Експертиза зимового дизпалива: чверть проб – відверта «бодяга»

Автор

Сергій Суховський

Експертиза палива у 15 популярних мережах АЗС показала, що навіть преміумні мережі продають некондиційне ЗДП. А дискаунтери взагалі поставили антирекорди, перевищивши допустимі норми в десятки і навіть сотні разів. Деякі зразки складно називати не те що «зимовими», а взагалі дизпаливними. Це щось середнє між вибухівкою та зброєю масової поразки.

У середині грудня співробітники Інституту споживчих експертиз відібрали проби «євродизелю» у 15 АЗК усіх цінових діапазонів на території Київської, Полтавської, Дніпропетровської та Харківської областей. Для експертизи були закуплені зразки ЗДП у motto, ОККО, WOG, KLO, Socar, Shell, Marshal, Prime, Ultra, ZOG, Neftek, BrentOil, БРСМ-нафта, авiас та «Схід».

Крім того, у деяких мережах паралельно було придбано зразки брендових сортів дизпалива: Ventus (KLO), Pulls (OKKO), V-power (Shell), Nano+ (SOCAR) та Mustang (WOG). Це ДП позиціонується як паливо з покращеними характеристиками і, відповідно, коштує дорожче звичайного «дизеля». Після чого фахівці Інституту споживчих експертиз передали проби до лабораторії на перевірку відповідності ДСТУ за найважливішими параметрами: гранична температура фільтрації, температура спалаху в закритому тиглі та вміст сірки.

Експертиза зимового дизпалива: чверть проб – відверта «бодяга». Фото: Сергій Суховський

Зона ризику

Експерти паливного ринку неодноразово заявляли про те, що «бодяжники» освоїли випуск контрафактного ДП та масово постачають його на АЗС. У низькопробній солярці рівень сірки завжди набагато перевищує допустимі норми. Але згубна вона не лише для автомобілів, а й для нас із вами. Продукти згоряння потрапляють у повітря, яким ми дихаємо.

Заправка низькопробним паливом особливо небезпечна в період морозів ще й тому, що таке паливо за низьких температур має тенденцію втрачати текучість і перетворює автомобіль із рухомого майна на «нерухомість».

За аналогією з дослідженнями бензину, експерти розділили результати, отримані в лабораторії на зони – зелену, синю та червону. До першої потрапили мережі, результати яких відповідали всім нормативам і мали «запас» за якістю. До другої потрапили ті АЗС, чиє паливо не мало порушень за вимогами профільного ДСТУ. До третьої – мережі, чиє ЗДП некондиційним, тобто мало суттєві відхилення в показниках.

Зелена зона

Сюди потрапила одразу третина зразків – зразки ОККО, WOG, KLO, Prime та ZOG. Насамперед експерти відправили зразки до морозильної камери. У зимового дизеля Prime та ZOG більш ніж солідний запас – від -24 °C, у KLO – від -25 °C. Але лідери із запасу міцності — ОККО та WOG.

А ось із брендових сортів у зеленій зоні виявилися 3 із 5 зразків: Pulls від OKKO, Mustang від WOG та Ventus від KLO. Перші два витримали заморожування до -40 °С, а третій – до -30 °С. Так що у всіх трьох випадках трохи вища ціна виправдовує себе більш ніж.

Далі ще один значущий показник – сірка, головний ворог екології та паливної системи. Вилучення її з палива — процес досить трудомісткий і так само витратний, але у великих обсягах вона просто вбивча для нейтралізаторів і фільтрів сажі. Наприклад, за величини 1000 мг/кг (10 років тому такий показник був нормою) паливна система може відмовити вже після 10 — 15 заправок. За сучасними українськими стандартами, аналогічними Євро-5, допускається не більше 10 мг/кг сірки в паливі. В учасників «зеленої» зони ця величина помітно менша, ніж задекларовано нормативами.

Те саме стосується і третього показника (температура спалаху) — у лідерів нашого рейтингу з цим також усе більш ніж гаразд.

Синя зона

«Синя» зона виявилася дуже великою, але й тут без сюрпризів не обійшлося. Дизельне паливо, що реалізується в мережах Shell, Ultra, Marshal, Neftek та авiас загалом відповідало вимогам ДСТУ, але без «запасу». Температура фільтрації у всіх піддослідних була близько -21 °С і лише в останнього зразка -25 °С.

Наявність сірки у всіх учасників групи виявилася близько 10 мг/кг, водночас найменший показник (6 мг/кг) виявився у проби авiас. На подив експертів, до цієї групи потрапив і зразок з «преміального» табору, а саме V-power Shell, температура фільтрованості якого виявилася лише -21 °С, що відповідало результатам «звичайного» дизеля цієї мережі.

Результати експертизи «брендового» зимового дизпалива. Таблиця: ІПЕ

Червона зона

Ну і нарешті про порушників конвенції. Власне, тут зібралися «знайомі обличчя». Це мережі-дискаунтери, результати яких у кожному дослідженні ІПЕ показують суттєві відхилення від норм. До аутсайдерів потрапили чотири проби, відібрані в мережах БРСМ-нафта, motto, Brent Oil та «Схід». Цілком несподівано компанію лоукостерам склало дизельне паливо Nano+ від SOCAR. У останнього зразка температура фільтрації виявилася помітно нижчою за норматив – всього -17 °С, так само як і у зразка Brent Oil (-16 °С).

Найменший показник температури спалаху – у зразків motto та «Схід»: 43 і 46 градусів відповідно за нормативу не нижче 55°С. Чим це загрожує? Підвищеною пожежною небезпекою. Що нижча температура від нормативу, то вища ймовірність вибуху такого палива за ДТП або іншої надзвичайної ситуації. Така рецептура свідчить про незаводське походження цього палива.

Є проблеми і з вмістом сірки. В аутсайдерах за показником вмісту сірки опинилися зразки БРСМ-нафта, Схід, motto і Brent Oil. У «східній» пробі – більш ніж 20-кратне перевищення (228 мг/кг), у «дизеля» motto – і зовсім 30-кратне (309 мг/кг)! Для сучасного двигуна системне використання такого палива може стати фатальним вже за місяць.

І нарешті, абсолютний антирекорд за всю історію досліджень ІПЕ належить пробі, взятій у мережі Brent Oil – 912 мг/кг за максимально допустимих 10 мг/кг! Така концентрація сірки практично гарантовано призведе до ремонтів і фінансових втрат, не кажучи вже про «чистоту» вихлопу, звідки оксид може потрапити до легень пішоходів.

Результати експертизи зимового дизпалива. Таблиця: ІПЕ

Висновок

Результати дослідження показали, що, як і раніше, чверть дизпалива, що реалізується на ринку України, є «бодягою». І якщо раніше невідповідності за тією самою сіркою були в межах 2 — 3-кратних значень, то зараз сягають просто жахливих величин. А ще ці дані — хороший привід для автомобілістів замислитися, у які ремонтні суми виллється сумнівна економія в 1 — 2 грн.

За годину після публікації матеріалу з нами зв'язався топ-менеджер компанії «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук. За його словами, результати експертизи явно мають замовний характер і ганьблять честь і репутацію бренда. Нагадаємо, йдеться про наявність у пробі «БРСМ-нафта»11 мг/кг сірки за максимально допустимих 10 мг/кг сірки. Пан Мельничук настільки впевнений в якостi дизпалива, що реалізується в мережі «БРСМ-нафта», що запропонував профінансувати незалежну лабораторну експертизу. Ми відберемо проби дизпалива на різних АЗК, включаючи мережу «БРСМ-нафта», пронумеруємо їх особливим чином та відправимо до сертифікованої держлабораторії. Після чого опублікуємо отримані результати. Які мережі, на вашу думку, варто перевірити? Нагадуємо, що відкрито для всіх учасників паливного ринку, які дбають про своє реноме.