Кабінет Міністрів 19 січня планував розширити список продуктів, на які встановлено максимальну торгову націнку 10%, та внести до нього пшеничний хліб. Але з ініціативи аграрного міністра Романа Лещенка це рішення відклали на невизначений строк.
Цього ж дня Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) звернулася до уряду з проханням скасувати 10% обмеження націнки на низку соціально значущих продуктів харчування або відкласти її введення щонайменше до 1 березня. Також бізнес-спільнота просить роз'яснити порядок застосування запровадженої націнки.
Водночас аналіз законодавства, проведений 
, показує, що ритейлери мають законні підстави для того, щоб оскаржити в суді запроваджену процедуру регулювання цін.
Чому запроваджено державне регулювання цін
Ціни на продовольство останнім часом зростають не лише в Україні, а й у всьому світі. Одна з головних причин цього явища — подорожчання енергоносіїв. Минулого грудня виробники харчових продуктів стали масово попереджати, що їм загрожує банкрутство через високі ціни на газ. У відповідь уряд вирішив, що виробники соціально значущих продуктів (із затвердженого переліку) можуть купувати газ за пільговою ціною. Торги таким газом розпочалися 17 січня.
Другим заходом, ухваленим Кабміном для стримування споживчих цін на продукти харчування, стало рішення обмежити на низку продуктів роздрібну торгову націнку.
Отже, першим заходом уряд сподівається стримати зростання цін виробників продуктів харчування, а другим — уберегти продукти від суттєвого подорожчання на полицях магазинів.
У постанові уряду, ухваленої 12 січня, ідеться: «Установити на період дії карантину граничний рівень торгової надбавки в розмірі не більше 10% оптово-відпускної ціни». Наведено список товарів і пояснено, що «гранична торгова надбавка встановлюється з огляду на рекламні, маркетингові та логістичні послуги, а також послуги з підготування, оброблення, упакування та інші, пов'язані з реалізацією кінцевому споживачу».
Реакція бізнесу на регулювання цін
У заяві ЄБА сказано, що:
- уведення додаткового держрегулювання цін на продукти потребує адаптації ритейлерів до нових умов роботи, внесення змін до договорів із постачальниками. Проте ухвала Кабміну не передбачає перехідного періоду;
- розширення переліку товарів з обмеженою націнкою може призвести до зникнення їх із полиць магазинів до стабілізації ціноутворення;
- запровадження максимальної націнки не обговорювалося з бізнесом;
- потрібне роз'яснення терміну «оптово-відпускна ціна», що міститься в постанові, і того, як саме обчислювати націнку;
- обмеження націнки не бере до уваги зростання операційних витрат ритейлерів, що може зробити торгівлю товарами зі списку економічно збитковою.
Про те, що рівень націнки в 10% не покриває всіх витрат ритейлера, говорив і керівник мережі «АТБ» Борис Марков.
Регульовані ціни не можуть бути збиткові
Закон «Про ціни та ціноутворення» стверджує, що державні регульовані ціни мають бути економічно обґрунтовані, тобто забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж та одержання прибутку від його продажу (стаття 12).
У ст. 15 того ж закону йдеться, що органи влади, які встановили регульовані ціни на товари нижче за економічно обґрунтований розмір, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю за кошти відповідних бюджетів.
Не допускається встановлення державних регульованих цін на товари, нижчих за економічно обґрунтований розмір, без визначення джерел відшкодування різниці. Якщо ж таке регулювання встановлено, воно може бути оскаржене в суді.
Отже, якщо ритейлери доведуть, що націнка в 10% для них збиткова, вони можуть вимагати від уряду компенсацій або оскаржити постанову Кабміну в суді.
