З початком карантину курс гривні щодо долара почав стрімко падати. Курсові коливання спровокували, насамперед, пандемія коронавірусу, що набирає обертів, відмова від проведення аукціону ОВДП, ситуація на фондових ринках і глобальна фінансова криза.
До всього іншого додалися панічні атаки українців, зупинка бізнесу і зростання спекулятивної активності.
Як фінансова криза 2020 позначиться на Україні, за яких умов у країні можливий дефолт і до чого тут МВФ, а також як вплинуть на курс гривні епідемія коронавірусу, карантин і ситуація з ОВДП, розбиралося 
.
Що відбувається з курсом валют в Україні?
27 березня 2020 року долар в Україні подорожчав ще на 18 копійок у порівнянні з попереднім банківським днем. Національний банк України (НБУ) встановив офіційний курс на рівні 28,13 грн. Це максимум американської валюти цього року. Минулого разу «стеля» була 28,11 грн за долар 24 березня.
До 19 березня долар вперто дорожчав з подвійними обертами завдяки панічному попиту. Через заборону авіасполучення готівкового долара в країні не вистачало. Плюс населення, побоюючись більш жорстких обмежень і закриття банків та рятуючись від обвалу гривні кинулося скуповувати валюту.
Аби згладити ажіотажний попит і курсові коливання, Національний банк ухвалив рішення виходити на міжбанківський ринок з продажем валюти. Минулого тижня у вівторок НБУ продав близько $250 млн, у четвер — $150 млн, а в понеділок — $50 млн, аби вирівняти курс.
24 березня був перший день з початку кризових явищ, коли НБУ не вийшов на ринок. «Ринок уже може балансувати самостійно», — заявив заступник голови Національного банку України Олег Чурій.
Однак через панічні настрої, за словами аналітиків, ситуація може розвиватися найнепередбачуванішим чином. Плюс на курс валют продовжує чинити тиск низка вагомих причин.
Опитані експерти впевнені: коронавірус — лише одна з нагальних проблем України, хоча і досить серйозна. Суворі заходи карантину чинять масштабний тиск на економіку країни.
Бізнес фактично паралізований, інвестори відвернулися від ОВДП, а податкові преференції б'ють по бюджету. Цього року Україна повинна виплатити близько 12 млрд за зовнішніми зобов'язаннями, що стає важкою ношею для падаючої економіки.
На думку керуючого партнера компанії «Атлант-Фінас» Юрія Нетесаного, методи боротьби, що сьогодні застосовуються проти поширення коронавірусу, негативно впливають на економіку країни загалом, і в підсумку — на валютний курс.
«Економіка вже два тижні паралізована. У великого бізнесу є певний запас міцності, до того ж деякі стратегічні підприємства, наприклад з виробництва продуктів харчування, продовжують працювати. Але для малого бізнесу, туристичного сектору, сфери послуг це будуть дуже непрості часи», — пояснює він і одразу уточнює: враховуючи це, плюс психологічний фактор невизначеності гривня досить швидко і сильно знецінилася.
На думку аналітика Concorde Capital Євгенії Ахтирко, на даному етапі критичним є питання запобігання зупиненню промислових підприємств внаслідок припинення пасажирських перевезень.
«На наш погляд, найближчим часом уряд має розробити механізм взаємодії керівництва підприємств і місцевої влади для забезпечення транспортування співробітників (за умови дотримання карантинних вимог)», — вважає експерт.
Що буде з курсом валют далі: базові сценарії
За словами інвестаналітика Сергія Фурси, зараз ми бачимо на валютному ринку певну стабілізацію. НБУ вдалося погасити панічні атаки власними резервами, а далі ситуація залежатиме від світової фінансової кризи, від того, наскільки просядуть ринки, і чи буде співпраця з Міжнародним валютним фондом.
«Якщо уряду не вдасться досягти домовленостей з МВФ, на нас цілком реально чекає дефолт», — упевнений економічний експерт.
Фурса бачить два можливі сценарії для української економіки. Перший — базово-оптимістичний, коли карантин закінчується 24 квітня, бізнес починає відновлюватися, економіка знову працює, а МВФ надає потрібний для цього ресурс.
«Якщо продовжити карантин і не домовитися з МВФ, на країну цілком реально чекає дефолт у другому півріччі», — пояснює він.
На думку Нетесаного, гривня продовжить здавати свої позиції. Про швидкість девальвації говорити зараз досить складно, адже це залежатиме тільки від дій уряду.
«Якщо врахувати, що методи боротьби з вірусом будуть за принципом Італії, а МВФ та інші міжнародні організації протягом місяця все ж нададуть значну допомогу Україні, то ми очікуємо девальвацію гривні в середньому на 25-30 копійок щотижня. Якщо ж така допомога затягнеться, то гривня може втрачати і по 50 копійок щотижня», — упевнений аналітик.
За прогнозами керуючого партнера компанії «Атлант-Фінас», якщо карантин закінчиться після 24 квітня, то курс буде від 29 до 31 грн за один американський долар, а якщо карантин продовжать ще на 2-3 тижні, то курс валют буде в діапазоні 30-33 грн за долар.
У компанії не виключають, що гривня може знадобитися для фінансування медичних і соціальних програм і Нацбанку доведеться надрукувати і випустити гроші, а це значно збільшить інфляцію, яка так само послабить гривню у порівнянні з іншими світовими валютами.
«Також ми припускаємо, що уряду доведеться ще раз продовжити карантин на 2-3 тижні, і це в кращому разі. Унаслідок чого гривня й надалі здаватиме свої позиції», — пояснив Нетесаний.
Євгенія Ахтирко з Concorde Capital очікує продовження карантинних заходів тією чи іншою мірою і в травні, і, можливо, в червні.
«Скорочення економіки виглядає неминучим, проте важливо уникнути зупинення значної частини великих і середніх промислових підприємств, функціонування яких неможливе без фізичної присутності працівників», — впевнена вона.
Якщо цього буде досягнуто, за словами Ахтирко, на нас чекає куди більш сприятливий розвиток подій.
«Ми очікуємо, що в цьому випадку скорочення економіки складе 4-5%. Очікування щодо курсу на літні місяці — 27 грн/дол. США. На кінець року — 28,5 грн/дол. США», — припускає аналітик Concorde Capital.
Що відбувається в економіці
Для нас, на думку аналітиків, критично важливо досягти угоди і продовжити співпрацю з МВФ. За словами голови НБУ Якова Смолія, зараз ведуться переговори, аби прискорити отримання нової програми розширеного фінансування, про яку ми домовлялися ще минулого року.
«Україна практично виконала свої зобов'язання. Ми сподіваємося, що Верховна Рада проголосує два законопроєкти, ухвалення яких було попередньою умовою», – заявив глава НБУ Яків Смолій. Нагадаємо, йдеться про $5,5 млрд.
Програма передбачає нові реформи і продовження вже розпочатих. Окрему увагу приділили реформі «Нафтогазу», наглядовим радам у державних банках, ринку землі. Каменем спотикання може стати «антиколомойський» законопроєкт. За даними зарубіжних ЗМІ, МВФ може збільшити розмір допомоги Україні з $5,5 млрд до $8 млрд у разі прийняття Верховною Радою законопроєкту про банки-банкрути.
Крім підтримки МВФ, важливо також повернути й утримати утримувачів ОВДП. З початку 2019 року іноземні інвестори почали масово скуповувати облігації в гривні. Для цього, за словами Нетесаного, їм довелося продавати на міжбанківському ринку досить багато іноземної валюти, що і стало головним чинником зміцнення гривні 2019 року.
Упродовж усього року НБУ знижував процентну ставку, а Мінфін — прибутковість ОВДП, що на початок 2020 року зробило покупку цінних паперів не такою вигідною. А у зв'язку з пандемією й без того чималі ризики України значно зросли.
Щойно фінансові ринки починає лихоманити, інвестори масово намагаються позбутися найбільш ризикових активів. На початку березня на світовому ринку стався «чорний понеділок», і папери з рейтингом «В» (зокрема, українські облігації) постраждали одними з перших.
У Нацбанку поквапилися запевнити: в країні достатньо резервів для згладжування курсових коливань та недопущення обвалу гривні.
«Наразі міжнародні резерви України становлять близько $25 млрд. Є всі можливості виконувати необхідні платежі», — зазначив заступник голови Національного банку Олег Чурій.
Читайте також
