Фото: НБУ
Минулого тижня Rothschild and Co опублікували аналітику щодо управління активами в Європі та деяких трендів, що впливають на глобальну економіку. Згідно з опублікованими даними, політика центробанків (ЦБ) говорить про натяк на стабілізацію в світовій економіці.
У 2019 році ФРС тричі знижувала облікову ставку, банк Японії поки що воліє сидіти, склавши руки, а в ЄС є тренд, що говорить про незначне зростання базової інфляції. І якщо для багатих економік це незначний вплив, то для небагатих країн ці сигнали можуть уповільнити заплановане зниження облікових ставок.
Нагадаємо, що Україна також запланувала знижувати облікову ставку. З 25 жовтня вона становить 15,5%, а до 2021 року має опуститися до 8%.
«НБУ проводить досить жорстоку монетарну політику, реальна облікова ставка зараз одна з найвищих у світі. Я очікую зниження ставки ще на 1-1,5 процентних пункти ще цього року», — прогнозує фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.
Перешкодити запланованому зниженню облікової ставки може внутрішній або зовнішній шок, що супроводжується прискоренням темпів інфляції. Наприклад, це може бути призупинення співпраці з МВФ або стрімке падіння цін на основні товари українського експорту.
«Ключовий показник, який прямо впливає на можливість пом'якшення монетарної політики, рівень інфляції, знаходиться на рівні 3,4%. Це найнижчий показник зростання споживчих цін за 2014-2019 роки. У проєкті бюджету на 2020 рік за рівнем інфляції закладено показник 5,5%. Це мета, досягнення якої дозволить продовжити політику пом'якшення монетарної політики. На це буде впливати цілий ряд внутрішніх і зовнішніх факторів: проведення структурних реформ урядом, забезпечення зміцнення курсу гривні, внутрішньополітична стабільність, продовження співпраці з МВФ, стан справ у зоні ООС та багато інших», — говорить народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк.
Андрій Фоменко, директор з досліджень DCH, нагадує, що зниження облікової ставки глобальними центробанками за останній рік стало інструментом підтримки конкурентоспроможності власних економік. «Допоки присутній фактор глобальної напруженості, пов'язаної з переписуванням звичних правил гри і загрозою зісковзування в рецесію, глобальний тренд на зниження ставок збережеться, навіть якщо деякі ЦБ візьмуть паузу. Облікова ставка в Україні знаходиться на дуже високому порівняльному рівні, що створює відому технічну перевагу через наявності пристойного резерву для її зниження», — говорить Фоменко.
Загалом опитані The Page аналітики прогнозують стриманий розвиток світової економіки в 2020 році. Хоча є прогнози щодо прискорення зростання світової економіки, підкріплені динамікою «м'яких» індикаторів, як-от компоненти індексів ділової активності PMI (Purchasing Manager 's Index). «Зокрема йдеться про зниження запасів та збільшення обсягів нових замовлень. Наскільки стійким зможе виявитися зростання цих «зелених паростків» – залишається незрозумілим», — говорить Андрій Фоменко.
В аналітиці Rothschild and Co зазначається, що спад у світовій промисловості досяг дна минулого липня. Показник глобального індексу ділової активності PMI у секторі виробництва зафіксував мінімальне значення в липні, і відтоді поступово зростає. Фоменко уточнює, що PMI — це випереджальний «м'який» показник, який все ще знаходиться нижче позначки 50, яка розмежовує зростання (вище 50) і скорочення активності.
«Не дивно, що відновлення індикатора PMI прийшлось на липень. В останній день липня ФРС вперше за 10 років знизила ставку (і після цього ще двічі), а в серпні відбувся суттєвий позитивний рух у торгових переговорах між США і КНР», — розповідає Андрій Фоменко з DCH.
За його словами, відновлення «м'якого» індикатора PMI багато в чому обумовлено зміною очікувань бізнесу в більш позитивний бік завдяки підтвердженню з боку найбільшого центробанку своєї готовності забезпечити м'які фінансові умови; а також надіями на відновлення обсягів глобальної торгівлі. Крім того, надії на відновлення темпів зростання глобальної промисловості пов'язані з розв'язанням торгового конфлікту між США та КНР. Наближення виборів у США може прискорити цей процес.
Такі тенденції мають позитивно вплинути на українську економіку. «Активізація світової промисловості та економіки для нас означає збільшення попиту на український експорт, підвищення цін на експортовані товари і, відповідно, збільшення потоку валюти в країну. Це зіграє роль вирівнювання зовнішньоторговельного балансу, який поки що, на жаль, негативний – від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі зараз вже становить майже $6 млрд. Зменшення цієї цифри шляхом збільшення експорту – стратегічне завдання для України», — резюмує Ольга Василевська-Смаглюк.