Поки офіційні особи США та України готуються до зустрічі в Саудівській Аравії цього тижня, президент Дональд Трамп у приватному порядку 9 березня дав зрозуміти, що підписаної угоди про корисні копалини між Вашингтоном та Києвом буде недостатньо для поновлення надання допомоги та обміну розвідданими. Трамп хоче, щоб угода, яка дасть США частку у мінеральних ресурсах України, була підписана. Але він також хоче побачити зміну ставлення президента України Володимира Зеленського до мирних переговорів, заявили урядовці, включаючи готовність піти на поступки.
На тлі цих розмов 
вирішило нагадати, як США підтримували міжнародно визнаний уряд Афганістану та обговорювали з ним перспективи видобутку корисних копалин на території країни. Але зрештою уклали «мирний» договір з Талібаном, який той і не збирався виконувати. В результаті США поспішно залишили Афганістан, списавши на збитки свої багатомільярдні витрати та кинувши багатьох афганців, які повірили американцям та співпрацювали з ними.
Зазначимо, те, що говорив і робив Трамп в Афганістані, дуже нагадує його нинішні слова та вчинки щодо України.
Як США розпочали війну в Афганістані
У відповідь на терористичні атаки 11 вересня очолювана США коаліція вторглася до Афганістану у жовтні 2001 року. Коаліція включала сили США та Міжнародні сили сприяння безпеці (ISAF, діяли відповідно до резолюції Ради безпеки ООН).
Коаліція за підтримки спочатку Північного альянсу, а потім нового уряду Афганістану вела бойові дії проти ісламістської організації «Талібан», яка до початку конфлікту контролювала більшу частину Афганістану.
З липня 2011 року розпочалося поступове виведення військ коаліції з Афганістану. У липні 2013 року забезпечення безпеки в країні було передано місцевим силовим структурам (з цього моменту контингент коаліції відігравав лише допоміжну роль).
Станом на 1 червня 2014 року загальна чисельність ISAF становила 49 902 військовослужбовців, з них 27 – представники України.
Як США офіційно завершили війну в Афганістані
30 вересня 2014 року новий уряд Афганістану підписав угоду з Вашингтоном, яка дозволяла американським військам залишатися в країні після 2014 року для участі в контртерористичних операціях та інших заходах для допомоги афганським урядовим силам.
Загалом в Афганістані з 2015 року залишалося близько 12 500 іноземних військових, з них близько 9800 – американці.
Попередня влада Афганістану на чолі з президентом Хамідом Карзаєм відмовлялася укладати двосторонній документ із США. Новий президент Ашраф Гані практично одразу погодився підписати угоду.
США втратили у В'єтнамі з 1965 по 1973 роки 58 тис. солдатів, а Афганістані – 2400.
Прямі витрати на війну США за всі роки становили $778 млрд, тобто майже річний бюджет Пентагону. Загальні витрати досягли $2 трлн.
Парад талібів у Кабулі, серпень 2024 року. Фото: стоп-кадр із відео
Варто зазначити, що за талібами стоять американські союзники – Пакистан та Катар. Талібан є дітищем пакистанських спецслужб, і жоден пакистанський генерал та політик не став об'єктом американського покарання. Офіційне представництво Талібану відкрито працювало в Катарі – країні, де знаходиться головна американська база в Перській затоці.
Як США хотіли добувати корисні копалини в Афганістані
У 2010 році за президента Барака Обамі американські геологи знайшли в Афганістані поклади корисних копалин на трильйон доларів. У 2017 році, під час свого першого президентського строку, Трамп запропонував Афганістану угоду про корисні копалини, щоб Кабул компенсував витрати США на війну проти Талібану. 21 вересня 2017 року під час Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку Трамп та Гані підтримали ідею, щоб компанії зі Сполучених Штатів розробляли запаси рідкісноземельних мінералів в Афганістані.
«Вони погодилися, що такі ініціативи допоможуть американським компаніям розробляти матеріали, критичні для національної безпеки, одночасно розвиваючи економіку Афганістану та створюючи нові робочі місця в обох країнах, таким чином покриваючи частину витрат на допомогу Сполучених Штатів, оскільки афганці стають самозабезпеченішими», – повідомили в Білому домі про угоду.
Однак відсутність базової транспортної та промислової інфраструктури, а також повстання талібів, які вивели майже половину країни з-під контролю уряду, означали, що корисні копалини неможливо використати.
Більше того, незабаром після домовленостей у Нью-Йорку Вашингтон повернувся до Талібану.
Угода 2020 року між США та Талібаном
Прямі переговори США з Талібаном розпочалися у 2018 році – після 18 років протистояння. Талібан вимагав виведення американських військ та припинення використання території Афганістану як бази для місій в інших країнах.
Після переговорів, що тривали кілька місяців, сторони погодили проєкт договору про мир, який передбачав припинення вогню, виведення з Афганістану іноземних військ та початок міжафганських переговорів про мир.
Однак у вересні 2019 року після серії терактів, здійснених талібами в Кабулі та низці інших міст, Трамп розпорядився припинити переговори та скасувати підписання угоди.
Наприкінці листопада 2019 року Трамп із неоголошеним візитом прибув до Афганістану. Після переговорів з Гані він заявив, що Талібан прагне укласти мирну угоду.
«Якщо ж таліби порушать умови угоди, ми повернемося з силою, якої ніхто ніколи не бачив», -- погрожував президент США.
29 лютого 2020 року в Досі (Катар) США та Талібан уклали угоду, покликану запустити мирний процес в Афганістані і покласти край найтривалішій війні в історії Америки.
У угоді зокрема йдеться:
- США виведуть війська за 14 місяців, якщо таліби будуть дотримуватися домовленостей;
- після підписання угоди мають розпочатися переговори між талібами та афганським урядом;
- Талібан не дозволить нікому зі своїх членів та «Аль-Каїді» використовувати територію Афганістану, щоб підірвати безпеку США та їх союзників;
- США та уряд Афганістану відпустять 5 тис. полонених, Талібан відпустить до тисячі полонених.
Обіцянка припинити війну в Афганістані була однією з ключових у передвиборній кампанії Трампа 2016 року. Однак багато спостерігачів називали угоду досить ризикованою для адміністрації США, оскільки по суті вона легітимізує Талібан в очах міжнародної спільноти. І мало хто сподівався, що таліби виконуватимуть умови угоди. За багатьма позиціями так і сталося, але США не реагували на ці порушення, оскільки їм було важливо якнайшвидше вивести свої війська з Афганістану.
Цей договір по суті був сепаратним, оскільки його укладено без участі офіційного уряду Афганістану. Таліби не визнавали уряд у Кабулі та не хотіли вести з ним жодних переговорів.
Після підписання договору Трамп похвалився як власними успіхами «у боротьбі з міжнародним тероризмом», так і удостоїв компліментів самих талібів, назвавши їх «найкращими воїнами».
Вихід США з Афганістану у 2021 році
Після перемоги Джо Байдена на виборах у 2020 році він успадкував угоду Трампа і вирішив виконати зобов'язання США. У січні 2021 року американський контингент в Афганістані скоротився до 2500 солдатів. Після зменшення чисельності американських військ та виведення солдатів союзників Талібан розпочав масштабний наступ і за лічені тижні розбив афганську армію. США провели евакуацію своїх військ, яку було завершено 30 серпня 2021 року, а Талібан після захоплення аеропорту в Кабулі оголосив свою остаточну перемогу в Афганістані.
Багато в чому винуватцем краху в Афганістані є офіційний уряд, який замість піклування про своїх громадян і переговорів із Талібаном поринув у корупцію.
США залишили в Афганістані озброєння на суму $7 млрд.
Читайте також
