Інфляція, безробіття, зарплати, міграція: економічні підсумки 2022 року

Автор

Валерій Моісєєв

Прямі збитки України від війни оцінюються у $136 млрд. Виробництво в металургії скоротилося на 70%. Міжнародна допомога склала $28 млрд. Такі цифри наведено у звіті про стан економіки України у 2022 році, підготовлений Центром економічної стратегії. наводить його основні положення.

Що Україна отримала від зближення із Євросоюзом

Під час війни перспектива членства в ЄС – майже нереалістична ще кілька років тому – стає питанням виконання набору зрозумілих умов, робота над чим активно ведеться.

Динаміка зростання ВВП України

Де-факто частину європейських свобод Україна вже отримала. Допомога біженцям стала вираженням свободи пересування. Українці вільні працювати та пересуватися у країнах ЄС – їм це право дала директива про тимчасовий притулок.

Свобода товароруху частково реалізується через звільнення терміном на рік українських товарів від імпортних мит, скасування тарифних квот та заходів безпеки. Українські електромережі стали частиною ENTSO-Electricity.

Українські автоперевізники більше не повинні отримувати дозволи, щоб їздити Європою, а українська залізниця ймовірно скоро стане частиною європейської мережі TEN-T.

Економічна активність в Україні у 2022 році

Бізнес досить швидко прийшов до тями після шоку початку війни й почав відновлювати роботу. Зростання оптимістичних настроїв підприємців змогли зіпсувати лише руйнування енергетичної інфраструктури та відключення електроенергії.

2022 року ВВП України скоротився приблизно на третину.

У перші місяці повномасштабного вторгнення чорна металургія втратила близько третини активів. Окрім руйнувань, проблемою стало блокування морських портів, через які велося постачання на експорт. Випуск металургійної продукції скоротився на 70% у річному вираженні.

Валютні інтервенції та динаміка обмінного курсу

У перші місяці війни вибухнула паливна криза. Було зруйновано всі вітчизняні НПЗ та багато нафтобазів. Припинилися постачання нафтопродуктів із Росії та Білорусі. Довелося з нуля створювати нову логістику палива. Позбутися дефіциту вдалося лише у липні, але дорогою ціною – з початку року паливо подорожчало на 65%.

Через удари ворога по інфраструктурі Україна зіткнулася з дефіцитом електричної енергії. Перебої з електропостачанням погіршили настрої бізнесу та призвели до перегляду макроекономічних прогнозів.

Через мінування територій, логістичних проблем та незрозумілих перспектив експорту Україна завершила посівну ярих культур на рівні 84% від минулорічної площі. У липні під міжнародним тиском РФ погодилася на «Зернову ініціативу», що відкрила одеські порти для аграрного експорту. Урожай основних культур склав близько 64 млн тонн (торік були рекордні 106 млн тонн). Осіння сівба виконана на 94% плану, який на 40% менший у порівнянні з попереднім роком.

Стан фінансового сектора

За підсумками року інфляція в Україні становитиме близько 30%. Для країни у стані війни такий рівень інфляції вважається допустимим.

Офіційний обмінний курс залишається зафіксованим на рівні 36,57 грн/$. На готівковому ринку гривня наприкінці року продовжувала зміцнюватися: з 40,55–40,7 грн/$ на 15 листопада до 39,92–40,1 грн/$ на 15 грудня. Нацбанк сподівається уникнути необхідності ще однієї корекції фіксованого курсу перед поверненням до плаваючого, але коли це станеться – поки що невідомо.

Надходження міжнародної допомоги до бюджету

Золотовалютні резерви НБУ зросли до $28 млрд і перевищили довоєнний рівень. Ключовим фактором, який дозволив міжнародним резервам так зрости, стало надходження міжнародної допомоги.

Облікова ставка залишилася на рівні 25%, а Міністерство фінансів збільшило прибутковість річних гривневих ОВДП до 19,5%. Середні ставки за депозитами фізосіб сягнули 12%. Банки не відчувають потреби у залученні коштів населення внаслідок практично відсутнього кредитування.

З початку повномасштабної війни банківська система продемонструвала стійкість: тільки два банки залишили ринок, два російські банки ліквідував НБУ, решта 67 продовжують операційну діяльність.

Міграція населення у 2022 році

Повномасштабне вторгнення Росії призвело до гуманітарної кризи, яку Європа не бачила з 1940-х років. Близько 3 млн українців виїхали за межі України лише у перші три тижні вторгнення. Наразі, за оцінками, до половини довоєнного населення країни, або не менше 20 млн осіб, залучено до міграційних процесів.

Близько 7,8 млн українців перебувають у країнах Європи. З них 4,8 млн отримали тимчасовий захист. Половина українських біженців осіли у Польщі та Німеччині.

Масштаб гуманітарної кризи в Україні

За даними соціологічних опитувань, три чверті дорослих українців приїхали до країн Європи з дітьми.

Українські біженці готові працювати та розвивати економіку країн, що приймають. Станом на вересень у Польщі та Німеччині працевлаштувалися 430 тис. та 160 тис. українців відповідно. Значна частина продовжує працювати дистанційно в Україні.

Опитування показують, що щонайменше дві третини біженців планують повернутися.

До 6,5 млн українців внутрішньо переміщено, це число залишається майже незмінним із березня. Щонайменше 70% ВПО планують повернутися додому.

Ринок праці в Україні

Ситуація з роботою та доходом серед ВПО дещо покращується, проте залишається гіршою, ніж у середньому по Україні. Близько 34% ВПО зараз працюють за наймом, ще 7% мають власний бізнес. У середньому в Україні 57% людей мають роботу.

Ситуація на ринку праці залишається напруженою. Мінекономіки дає оцінку фактичної кількості безробітних у 2,6 млн осіб. При цьому офіційно статус безробітного мають лише 215 тис. осіб, що менше, ніж за часів коронакризи, і не відображає реальної ситуації в країні.

НБУ оцінює рівень безробіття у 30%. Ця оцінка близька до результатів соціологічних опитувань. За жовтневим опитуванням «Рейтингу», 34% респондентів працездатного віку не працюють.

Динаміка середньої зарплати в Україні

Продовжує домінувати ринок працедавця. Кількість вакансій хоч і зросла порівняно з весною, проте досі залишається в рази меншою від того, що було до 24 лютого.

Війна призводить до скорочення доходів українців, номінальних та реальних. Роботодавці відкривають вакансії з меншим рівнем зарплати, знижують або не підвищують зарплати працівникам.

Держстат припинив публікацію даних про середні заробітні плати через складність збору інформації по регіонах. Пенсійний фонд публікує значення середньої заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески. За цими даними, номінальні заробітні плати в Україні скоротилися на 5% порівняно із січнем, що за поточної інфляції означає скорочення зарплат у реальному вимірі приблизно на 21%.