Прокуратура Києва і Національне антикорупційне бюро оголосили підозру в шахрайстві колишньому народному депутату. По опису в повідомленнях відомств важко не здогадатися, що мова йде про ексрегіонала Дмитра Святаша. У нього давній конфлікт з кредиторами і власником групи DCH Олександром Ярославським, а тепер ще й з партією «Слуга народу».
Біда за бідою
У повідомленні столичної прокуратури від 8 жовтня говориться, що, за даними слідства, колишній народний депутат України IV, V, VI, VII, VII скликань виступав організатором злочину, в якому за попередньою змовою брали участь посадові особи групи компаній з продажу і збирання автомобілів «АІС». На думку слідчих, вони привласнили 1,1 млрд грн «Укрсиббанку».
Організатору оголосили підозру у вчиненні декількох злочинів: шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб та підробка офіційних документів.
Агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на свої джерела, повідомило, що мова йде про екснардепа «Партії регіонів» і групи «Відродження» Дмитра Святаша.
Національне антикорупційне бюро також почало розслідування відносно якогось ексдепутата, пов'язаного з Укрсиббанком. І 9-го жовтня вручило йому підозру в тому, що він двічі не вказав у своїй декларації великі суми кредитів Укрсиббанку. У 2015-му це $149,97 тис. і 149,66 тис. євро, а в 2016-му — $467,51 тис. і 450,36 тис. євро.
У чому суть обвинувачення
Ці повідомлення стають більш зрозумілими в контексті конфлікту між Олександром Ярославським і «групою Святаша». Він почався у 2007 році, коли група «АІС» — на той час один з лідерів з продажу автомобілів в країні, взяла в «Укрсиббанку» кредит на $50 млн під заставу нерухомості в Києві і ще дев'яти великих містах, а також автомобілів. Поручителями виступили Дмитро Святаш і його бізнес-партнер Василь Поляков.
У 2008 році у «АІС» виникли проблеми з виплатою по кредиту перед «Укрсиббанком». Вони пояснювали це фінансовою кризою в країні.
Позичальник протягом 2009-2017-го років намагався домовитися з кредитором. Але безуспішно. У 2017-му році Укрсиббанк переуступив права вимоги цього боргу компанії Ярославського.
Втім, ще донедавна його спроби змусити групу Святаша заплатити не увінчалися успіхом. Депутат успішно відбивав атаки. Заставне майно вивели з-під заборони на продаж та кілька разів перепродали.
В Україні взагалі не люблять платити по кредитах, особливо можновладці. За словами голови ради Незалежної асоціації банків Романа Шпека, з кожного долара, виданого банками в якості кредиту, позичальники повертають всього 7 центів. У розвинених країнах це 70 центів. А у країнах Східної Європи – 40-60 центів.
Ганебні зв'язки
Зрушення в суперечці між Ярославським і групою Святаша почалися після зміни влади в країні. Останній втратив політичну протекцію, яка у нього була і при Вікторі Януковичі, а, як стверджує народний депутат від партії «Слуга народу» Олександр Дубінський, і за Петра Порошенка. За його даними, особи пов'язані зі Святашом, 27-28 лютого організовували мітинги проти на той час кандидата в президенти Володимира Зеленського. Ці ж люди, стверджує депутат, стоять і за мітингами на підтримку «АІС».
У нову Раду Святаш потрапити не зміг. Але він спробував заручитися підтримкою понад 20 депутатів нового скликання. За даними агентства «Українські новини», 9 вересня вони підписали лист до Генпрокурора Руслана Рябошапки з проханням розслідувати причетність заступника прокурора Києва Павла Кононенка та інших правоохоронців до рейдерського захоплення «АІС».
Джерела 
, знайомі із змістом цього листа, розповіли, що звернення підписали Віктор Бондар, Юрій Загородній, Юрій Павленко, Сергій Шахов, Сергій Лабазюк, Максим Єфімов, Микола Скорик та інші. Майже всі вони з «Опозиційної платформи — За життя», двоє — позафракційні.
Група Ярославського після цього листа звернулися із заявою до президента, Верховної Ради, НАБУ і ДБР. І після цього справа стала набувати більш вигідний для Ярославського перебіг – з'явилися повідомлення про підозри Святашу.
До чого все йде
Адвокат юридичної компанії «Ілляшев і партнери» Денис Ненов каже, що кримінальне провадження – не найефективніший спосіб повернення грошей. Процедура складніша, а в результаті буде рішення, що актив підлягає поверненню, як і при розгляді справи у господарському суді.
Крім того, в суді ще потрібно довести, що на момент підписання кредитного договору у позичальника був злочинний намір заволодіти коштами. «Думаю, що підозра – це всього лише спосіб натиснути на позичальника, щоб прийти до якоїсь угоди», – говорить Ненов.
Схожої точки зору дотримується і Шпек з Національної асоціації банків: «Якщо люди близькі до влади, на те, щоб змусити їх повернути кредит зазвичай йде від 4 до 5 років».
