З 16 вересня ключова ставка ЦБ Росії становить 19%. У липні вона зросла до 18%. Цикл зростання ставки триває – так банк намагається стримати зростання інфляції в країні, але поки що йому це не вдається. Основна причина цього – грошей у країні багато, а економіка, що перебуває під санкціями та завантажена військовими замовленнями, не може випускати кількість товарів, що відповідає потенційному попиту, тому ціни й зростають.
Про підвищення ставки голова ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна повідомила увечері 13 вересня. «Інфляційний тиск не слабшає. Стійка інфляція залишається вищою за ту, яка потрібна для повернення до мети наступного року. Сьогоднішнє рішення посилить імпульс до зниження інфляції з боку грошово-кредитної політики. Ми допускаємо, що буде потрібно подальше підвищення ключової ставки на найближчому засіданні (25 жовтня. – 
)», – сказала вона.
Сергій Алексашенко, ексзаступник голови ЦБ РФ, який давно живе в США, написав: «Якщо вслухатися в те, що говорила Набіулліна, то жодних реальних аргументів на користь підвищення ставки не було озвучено, набір проінфляційних та дефляційних факторів врівноважував один одного. Пояснень два: 1) або вони щось бачать, про що не говорять, або 2) почалася істерика, яка веде до емоційних рішень. Схиляюся до другого, оскільки розглядалося підвищення ставки до 20%, а збереження постійного рівня всерйоз не сприймалося».
Зазначимо, багато експертів очікували, що ЦБ збереже ставку на колишньому рівні.
Довідка. Облікова (ключова) ставка центробанку — фактично вартість кредитів, що видаються ЦБ комерційним банкам, яка впливає на ціну кредитів на ринку та ставки за депозитами. Змінюючи величину ставки, тобто ціну коштів для економіки, ЦБ прагне регулювати рівень інфляції в країни. Залежність така: якщо ставка вища, вигідніше тримати гроші у банках, а не вкладати в економіку. При цьому чим більше грошей лежить у банках, тим менше стимулів для зростання інфляції.
Динаміка ключової ставки ЦБ РФ
Чому влада РФ змушена підвищувати ключову ставку
Обґрунтовуючи рішення щодо підвищення ставки, Набіулліна навела найважливіші аргументи. наводить цитати з її виступу.
інфляція. Ціновий тиск залишається високим за рахунок як стійких, так і волатильних компонентів. Більшість показників стійкої інфляції продовжують перебувати в коридорі 6,0–8,0%. Це неприйнятно високі рівні. Ми вважаємо, що липневий прогноз щодо інфляції в 6,5–7,0%, ймовірно, буде перевищено.
Погіршуються інфляційні очікування. У населення вони зростають четвертий місяць поспіль. Цінові очікування бізнесу також збільшилися, причому найпомітніше — у роздрібній торгівлі.
Економічне зростання не збалансоване. Тобто динаміка попиту відповідає можливостям пропозиції товарів та послуг.
Ситуація в економіці: що обмежує пропозицію та що розігріває попит. З боку пропозиції ключовим обмеженням нарощування виробництва залишається ринок праці. Безробіття вкотре оновило історичний мінімум. Частка підприємств, які відчувають нестачу персоналу, залишалася високою. Зростання зарплат продовжує випереджати збільшення продуктивності праці. Витрати компаній на персонал зростають у різних формах.
Пропозицію товарів та послуг на внутрішньому ринку обмежували й проблеми з логістикою та транскордонними розрахунками через санкції. На тлі слабкого зовнішнього попиту нафтові компанії зменшили видобуток.
У вересні індикатор поточних оцінок бізнес-клімату вперше цього року пішов у негативну зону. Це одна з ознак уповільнення економічної активності.
Ключове питання: чим викликано уповільнення економічного зростання – переважно охолодженням попиту чи шоками пропозиції? Якщо це шоки пропозиції, які мають тривалий характер, то грошово-кредитні умови мають бути жорсткішими. Нам доведеться додатково підлаштовувати попит під обмежені можливості пропозиції товарів та послуг.
Зовнішні умови. Зростання світової економіки сповільнюється. Це відбувається насамперед за рахунок промисловості. Загалом структура глобального попиту стає менш енергоємною. Це може обмежувати попит на експортні товари РФ.
Поточне зниження нафтових цін пов'язано як зі структурою зростання світової економіки, так і з очікуваннями її подальшого уповільнення. Для Росії ці тенденції на ринку нафти є проінфляційними.
Зниження цін на основні російські товари призвело до деякого скорочення експорту у липні та серпні. Оскільки імпорт у своїй масі зберігся на колишньому рівні, сальдо зовнішньої торгівлі зменшилося. Проблеми з транскордонними розрахунками в імпортерів зберігаються, що стримує темпи зростання імпорту за умов високого внутрішнього попиту.
Читайте також
