Big data не пройшла. Що бізнесу дасть нова оцінка населення України. Фото: УНІАН
Оприлюднена міністром Дмитром Дубілетом електронна оцінка населення України викликала багато запитань та сумнівів.
Найбільше їх — до методології отримання даних і щодо того, наскільки ними можна буде користуватися офіційно. 
спробувало розібратися, у чому проблема і що це дасть бізнесу. Ми опитали економістів, представників бізнесу, а також самих авторів «електронного перепису».
Що показала оцінка населення
З 2001 року, коли було проведено останній перепис, населення України скоротилося на 10 млн – з 48 до 37,3 млн. А з 1991 року – на 14 млн, або майже на третину. Сталося це через старіння населення, через міграцію (за кордон виїхало 4 млн осіб), через війну та анексію територій.
Оцінка показала, що стрімко зростає кількість людей у великих містах, а в малих – скорочується. Кожен десятий українець живе в Києві – постійне населення столиці становить 3,7 млн. Жінок у країні більше, ніж чоловіків. Людей середнього віку – від 25 до 54 років – майже половина. Водночас кадровий «резерв» нового покоління (тобто молодь 15-24 років) майже мінімальний – лише 10%.
Що з цього випливає
На підставі даних про кількість населення визначається один з основних показників рівня добробуту економіки країни – обсяг внутрішнього валового продукту (ВВП) з розрахунку на одну людину.
Для України з урахуванням 42 млн осіб він зараз становить близько $3,7 тис. З урахуванням нової оцінки кількості населення цей показник зріс на $500 – до $4,2 тис. Таким чином, фактично за один день Україна за рівнем багатства на душу населення теоретично могла б обігнати відразу з десяток країн – Болівію, Індонезію, Марокко, Монголію, Вірменію, Тувалу та Кабо Верде.
Ці дані розраховують Міжнародний валютний фонд і Світовий банк на підставі офіційних даних Державної служби статистики України. Але вони поки що залишаються на тому самому рівні. Тож на офіційне поліпшення добробуту українців розраховувати поки що не доводиться. Ситуація затягнеться ще щонайменше на кілька років.
Що в підсумку
Поки що це вся оброблена інформація. Більш цікаві для бізнесу дані можуть бути в березні і в серпні – тоді буде закінчено більш детальний аналіз. Він буде враховувати максимальне охоплення демографічних і соціально-економічних показників.
Всі опитані сходяться в одному: офіційного перепису подібна оцінка точно не замінить.
Визнає це й сам Дубілет. За його словами, офіційно ці дані держава ніде використовувати не буде, щонайбільше – під час планування інфраструктури.
Втім, остаточне рішення – відмовлятися від проведення перепису населення чи ні – поки що не прийнято.
Наша команда аналізувала інформацію з реєстрів Мін'юсту, дані від мобільних операторів та Пенсійного фонду. З персональними даними роботи не було.
Ми брали дані щодо кількості активних номерів за місцем, де власник номеру знаходиться у вечірній час. Так ми отримали кількісний показник населення.
Потім ці дані ми корегували з урахуванням проникнення мобільного зв'язку і кількості номерів (sim-карт) на одну особу в розрізі віку та регіонів. Тобто ми розуміли, що в місті у дорослої людини найчастіше зустрічається більше за один номер, ніж, скажімо, у бабусі в селі.
Далі ми будемо допрацьовувати ці дані, щоб спуститися на рівень міст, районів, вікової структури.
Великих несподіванок ми дійсно не зустріли. Навпаки – підтвердили те, що було теорією, передчуттями.
Зокрема, маємо перекіс за кількістю населення в малих населених пунктах – там його виявляється менше, ніж за офіційними даними. В той час як у великих містах йде приріст. Раніше це була тенденція, яку всі розуміли, але зараз ми отримали цьому цифрове однозначне підтвердження.
Зазначу, що кількість жителів Києва у 3,7 млн осіб не має нічого спільного з офіційною кількістю зареєстрованих. Це ті люди, які щодня проживають і (що найголовніше) ночують у місті. За досліджуваний період у два місяці вони понад 30 днів знаходилися в Києві з 20 до 22 години вечора – в той час, коли люди переважно потрапляють додому, а не просто працюють. Вдень кількість населення Києва збільшується – на кілька сотень тисяч, які приїжджають на роботу з передмість і т. д.
Для великого бізнесу такі дані, безумовно, є опорою, оскільки показують масштаб країни. Це важливо для будь-якої іноземної компанії, яка розраховує свій вихід на ринок (насамперед це стосується споживчих товарів – ритейлу, фармацевтики, мобільних операторів). Коли ми дамо більш повну деталізацію за регіонами, то це буде корисним і для більш дрібного бізнесу.
Опубліковані дані оцінки наявного населення суттєво відрізняються від офіційних даних Держстату. Перша показує наявне населення в Україні на 1 грудня 2019 року у кількості 37,3 млн, в той час як офіційна цифра – 41,9 млн. Різниця пояснюється методологією — оцінка не включала окуповані території Донбасу (сумарно біля 3 млн осіб), в той час як Держстат їх враховує. Крім того, Крим та Севастополь відсутні в обидвох оцінках.
З огляду на цю відмінність, я не очікую, що цифри офіційної статистики будуть виправлені. А отже розрахунки ВВП на душу населення й надалі включатимуть дещо завищені показники наявного населення.
За нашими оцінками, доларовий ВВП за результатами 2019 року становив $156 млрд. Поділивши цю цифру на нову кількість людей, ми отримаємо не $3,8 тис. на душу населення, а вже кращий показник — $4,2 тис. Проте це й досі один із найнижчих показників у Європі.
Проведення такої оцінки – тільки перший крок. Але потрібно розуміти легітимність отриманих даних. Довіри до них було б більше, якби методологію підрахунку та власне дані перевірила одна з аудиторських компаній «великої четвірки». Якщо б вони перевірили і сказали: «Все ОК, цій інформації можна довіряти», – тоді результати мали б вагу. Тому більшу легітимність, як і раніше, будуть мати офіційні дані Держстату.
Іноземним інвесторам, які у майбутньому будуть приймати рішення про вихід на ринок, ці дані навряд чи допоможуть. Вони відштовхуються, швидше, від продажів своїх конкурентів, моніторять ринок і замовляють власні дослідження. Власне, як і ті компанії, які вже працюють в Україні.
Всі інвестори будуть оцінювати ці фактори з точки зору наявності трудових ресурсів у регіонах своєї діяльності та з огляду на необхідний рівень заробітних плат для утримання персоналу. Інвестори, що працюють на споживчих ринках, додатково будуть актуалізувати свої прогнози щодо внутрішнього збуту та рентабельності. Швидкої реакції не варто очікувати, оскільки фактори трудової міграції та міграції населення на непідконтрольній території відомі інвесторам давно.
Отриманий попередній результат не зможе замінити офіційні дані перепису населення. Дивно, що Дмитро Дубілет, який сам є вихідцем з роздрібного бізнесу (раніше працював у Приватбанку і monobank — ред.), не до кінця розуміє, що перепис дуже корисний саме для роздрібних бізнесів. Від рітейлу і банків – до мобільних операторів і тих, хто займається нерухомістю. Наприклад, під час будівництва ТРЦ дуже цінними стали б дані, які розкривають конкретні райони великих міст, оскільки дані щодо міста є дуже узагальненими.
Головне питання в тому, наскільки ми можемо довіряти цим даним, методології їх отримання. Держстат публікує свої дані вже десятки років поспіль, тому ми принаймні можемо впевнено порівнювати їх рік до року і бачити зміни. А з даними нової «оцінки» можемо хіба що «погратися» та поспекулювати.
Звісно, розрахунки ВВП і боргу на душу населення зростуть, зважаючи на отриману інформацію.
Новий показник ВВП на душу населення повинен скласти близько $4150 на людину проти нинішніх $3700. Тобто маємо зростання відразу на $500 тільки за рахунок перерахунку населення.
Якби цей показник було збільшено офіційно, то це означало б вихід України з групи «бідних» країн. Це тягне за собою перегляд параметрів міжнародної фінансової допомоги, різних грантових програм.
Для звичайного студента це означає, що якщо він вирішить податися на навчальну програму в університет США, то його шанси отримати грант на навчання будуть значно нижчими.
Для іноземних інвесторів нові дані щодо чисельності населення навряд чи зменшать розмір українського ринку. Водночас для компаній споживчого ринку підвищення добробуту на душу населення може означати, що тепер стало цікавіше сюди заходити.
Результати дистанційної оцінки населення не відкрили Америку для консалтингових компаній. У нас є аналітичні департаменти, які своїми силами і так все це рахують, опираючись на абсолютні дані Держстату, інфляційні звіти Нацбанку та на іншу офіційну статистику.
Наприклад, ми самі розраховуємо показники щодо житлової нерухомості, опираємося на споживання хліба, на дані про в'їзд/виїзд, про середні зарплати, про споживання, а також на дані про те, на що саме витрачає гроші населення.
Наприклад, за нашими підрахунками, кількість постійного населення Києва значно більша за оприлюднені 3,7 млн – щонайменше на 30-40%.
Втім, ці дані будуть вельми показовими для державної машини. Адже під 42 мільйони друкується більша кількість бюлетенів, утримується така велика кількість депутатів, поліції, закладаються інші завищені показники.
Читайте також
