Проблеми для української промисловості у 2022 році
У воєнний 2022 рік сплачені переробною промисловістю до держбюджету податки та збори зменшилися на 22,2%, або 44,3 млрд грн. Це опосередковано вказує на величину втрат у галузі.
Прямі втрати металургів оцінили аналітики «Метінвест СМЦ»: місткість ринку в натуральному вираженні за підсумками року знизилася на 55%. У грошах обсяг ринку впав на 46%. Грошові втрати виявилися меншими через суттєву девальвацію гривні в другому півріччі.
The Page розповідає про п'ять головних ударів, яких зазнала українська промисловість у 2022 році.
Втрата активів через руйнування та окупацію
За оцінками Київської школи економіки, прямі втрати активів підприємств і промисловості в грошовому вираженні станом на 1 вересня становили $9,9 млрд, або 7,8% загальної суми втрат економіки, оцінюваних у $127 млрд.
Наприклад, чорна металургія втратила приблизно третину своїх активів. Зруйновано «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча — другий і третій за розмірами металургійні комбінати України, що виробляли 40% сталі в країні. Пошкоджено та зупинено Авдіївський коксохім. Восени частково постраждав і найбільший у країні металургійний комбінат – «АрселорМіттал Кривий Ріг». Інші підприємства скоротили завантаженість на 50% і більше.
Найважливіші проблеми бізнесу
Руйнування виробничих потужностей та інфраструктури посилили негативні очікування перспектив промисловими підприємствами: індекс очікувань сектору в листопаді знизився до 44,1 (у жовтні – 45,8).
Дефіцит та перебої з постачанням електроенергії
Усі українські промислові підприємства страждають від перебоїв з електропостачанням. Особливо важко тим, хто має безперервний цикл виробництва.
Перебої з електропостачанням стали другою за значимістю проблемою бізнесу після зростання цін (за даними Інституту економічних досліджень, їх вказали 51% респондентів). Через дефіцит електроенергії фактично зупинили роботу та мають суттєві втрати 18% респондентів, 28% зазначають падіння оборотів (дані компанії Advanter).
Відключення електроенергії призвели до уповільнення відновлення низки напрямків харчової промисловості (молоко- та м'ясопереробки). Хімічні заводи, що працюють, не поспішають відновлювати потужності, побоюючись втрат через проблеми з електропостачанням. Низький попит на житло, збільшення виробничих витрат і перебої з електроенергією стримують будівельні роботи та виробництво будматеріалів.
Нестабільність електропостачання погіршила настрої бізнесу та призвела до перегляду макроекономічних прогнозів.
Необхідність зміни логістики
В умовах війни багато підприємств зіткнулися з тим, що зруйнувалися традиційні ланцюжки постачання сировини та складників, а також збуту готової продукції. Довелося оперативно вибудовувати й налагоджувати нові.
Водночас суттєво зросли в собівартості транспортні витрати, а наявні транспортні та експортні канали часто неспроможні задовольнити новий попит.
До повномасштабного вторгнення РФ 60% залізняку, 80% чавуну та сталевої продукції експортувалося через морські порти. З початком бойових дій українські порти виявилися заблокованими, металоторговельні компанії переключилися на Гданськ, Гдиню, Роттердам, Гамбург та інші порти. Метал до Туреччини відправляють через дунайські порти.
Але довезти метал до цих портів можна лише залізницею. Відповідно збільшилося навантаження на пункти прикордонного контролю, пропускна спроможність яких не розрахована на такі обсяги. Через різну ширину залізничної колії в Україні та ЄС збільшилися черги залізничних вагонів на кордонах. У листопаді середній час простою вагонів там складав 11 днів, у червні було до 60 днів.
Середня відстань до порту відправлення для експортерів зросла вп'ятеро, а витрати на доставлення до порту призначення – утричі — вчетверо.
Криза на ринку автомобільного палива
У перші тижні повномасштабної війни Україна втратила майже всі джерела отримання нафтопродуктів: вітчизняні НПЗ і нафтобази було зруйновано, а постачання з Росії та Білорусі припинено. В таких умовах уряд якийсь час продовжував спроби ручного регулювання ринку, які призвели до величезного дефіциту. Тому невдовзі практично всі обмеження для учасників ринку скасували й запровадили податкове стимулювання.
Динаміка виробництва сталі, чавуну та прокату
Зрештою за кілька тижнів ситуація не лише стабілізувалася, а й зник дефіцит палива. Щоправда, його ціна з початку року зросла на 65%. У результаті багато промислових виробників і постачальників послуг отримали суттєву доважку до собівартості. Але створення стійкішого паливного ринку України та здобуття нафтової незалежності від РФ, мабуть, виправдовує ці інвестиції.
Брак фінансування
За даними опитування, проведеного НБУ, підприємці всіх галузей головною перешкодою для роботи нині називають брак фінансування всіх видів. Комерційні кредити банки видають дуже неохоче, облігаційні позики та додаткові емісії неможливі.
Доступне зараз фінансування промисловості, як і будь-якого іншого бізнесу, поки що можна отримати тільки від держави:
- програма «Доступні кредити 5-7-9%», що дає змогу залучити до 60 млн грн під 0% на період дії воєнного стану плюс один місяць після його закінчення. Нещодавно її розширили на підприємства, зруйновані внаслідок бойових дій. Підприємці зможуть отримати кредит на відновлення виробничих потужностей під 9% на строк до п'яти років на суму до 60 млн грн;
- грантова програма підтримки бізнесу «єРобота». У її рамках у 2022 році фактично виплачено гранти 2 530 одержувачам на загальну суму понад 1,5 млрд грн, зокрема: мікрогранти – 2 319 одержувачам на суму 542,7 млн грн; гранти переробним підприємствам – 178 одержувачам у сумі 958,6 млн грн.;
Компанії середнього та великого бізнесу можуть розраховувати на підтримку міжнародних інституційних інвесторів. ЄБРР у 2022 – 2023 роках інвестує в Україну до 3 млрд євро, частину яких спрямують у приватний сектор. Аналогічні плани мають й інші інституційні інвестори.
Також поступово починає працювати механізм підтримки українського експорту через інструменти Експортно-кредитної агенції (ЕКА). Станом на кінець вересня 2022 року профінансовано страхування 24 кредитних контрактів на 70 млн грн. Ліміт кредитування контрактів через ЕКА зараз становить 20 млн грн, що явно мало навіть для невеликих компаній.
Під час війни особливо важливим стає страхування військових ризиків. Україна домовилася з Багатостороннім агентством із гарантування інвестицій (MIGA) про запуск відповідного пілотного проєкту на суму $30 млн. Поки що проєкт працює тільки для іноземних компаній.
Згідно з планами Мінекономіки, 2023 року суму страхування через механізм MIGA може бути збільшено до $1 млрд. Також Україна починає залучати до аналогічного страхового механізму інших партнерів.