Facebook Pixel

Вихідна допомога та компенсації: як правильно звільнитися з роботи

Звільнення 2021 Україна: як краще звільнитися. Фото: pixabay

Звільнення 2021 Україна: як краще звільнитися. Фото: pixabay

Робота займає велику частину життя кожної людини. Однак може настати момент, коли доведеться звільнитися з роботи, щоб розпочати кар'єру на новому місці.

Крім того, рішення про звільнення може ухвалити ваш роботодавець. Саме тому The Page розбиралося, які є різновиди звільнення та як найкраще звільнитися.

Варто зазначити, що відносини між працівником і роботодавцем регулюють декілька видів договорів залежно від строку дії. Йдеться про безстроковий трудовий договір, договір на певний термін за згодою сторін і трудовий договір на час виконання певного обсягу робіт.

1

Звільнення за згодою сторін

Одним із найкращих варіантів для припинення дії трудового договору є звільнення за згодою сторін. Це звільнення за обопільною згодою — наприклад, у разі зміни місця проживання чи переведення до іншої компанії.

Такий варіант звільнення дає право на взяття на облік у службі зайнятості, що дасть можливість отримувати допомогу з тимчасового безробіття з восьмого дня після звільнення.

Також у разі звільнення за згодою сторін не потрібне обов'язкове відпрацювання. Водночас працівник уже не зможе змінити своє рішення й залишитися в компанії. Проте в разі звільнення, наприклад, за власним бажанням ще є можливість змінити рішення й залишитися в компанії.

Варто зазначити, що в разі звільнення за згодою сторін немає потреби писати заяву на звільнення — досить наказу, виданого по підприємству. Однак кадрові служби все-таки можуть попросити написати таку заяву.

2

Звільнення за власним бажанням

Звільнення за власним бажанням означає переривання трудового договору з ініціативи працівника. Крім того, працівникові доведеться відпрацювати два тижні на вимогу роботодавця.

Варто зазначити, що в разі звільнення за власним бажанням працівник може стати на облік у службі зайнятості. Однак допомогу вдасться отримати лише через три місяці.

У деяких випадках працівники мають право звільнитися без обов'язкового відпрацювання двотижневого терміну. Це можливо в разі:

  • якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу;
  • переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  • вступу до навчального закладу;
  • неможливості проживання в цій місцевості, що підтверджено медичним висновком;
  • вагітності;
  • догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
  • догляду за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
  • виходу на пенсію;
  • прийому на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.

Крім того, у разі звільнення за власним бажанням працівник може змінити рішення й залишитися працювати в компанії. Винятком може бути лише ситуація, коли на передбачуване вакантне місце був запрошений новий працівник.

3

Звільнення з ініціативи роботодавця

Звільнення з ініціативи роботодавця — найгірший варіант припинення співпраці. Він супроводжується записом у трудовій книжці, де зазначається стаття Трудового кодексу, згідно з якою співробітника звільнено.

Крім того, такий запис буде свідчити не на користь працівника під час подальшого працевлаштування. Винятком є ситуація, за якої працівника звільнено з ініціативи роботодавця внаслідок реорганізації або ліквідації підприємства.

Причини для звільнення з ініціативи роботодавця:

  • невідповідність займаній посаді;
  • невиконання працівником службових обов'язків;
  • прогули;
  • поява на робочому місці в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;
  • встановлено факти розкрадання на робочому місці;
  • закінчення випробувального терміну.
4

Виплати при звільненні

Після звільнення роботодавець має виплатити робітнику заробітну плату за час, який він відпрацював. Бухгалтер підприємства розраховує її пропорційно відпрацьованим дням. Те саме стосується і «трудової» доплати до мінімальної зарплати.

Якщо працівник має право на індексацію, у місяці звільнення вона також нараховується. Але сума визначається пропорційно відпрацьованим дням.

Також із виплат будуть зібрані всі необхідні податки.

5

Відпускна компенсація

Якщо в працівника на момент звільнення накопичилися дні відпустки, які він не використав, то в нього є декілька варіантів дій:

  • або використати накопичені дні відпустки перед звільненням — у такому разі йому будуть нараховані звичайні відпускні;
  • або отримати компенсацію за такі дні.

Компенсації підлягають усі невикористані дні щорічних відпусток, а також відпусток «на дітей». Інші види оплачуваних відпусток компенсації не підлягають.

Таку компенсацію працівникові нараховують незалежно від підстав звільнення.

6

Вихідна допомога

Крім того, деякі працівники в разі звільнення мають можливість отримати вихідну допомогу. Однак це залежатиме від підстав звільнення.

Так, звільняючись за власним бажанням, працівник може отримати вихідну допомогу тільки за умови, що роботодавець порушив законодавство про працю чи трудовий або колективний договір. У такому разі мінімальний розмір вихідної допомоги має становити не менш як 3-місячний середній заробіток.

Виплата може бути й більшою, якщо це передбачено колективним договором.

У разі звільнення за згодою сторін виплата вихідної допомоги не передбачена. Хоча в колективному договорі може бути передбачено й інше.

Підстави для отримання вихідної допомоги:

  • відмова працівника від продовження роботи через істотні зміни умов праці;
  • зміни в організації виробництва або праці, зокрема, ліквідація, реорганізація, банкрутство, зміна профілю підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
  • виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або за станом здоров'я;
  • відновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Однак мінімальний розмір вихідної допомоги у вищезгаданих ситуаціях буде трохи нижчим — не менше, ніж середній місячний заробіток.

Вихідна допомога в розмірі 6-місячного середнього заробітку передбачена для посадових осіб, які звільняються в разі припинення їхніх повноважень. Однак роботодавець може передбачити й інші суми вихідної допомоги.