Перша зустріч прем'єра Олексія Гончарука з бізнесом відбулася лише через місяць після його призначення. Незважаючи на такий малий термін, у підприємців вже накопичилося достатньо претензій, які вони без вагань адресували голові Кабміну. Найголовніші – про закритість уряду та про незрозумілі зміни податкових правил.
Уряд зустрівся з підприємцями, щоб презентувати їм свою програму, яку буквально через кілька годин повинна була затвердити Верховна Рада.
На трибуні сиділа «передова команда» прем'єра: міністр фінансів Оксана Маркарова, міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, міністр юстиції Денис Малюська і, чомусь, міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецька. Питання до неї хоч і виникали, але в порівнянні з валом невдоволення, який звалився на голову Мінфіну, це було ніщо.
Сама ж зустріч пройшла досить буденно, без особливого ажіотажу і без зайвого пафосу, притаманних попередньому керівництву країни.
Прем'єр у своїй вступній промові досить коротко, вклавшись у 15 хвилин, виклав головні тези програми уряду (в друкованому вигляді вона зайняла цілих 118 сторінок). Серед них:
- спільна робота з Нацбанком для зниження інфляції і кредитних ставок (напередодні уряд і регулятор саме підписали символічний меморандум про координацію дій);
- підписання нової програми з МВФ до кінця року (співпраця з ним, за словами Гончарука, «це не про гроші, а про довіру», вона має стати сигналом закордонним інвесторам і міжнародним інституціям);
- перезавантаження митниці і податкової, зокрема, створення рівних для всіх правил сплати податків (але одразу ж побороти контрабанду не вийде: прем'єр визнав, що «моментально зробити це неможливо»);
- прозора приватизація – активізація малої приватизації та розблокування великої (у цьому контексті прем'єр покладає великі надії на нового главу Фонду держмайна Дмитра Сенниченка);
- запуск ринку землі (на цих словах у залі почулися поодинокі оплески);
- спрощення трудових відносин – радянський репресивний Трудовий кодекс піде в минуле, і для більшості компаній – в основному малих і середніх – правила будуть набагато легшими;
- збільшення конкуренції в енергетиці та мінімізація впливу політики на ціни на цьому ринку;
- залучення інвестицій – вони повинні стати драйвером економічного зростання;
- мінімізація втручання силовиків у роботу бізнесу – з цією метою створюється Бюро фінансових розслідувань та ліквідується УБЕП і податкова міліція.
Глава Американської торговельної палати в Україні (АТПУ) Андрій Гундер, який вийшов на трибуну після Гончарука, скаламбурив, мовляв, дуже б хотілося, щоб все озвучене урядом стало Mission possible, натякнувши на нещодавній візит в Україну голлівудського актора, виконавця головної ролі у фільмі «Місія нездійсненна» Тома Круза. Гундер зазначив, що інтерес до України у світі зростає, але перше, на що звертають увагу інвестори, – це макроекономічна стабільність. «Якщо не буде співпраці з МВФ, про $50 млрд іноземних інвестицій можна забути», – зазначив президент Американської торговельної палати.
Він скористався можливістю і назвав п'ять великих міжнародних компаній, які скаржаться на недотримання верховенства права в Україні. Так, зазначив він, підписана торік мирову угоду між Philip Morris і урядом досі не виконується, більше того, українські правоохоронці «засумнівалися» в законності її укладення; проти Shell звинувачення в узгоджених антимонопольних діях висунув АМКУ; виробник продуктів харчування та побутової хімії Unilever страждає від дій одного з контрагентів, який намагається стягнути з компанії 1,5 млн євро за «підробленим» договором; а McDonald's вже котрий рік не може відкрити свій ресторан в аеропорту «Бориспіль». У відповідь міністр юстиції Денис Малюська пообіцяв максимально швидко розібратися щодо кожного кейсу, зазначивши, що в деяких випадках «не все так просто і очевидно».
Виступ Гундера і висловлені ним зауваження виявилися найбільш безневинними порівняно з претензіями двох інших асоціацій – Спілки українських підприємців (СУП) та Європейської бізнес асоціації (ЄБА).
Президент СУП В'ячеслав Клімов у своєму досить різкому і песимістичному виступі відзначив правильність задекларованої урядом ініціативи щодо зниження податкового навантаження, але і сказав про відсутність розуміння, яких саме податків це торкнеться.
Також він особливо підкреслив те, що бізнес почав відчувати закритість влади і сирість законодавчих ініціатив. «Ми розуміємо бажання проводити реформи швидко. Це дуже правильно, але через поспіх страждає якість законодавства. Боюся, що замість стимулів і відбілювання бізнесу це може призвести навіть до трагічних наслідків і навпаки змусити підприємців піти в тінь», – заявив він.
Також він поскаржився, що дуже багато законопроектів сьогодні подаються у Верховну Раду через народних депутатів, що дозволяє приймати їх без попереднього обговорення з діловою спільнотою. «В цілому бачимо неодноразові спроби імітувати дискусію з бізнесом», – підкреслив президент СУП.
Климов, який є власником «Нової пошти», особливо нарікав на жорсткість правил роботи фізосіб-підприємців. Невдоволення зрозуміла – його компанію називають чи не найбільшим експлуатантом такої схеми. Втім, ці слова прем'єра не особливо зворушили. «Історії, коли супермаркет, ресторан або будь-яка інша велика компанія прикидаються ФОПом, ми більше не будемо толерувати», – досить різко підкреслив Гончарук, зазначивши, що «невеликих і маленьких ФОПів» чіпати не будуть і навіть навпаки. І при цьому назвав «фейком» ініціативу заборонити ФОПам надавати послуги.
Про закритість уряду говорила і виконавчий директор ЄБА Анна Дерев'янко. «Бізнесу стало складніше розуміти, які рішення приймає Кабінет міністрів на своїх засіданнях. Раніше ми бачили, які питання виносяться і як обговорюються, і могли розуміти, до чого нам готуватися», – зазначила вона. Дерев'янко попросила залучити бізнес до прийняття рішень. Вона також відзначила надзвичайну швидкість, з якою не лише нова Верховна Рада, але і уряд почали приймати рішення. «Спасибі, звичайно, за такий турборежим, але іноді бізнес навіть не встигає за вами», – пожартувала голова ЄБА.
Гончарук одразу відреагував: «Про закритість – почув. Але я, чесно кажучи, здивований цими заявами». Прем'єр пообіцяв виправитися, зробивши засідання більш відкритими, а роботу уряду – більш прогнозованою. Він пояснив, що турборежим був вимушеним кроком і вже закінчується. «Ми зараз – як Рада, так і Кабмін – переходимо від оперативної до більш системної роботи», – зазначив він.
Дерев'янко також озвучила деякі побажання новому уряду від членів ЄБА. Одним з них став заклик «нейтралізувати фактор Коломойського і вирішити ситуацію з Приватбанком». Ці слова, мабуть, викликали у зали найбурхливіші і одностайні за всю зустріч оплески.
Далі віддуватися дійшла черга міністрів. Глава Мінфіну Оксана Маркарова повідомила, що акцентом в 2020 році в податковій і митній політиці буде адміністрування, а глава Мінекономіки Тимофій Милованов попросив у бізнесу допомоги у вирішенні трудової проблеми. «З одного боку, у нас є безробіття, а з іншого ми чуємо, що бізнесу не вистачає кваліфікованих кадрів. Нам потрібен профайл від вас – які саме навички, фахівці вам потрібні», – сказав він і тут же закликав підприємців «самим починати тренувати працівників» і не чекати, поки це зробить держава.
Бізнесмени також скаржилися на якість прийнятих законів про використання касових апаратів (РРО) і про так званий кешбек. У свою чергу прем'єр зазначив, що до початку їх дії є ще більше року і за цей час всі технічні недоліки будуть усунені. А ось з введенням нульової декларації поки доведеться зачекати – уряд ще шукає «правильне» рішення, яким саме чином все втілити на практиці так, щоб це не стало банальною легалізацією відверто незаконних доходів.
В цілому на всі зауваження бізнесу до Кабміну Гончарук відповідав, що «все розуміємо, все виправимо». Наскільки результативною була зустріч – покаже час. Єдиним однозначним висновком стало те, що працювати великому бізнесу через ФОПів буде набагато складніше.
Читайте також
Цифрова безпека вимагає співпраці на всіх рівнях: Підсумки InfoSec Ukraine 2025 у Києві
