
Довідка. Державна допомога в рамках програми підтримки проєктів зі значними інвестиціями (понад 12 млн євро) пропонує такі стимули для інвесторів:
- звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ на нове обладнання;
- звільнення від податку на прибуток до 5 років;
- компенсація витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж;
- компенсація вартості збудованих об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, необхідних для реалізації інвестиційного проєкту;
- звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
Сумарний обсяг державної підтримки – до 30% обсягу капітальних інвестицій.
Хто проєктує завод?
– Головний базовий інжиніринг – німецький, оскільки він нерозривно пов'язаний з обладнанням. На загальні проєктні та будівельні роботи проводимо тендер, там є вісім заявок. Виявили інтерес турецька та польська компанії, решта – українці. Ми ще не розучилися виконувати проєктування і такі роботи.
Вам знадобиться кваліфікований персонал. Де розраховуєте його знайти?
– Згідно з умовами контракту, перший рік буде німецький базовий персонал. Близько 18 осіб постійно перебуватимуть тут і навчатимуть наших людей. Плюс ми відсилаємо на навчання до Європи, на заводи, що діють.
Коли ви сподіваєтеся отримати першу продукцію?
– Поки що це кінець 2027 року. Сподіваюся, що війна чи щось інше не внесуть корективи до наших планів.
