У травні 2024 року Рада ЄС продовжила ще на 12 місяців режим безмитної торгівлі для України. Він набув чинності у червні 2022 року і буде застосовуватись до червня 2025-го. Водночас різка зміна торговельних потоків між Україною та ЄС, зокрема різке збільшення торгівлі окремими товарами через сусідні держави-члени ЄС, призвела до цілої низки негативних рішень, зокрема блокування кордону. Тому це продовження автономних торгових преференцій буде останнім, до літа наступного року сторони оновлять Угоду про асоціацію таким чином, щоб встановити передбачувані умови торгівлі на період до вступу до ЄС, повідомила перша віцепрем'єрка Юлія Свириденко.
У «Центрі економічної стратегії» під керівництвом екскерівника Мінагрополітики Ольги Трофімцевої провели дослідження, присвячене стану процесу євроінтеграції в аграрній сфері. Результати дослідження були представлені на конференції, 
передає головні тези, що прозвучали там.
Євроінтеграція України – стан на вересень 2024 року
Незважаючи на повномасштабну війну, Україна спромоглася продемонструвати прогрес у роботі над адаптацією національного законодавства до регуляторного поля Європейського Союзу.
Шлях України до ЄС – загальний прогрес
Де ми зараз на шляху до ЄС – завдання на найближчі роки:
- захист аграрних (переважно невеликих) виробників від несумлінних практик;
- правила фінансової підтримки національних планів, розроблених згідно з нормами ЄС;
- правила, що регулюють прямі виплати фермерам та умови фінансування, управління та моніторингу;
- сфера здоров'я та благополуччя тварин;
- правила, що регулюють виробництво та збут генетично модифікованої продукції;
- правила, що регулюють використання пестицидів, добрив, засобів захисту рослин
Прогрес у напрямі «Сільське господарство та розвиток сільських територій»
Прогрес на шляху України до ЄС – що вже зроблено
Прогрес у напрямку «Санітарні, фітосанітарні заходи та ветеринарна медицина»
Прогрес у напрямку «Технічні бар'єри у торгівлі (рух товарів через кордон)»
Розширення можливостей двосторонньої торгівлі у сфері АПК, у тому числі завдяки наданим додатковим автономним преференціям Європейською комісією у 2022 році з метою підтримки українських виробників на тлі російської агресії, дало можливість вітчизняним виробникам та експортерам активніше та ефективно просувати свою продукцію на внутрішньому ринку ЄС, таким. чином посилюючи практичну складову євроінтеграції. «Але, звичайно, цей процес не є безхмарним», – наголосила Трофімцева.
Згідно з результатами селф-скринінгу, було виявлено перелік системних викликів, що перешкоджають швидкій та ефективнішій адаптації українського законодавства до європейських норм.
Євроінтеграція агросектору: що зробити, аби посилити переговорні позиції (відео)
Системні виклики на шляху євроінтеграції:
- недостатня інституційна здатність українських держорганів, які потребують більшої кількості фахівців для розробки необхідного законодавства;
- недостатня сталість та узгодженість аграрної політики та інших взаємопов'язаних регуляторних сфер;
- брак внутрішніх фінансових ресурсів, а також непрогнозованість планування фінансування заходів, пов'язаних із запровадженням норм ЄС в Україні;
- необхідність створення нових профільних органів чи інститутів за деякими напрямами, наприклад, такими, які здійснюватимуть виділення, контроль, моніторинг програм та заходів підтримки;
- потреба у якісному професійному перекладі актів права ЄС українською мовою та проведення термінологічного узгодження існуючих документів;
- необхідність поглибленого вивчення регуляторних актів ЄС та їх аналіз;
- потреба системного та стійкого підвищення кваліфікації або загалом підготовки кадрів у сфері європейської інтеграції на всіх рівнях та в усіх секторах.
Трофімцева зазначила, що досвід розширення ЄС у попередні роки показує, що аграрний сектор є найбільш складною та чутливою темою у переговорах та узгодженні позицій країн-членів ЄС та кандидатів. З метою пом'якшення складного переговорного процесу та пошуку спільних точок інтересів у сфері АПК необхідно в рамках існуючого діалогу пропонувати нашим партнерам у країнах ЄС розглядати український АПК як підсилювач позицій ЄС на світових ринках як цінну складову для досягнення заявлених цілей щодо продовольчої безпеки, стратегічного лідерства та автономії у ключових секторах економіки, а також як елемент біоекономіки та зеленої економіки.
Приховані та явні перепони на шляху України до Євросоюзу
Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка зазначив, що модель інтеграції до ЄС можна розділити на дві частини: функціональну та «реал-політик». У першій частині ми не маємо конфліктних питань з ЄС. Українські аграрії мають розуміння, що дотримання правил ЄС – це «правильно, хоча часто і боляче». Ще у 2013–2018 роках вони мали успіх на ринках ЄС завдяки переосмисленню себе в аграрному секторі.
У функціональній частині є одна проблема: Україна протягом останніх років у процесах міжнародної економічної інтеграції часом потрапляла під вплив ідей, які на той момент уже «вмирали».
«Зокрема, при вступі до СОТ ми зробили низку кроків у розрахунку на те, що потім не трапилося. Потім довелося виправляти зроблене шляхом укладання двосторонніх угод», – сказав Качка. Тепер із ЄС може статися щось подібне.
«Ми вступаємо в переговори з ЄС, у яких ми не маємо права на заперечення. Але в самому Євросоюзі вже точаться серйозні суперечки, наскільки виправданими були останні вимоги до аграріїв, наприклад, вимоги до пестицидів зараз саботують більшість країн ЄС», – зазначив Качка.
«Ми не просимо для себе спрощеного підходу, але переговори потрібно вести з урахуванням ймовірної зміни норм ЄС. Впровадження правил, які, очевидно, будуть переглянуті, стане надмірним навантаженням на українських виробників», – вважає торговий представник.
Тут починає виявлятися «реал-частина» процесу євроінтеграції. «Тут нам згадують приклад Іспанії, яка не мала доступу до ринків ЄС протягом 10 років після вступу. Наші сусіди нам нагадують, як вони входили 20 років тому у політику ЄС, яка тоді була сильно зарегульованою, тому і нам потрібно пройти такий процес інтеграції», – повідомив Качка.
Україна вважає таку позицію неприйнятною, оскільки країна вже зробила багато на шляху євроінтеграції. «Наскільки нам вдасться змінити ці настрої та донести, що ми є частиною європейської продовольчої системи і з нами потрібно будувати відносини, – питання поки що відкрите. Від відповіді на нього залежатиме і те, яким буде режим торгівлі з ЄС після червня 2025 року», – резюмував Тарас Качка.
Він також зазначив, що, окрім функціональних речей, Україні потрібно чітко пройти етап стратегічної дискусії про майбутнє українського аграрного сектору в ЄС. Це не лише питання субсидій, а й бачення ринків, їхньої ефективності, забезпечення балансу ефективності та суспільної значущості фермерського сектору. У ЄС аграрна політика – це не лише економіка, а й соціальна політика як структури суспільства. (Йдеться про те, що в ЄС готові платити фермерам лише за те, що вони продовжують працювати на землі та залишаються жити у сільській місцевості. – .)
Читайте також
