Світова енергетична криза 2021 року стала наймасштабнішою з часів нафтового ембарго 1973 року. Але якщо перший в історії перекіс ринку вуглеців відбувся через дії арабських експортерів, які намагалися боротися зі «світовим сіонізмом», то сьогоднішній — кісточки доміно, які спричинили сходження лавини.
Драйверами проблем стали США, Китай і північ ЄС, як найбільші економіки планети. Але загалом причина крається в черговій хвилі глобалізації.
Що запустило нову кризу
На півдні Штатів посуха спричинила мінімальне за 10 років вироблення електроенергії ГЕС. Американцям довелося вирішувати ситуацію за допомогою вугільної та газової генерації, що створило додатковий тиск на ринок. Австралія вступила в торгову війну з Китаєм — це викликало нестачу коксового і енергетичного вугілля в регіоні. Британія і узбережжя Німеччини приблизно 20-22% енергії отримували з вітряків і СЕС, але останні пів року стали найбільш безвітряними за роки спостережень.
Вугілля. Фото з відкритих джерел.
А ринок нафтопродуктів лихоманило ще задовго до початку пандемії, хоча всі пам'ятають тільки мінусові ціни на нафту, коли ринки обвалилися через коронавірус. Причини на поверхні: ланцюжок локдаунів зменшив споживання всіх видів енергії на 5%, мільйони машин були замкнені на стоянках, трафік в містах впав на 15-20%, пікові навантаження електроенергії на мазуті в мільйонів домогосподарств скоротилися.
Довелося законсервувати свердловини та зменшити приплив інвестицій у сектор.
А після масштабного урагану в Мексиканській затоці та закриття сланцевих підприємств наростити видобуток з темпами відновлення світової економіки не так просто.
Як вплинув на кризу вуглець
Карбонова економіка була затаврована як головна причина зміни клімату. Китай узяв на себе зобов'язання досягти «вуглецевої нейтральності» до 2060 року: Сі Цзіньпін заявив про це на Генеральній асамблеї ООН восени 2020-го. З огляду на те, що Піднебесна була споживачем половини вугілля планети, вихід став простим — зниження інвестицій у видобуток вугілля: його завжди можна було придбати десь іще.
Але виявилося, тільки не восени 2021-го: в цей період Австралія дозволила собі кілька гострих заяв про права людини в Гонконзі та закрила ринок для китайських телекомунікаційних гігантів. У відповідь Пекін заборонив купувати вугілля в Канберри. США намагалися компенсувати провал вироблення енергії ГЕС за допомогою вугільної генерації, частину шахт в Індонезії затопило та заблокувало зсувами, а Україна в результаті вторгнення РФ на Схід стала імпортером. У ПАР же сталася масштабна катастрофа поїздів, яка зупинила роботу найбільшого в Африці вугільного термінала.
У підсумку ціни на вугілля у Європі взяли 20-річний максимум, обігнавши навіть вищі порівняно з ЄС ціни в Азії.
Що почали споживати найбідніші жителі планети
В Азії ж Китай почав вставати з колін після жорстокої холодної зими, коли запаси вугілля країни досягли десятирічного мінімуму. Крім того, мільйони найбідніших домогосподарств планети отримали вертолітні гроші у зв'язку з COVID-19. На тлі того, що ринок послуг і туризму був у комі, гроші почали витрачатися на фізичні товари — запаси продуктів, іграшки дітям, одяг і критичні медикаменти.
Китай як головна фабрика планети, природно, відреагував, наростивши споживання енергії на 15% вище, ніж минулого року. Повінь у Шаньсі із затопленням 60 шахт і посушливе літо, що зменшило генерацію ГЕС, тільки додали проблем.
Соєві боби. Фото з відкритих джерел.
І знову стався схід кісточок доміно: зупинилися енергоємні алюмінієві виробництва, потужності з перероблення соєвих бобів (для численних напівфабрикатів і ковбасних виробництв), на третину впало споживання сталі, полізли назовні нормування районів і віялові вимкнення.
Що відбувається з цінами на газ
Ну і, природно, розцінки на газ у Європі й Азії, беручи короткочасні планки в $2000 за 1000 кубів, сьогодні перевищують $1000 доларів. Якщо не вистачає енергії від генерації за допомогою вітру, води і спалювання вугілля, залишається газ. Це чистої води спекулятивна ціна: наприклад, довгострокові контракти «Газпрому» виконуються натепер по $170 — 230.
Але поки танкери найбільших гравців зайняті гасінням економічної пожежі в Китаї, а на світовому ринку 5%-й дефіцит, іншої історії з ціною не буде. Причиною ж усього цього божевілля став не лише COVID-19 і дії РФ щодо стримування постачань газу до сховищ ЄС, спорожнілих після екстремально холодної зими. Тим паче що вершки знімає не «Газпром», а контрагенти.
Які були системні проблеми
Однак сировинна криза — це вершина айсберга. Стагнація після 2008 року тягнулася десятиліття, і домогосподарства по всьому світу зіткнулися з жорсткістю лімітів за кредитами, падінням цін на нерухомість (досі вони не досягли рівня тих золотих часів), повільним зростанням заробітних плат. Усе це не могло не вдарити по попиту на сировинні товари.
Найбільше страждали найбідніші: вони ж найзавзятіше споживали фізичні товари, а не різні послуги. Капітальні інвестиції в сектор також зменшилися: стара економіка потребувала складного ланцюжка постачань палива, витратних і будівельних матеріалів, брудних кіловат для фізичного виробництва в робочий час, а не тоді, коли буде максимальна інсоляція та вітер.
Чому сировина все ще потрібна світовій економіці
Десятиліття стара економіка задихалася без інвестицій, поки дешеві гроші йшли у «Велику четвірку IT-компаній», у високотехнологічні стартапи, поновлювану енергію та венчурні фонди. Але «раптово» виявилося, що ми все так же, як і раніше, залежимо від вугілля, мазуту та спалювання газу. Що досягти «повного нуля» в сенсі вуглецевого сліду на півночі ЄС не те ж саме, що в Іспанії та Португалії. Що потрібно вкладатися в мідні шахти (зростання цін на мідь з 2011 року досягло максимуму) та викопне паливо. А постійні потрясіння на тлі 10-12 років нестачі інвестицій та друкування фантиків для вертолітних грошей — і це «цілковитий сюрприз»! — ведуть до інфляції та зростання цін. Хоч на нерухомість, хоч на продовольство.
Мідь. Фото з відкритих джерел.
На жаль, людство — усе ще сировинна та сільськогосподарська цивілізація, що і близько не підійшла до того, щоб максимумально використовувати енергію всієї планети, як би не було чудово заробляти надприбутки на криптовалюті й акціях компаній, що створюють МРНК-вакцини.
І в найближчі місяці планету чекає виснажливий стаєрський біг, який дуже вдарить по найбідніших, особливо коли північні провінції Китаю почнуть тиснути на ринок опалювальним сезоном. Вимкнення в Азії та блекаут у Лівані, можливо, тільки перші ластівки пожежі, що розгорається. Адже, наприклад, в Україні на 8 великих ТЕЦ запасів вугілля на 10 діб, а «Слов'янська» зупинила обидва блоки.
А проблеми з виробництвом добрив, овочів у теплицях і переробленням сировини можуть мати довгострокові наслідки в продовольчій безпеці всього світу.
Читайте також
