Україна вимагатиме від РФ репарацій, заявив днями міністр юстиції Денис Малюська. Вона також має намір домогтися на засіданні Генеральної Асамблеї ООН ухвалення резолюції, яка передбачає створення міжнародного механізму відшкодування збитків.
Росія має заплатити за всі скоєні на території України злочини, починаючи з 2014 року. Пошук і розроблення оптимальних правових механізмів ведеться як на національному, так і на міжнародному рівнях, сказав в інтерв'ю сайту ukrsadprom.org суддя Великої палати Верховного суду Дмитро Гудима.
Він зазначив, що війна в Україні не має прямих аналогів для того, щоб механічно застосовувати, наприклад, практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Обставини придністровських, турецько-кіпрських, грузинських, карабахських, курдських і чеченських справ суттєво відрізняються від наших. Але рішення ЄСПЛ за тими справами часто помилково беруть за основу для судових рішень в Україні. Насправді значення мають лише базові принципи, вироблені ЄСПЛ.
Цей суд з огляду на Конвенцію про захист прав людини та основних свобод керується тим, що держава-окупант, встановивши ефективний контроль над територією іншої держави, поширює на неї свою владу та має відповідати за гарантування прав.
На це орієнтує й закон «Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України». Згідно з ним, відшкодування заподіяної внаслідок тимчасової окупації матеріальної та моральної шкоди в повному обсязі покладається на РФ як на державу-окупанта. А Україна всіма можливими засобами сприяє тому, щоб агресор виплатив таке відшкодування.
«Держава, територію якої окупували, звільняється від відповідальності за те, що відбувається на окупованих територіях. Але якщо деякі права, передбачені Конвенцією, держава там може гарантувати, то вона не звільняється від відповідальності. Тому гіпотетично можуть траплятися ситуації, коли за невиконання одних обов'язків відповідатиме держава-окупант, а за невиконання інших — окупована. Такий підхід свого часу ЄСПЛ застосував, наприклад, у так званих придністровських справах, ініційованих одночасно проти Молдови та Росії», — зазначив Гудима.
Однак, згідно з практикою ЄСПЛ, потрібно довести, що держава знала або мала знати про реальний і безпосередній ризик для права конкретної особи або групи осіб, могла вжити заходів, які б усунули цей ризик, але не вжила їх.
Зазначимо, що за порушення прав і свобод, які відбуваються після 15 вересня цього року, Росія у ЄСПЛ уже не відповідатиме. Такими є наслідки припинення її членства в Раді Європи.
Далі ми обрали з інтерв'ю відповіді судді на конкретні запитання.
Хто має компенсувати збитки від війни
Чи може бути так, що обидві держави не відповідають за порушення права власності на території, де ведуться бойові дії?
– Таке можна припустити. Подібне було у висновках ЄСПЛ у справі «Грузія проти Росії (II)» від 21 січня 2021 року. Суд обґрунтував вилучення території активних бойових дій з-під юрисдикції обох сторін конфлікту.
Чи ефективно звертатися з позовами про відшкодування окупантом збитків до українських судів?
– Український Верховний суд у квітні цього року встановив, що Росія як агресор не може бути захищена державним імунітетом у судах України. Тому РФ можна вказувати відповідачем за позовами приватних осіб про відшкодування їм збитків.
До того ж якщо до 15 вересня цього року такий механізм міг здаватися складним і мало потрібним (бо була можливість звернутися проти Росії до ЄСПЛ), то зараз рішення українських судів про стягнення з РФ відшкодування можуть стати одним із дієвих механізмів. Такі рішення доведеться виконувати поза межами України. Можливо, це вдасться робити коштом майна РФ, яке перебуває за її кордонами. Але для цього потрібно отримати дозвіл іноземного суду на виконання відповідних українських рішень. Можливість отримання такого дозволу значною мірою залежатиме від рівня мотивованості рішення національного суду.
Як визначається розмір збитків від війни
Яка процедура фіксації втрат? Чи можна зафіксувати непрямі втрати?
– У судовому процесі позивач зобов'язаний довести й те, що він зазнав шкоди, і те, що ця шкода є наслідком неправомірних дій саме держави-відповідача (наприклад, порушення ним обов'язків за Конвенцією). Єдиного методу фіксації втрат немає. Втрачена вигода може мати місце, зокрема, у разі, коли позивач через дії відповідача не зміг виконати чинних договірних зобов'язань. У жодному разі втрату вигоди не можна обґрунтувати гіпотетично. Позивач має довести, що не отримані ним доходи дійсно були б отримані, якби не неправомірні дії відповідача, які стали єдиною й достатньою причиною неотримання вигоди.
Чи є альтернативи судовому процесу?
– Такою альтернативою може стати адміністративний, позасудовий порядок відшкодування (компенсації) завданих збитків. Над таким порядком Україна активно працює. Йдеться про те, щоб акумулювати загальний борг Росії не лише щодо судових рішень проти неї, а й у документах інших органів влади. Кабінет міністрів у березні цього року затвердив Порядок визначення збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ. Відповідно до цього Порядку таке визначення здійснюється окремо за багатьма напрямами. Це людські втрати, втрати земельного, лісового, природно-заповідного фондів, надр, водних ресурсів, культурної спадщини, шкода, заподіяна атмосферному повітрю тощо.
Наприклад, якщо йдеться про втрати земельного фонду, то сюди належать фактичні витрати на рекультивацію земель, пошкоджених унаслідок бойових дій, збитки власникам земельних ділянок сільськогосподарського призначення, витрати на відновлення меліоративних площ, розмінування тощо. Визначення втрат земельного фонду має проводитися на підставі двох методик. Одну затверджує Мінагрополітики, а іншу – Мінприроди.
Мінагрополітики наказом від 2 червня 2022 року № 295 затвердило свою методику для оцінювання втрат за декількома показниками. Методику визначення розміру шкоди, заподіяної землі, ґрунтам унаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій затвердило Мінприроди наказом від 4 квітня 2022 року № 167.
Як визначатимуть збитки, завдані конкретним підприємствам?
– Є кілька шляхів. Підприємства можуть замовляти незалежну оцінку професійних оцінювачів, а також самостійно проводити аналітичне оцінювання. Певну допомогу в оцінці можуть надавати, наприклад, асоціації аграріїв і садівників. Крім того, оцінювання здійснюватиметься й повноважними органами влади, і судовими експертами. Усі вони мають керуватися як зазначеними вище методиками, так і Загальними основами оцінки збитків, завданих майну та майновим правам унаслідок збройної агресії РФ. Ці принципи уряд затвердив у додатку до Порядку визначення збитків і шкоди.
На підставі чого робитимуть висновки про розмір втрат?
– Наприклад, підставою для визначення шкоди, заподіяної земельному фонду, є акти обстеження земельних ділянок, акти комісій щодо визначення шкоди власників землі та землекористувачів, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська та інша звітність, проєктно-кошторисна документація, відомості Державного земельного кадастру, документація із землеустрою, дані дистанційного зондування Землі. Цей перелік не є вичерпним. Ситуації можуть виникати різні, тому запропонувати універсальний перелік документів неможливо.
Читайте також
