Законопроєкт «Про реєстровані партнерства» вважається одним з тих, що наразі є ознакою руху України у бік європейських прав та свобод. Як ніколи раніше законотворча ініціатива щодо прав одностатевих пар отримала підтримку значної частини депутатів та суспільства. Втім, документ досі має багато противників та на кілька місяців застряг у профільному комітеті.
розповідає, що таке реєстровані партнерства, чим вони відрізняються від шлюбу, хто, крім ЛГБТ-спільноти, зацікавлений у такій формі стосунків. Також розглядаємо досвід Франції: в цій країні інститут цивільних партнерств для одностатевих та різностатевих пар існує 25 років.
«Наче ти дисидент у пізньому совку»: особиста історія Микити Гаврилюка
«Камінг-аут був для мене питанням виживання. Я внутрішньо переміщена особа з 2018 року: народився та виріс у Севастополі. Коли мені було 13, Крим окупували. В старших класах школи постало питання, куди ж вступати, і тоді я випадково дізнався про пільги для абітурієнтів ВПО, — розповідає Микита Гаврилюк, журналіст та ведучий OBOZ.UA. — Моя мати на той момент була налаштована скептично, бо зазнала впливу російської пропаганди та боялася, що «бандерівці» відправлять мене на фронт. І так вийшло, що мій камінг-аут став ключовим моментом, чому треба вступати в український виш. Бо я не зможу спокійно жити в країні, де з телеекрана ведучий Кисельов закликає, цитую, «заборонити геям донорство, а їхні серця після смерті спалювати».
Микиті 23 роки, він працює журналістом та не приховує стосунки з іншим чоловіком.
У розмові із Гаврилюк наголошує, що вже рік хотів би одружитися, але не має такої можливості, оскільки стосунки одностатеві. Дозвіл на реєстровані партнерства допоможе розв’язати йому це питання.
«Мені пощастило: люди, з якими я безпосередньо спілкуюся, позитивно ставляться до цього законопроєкту. Вони розуміють, що це потрібно не лише для геїв, а й для всіх. Тому що це про загальні права. Наприклад, людина, яка з тих чи інших причин залишилась сама, але має найближчого друга чи подругу. Самотня людина може захотіти надати йому права щодо свого майна у разі смерті, а також доступ до реанімації, якщо з нею щось станеться», — пояснює Гаврилюк.
Микита Гаврилюк та блогерка Тетяна Микитенко під час КиївПрайд 2021 року. Фото надано Микитою Гаврилюком
Микита не завжди мав таке дружнє оточення. Він згадує, як ще два роки тому у студентському гуртожитку агресивно налаштований хлопець погрожував спалити його живцем. Але навіть без погроз фізичної розправи було непросто жити серед людей, які його не розуміли. Хлопець поділився, що після років відкритості йому довелося знов приховувати своє приватне життя під час візиту родичів.
«Коли до мене приїхали бабуся з дідусем і ще не знали про хлопця, мені знову довелося повертатися в цей стиль життя. Ти постійно маєш контролювати свою мову. Це відчувається, наче ти дисидент у пізньому совку, або наче ти живеш у Криму в окупації, де ти маєш контролювати все, що говориш про путіна. Я вже забув, як жити в такому постійному напруженні і сильно задовбався за ті два тижні, що вони були поряд. Але так і не розповів їм. Зробив це пізніше», — поділився Гаврилюк.
Співбесідник на власному досвіді переконався, що камінг-аути серед родичів та знайомих допомогли йому змінити ставлення до геїв принаймні у своєму оточенні. Люди, що спочатку з подивом та нерозумінням ставилися до його сексуальної орієнтації, мали певні стереотипи щодо геїв, пов’язані з карикатурними образами маскульту. Наприклад, мати Микити від самого початку досить спокійно сприйняла камінг-аут сина. Але остаточно нормалізувати ставлення до його гомосексуальності їй допомогли світлини з Київпрайду, де вона побачила «стільки нормальних людей».
Що таке реєстровані партнерства
Ініціаторка та одна з авторок законопроєкту №9103 «Про реєстровані партнерства», депутатка від партії «Голос» Інна Совсун почала працювати над ним у 2022 році. В лекції для Online law school вона наголосила, що тоді відбулися події, які надали поштовх цьому законопроєкту.
«Друг моєї помічниці, гей, пішов захищати країну, в якій він має менше прав, ніж гетеросексуальні люди», — пояснила Інна Совсун.
Вже після реєстрації законопроєкту у Верховній Раді у березні 2023 року наступним дзвіночком про його необхідність стало рішення Європейського суду з прав людини. У червні 2023 року ЄСПЛ визнав, що Україна порушує право на приватне та сімейне життя та дискримінує одностатеві пари, не пропонуючи для них жодного варіанту юридичного визнання їхнього статусу як пари. Позивачі — українська гей-пара Андрія Маймухаліна та Андрія Марківа — десять років чекали на це рішення. З 2010 року вони були разом та хотіли отримати ті ж права, що і гетеросексуальні подружжя.
20 липня 2019 року українки Анастасія Прокопенко і Альона Корольова відсвяткували весілля на ярмарку Кураж-базар. Документи вони оформили у Португалії, де дозволені одностатеві шлюби. Фото kiev.informator.ua
Законопроєкт пропонує ухвалити реєстровані партнерства, що є «добровільним сімейним союзом двох повнолітніх осіб, однієї чи різної статі, в основі якого лежить взаємоповага, взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємні права та обов’язки».
Віталій Матвєєв, адвокат, керівник правозахисної громадської організації «ПРОЖЕКТОР», наголошує, що реєстроване партнерство не дорівнює шлюбу. Однак людина у шлюбі не може вступити в партнерство.
Які права та обов’язки передбачає реєстроване партнерство
- Разом розпоряджатися спільним майном;
- легко отримувати спадщину без ризику оскарження;
- мати доступ до інформації про здоров’я партнера, наприклад, у лікарні;
- дозволяє отримувати певні соціальні гарантії, наприклад, лікарняні для догляду за партнером.
Але партнерство не дає права на:
- спільне усиновлення дітей;
- автоматичне визнання батьківства.
Він наголошує, що зокрема з цієї причини, партнерство як форма стосунків також може бути цікавим і різностатевим парам.
Це слушна думка, як упевнилася авторка цієї статті, кілька років спостерігаючи за своєю сусідкою — хворою літньою жінкою Ольгою Гаврилівною. Після смерті чоловіка та сина жінка залишилася сама. У неї були родичі, але доля бабці їм була байдужа, її ніхто не відвідував.
Ольга Гаврилівна не хотіла, щоб після смерті її квартира в чудовому місці дісталася цим байдужим людям, але саме так і вийшло. Коли жінка померла, родичі одразу об’явилися.
Процедури реєстрації та розірвання партнерств будуть простішими, ніж для шлюбу, зауважила Інна Совсун. Наприклад, в Україні розірвання шлюбу можливе лише через суд, навіть якщо чоловік та дружина не мають жодних претензій один до одного. Тобто це у будь-якому разі відбувається за участю адвоката, витрати на послуги якого сягають близько $1 тис. у такому простому процесі.
Історія законопроєкту 9103: петиції та етапи розгляду
16 червня 2024 року вперше від початку повномасштабного вторгнення відбувся КиївПрайд. Фото з офіційної сторінки Kyivpride у фейсбуці
У 2022 році на сайті президента України зареєстрували петицію щодо впровадження одностатевих шлюбів. Вона набрала понад 28 тис. підписів. Втім, президент Володимир Зеленський відхилив її, бо одностатеві шлюби суперечать Конституції України, яку не можна змінювати під час воєнного стану.
Після внесення законопроєкту «Про реєстровані партнерства» у березні 2023 року була створена петиція на її підтримку, яка також набрала необхідні 25 тис. підписів. Президент відповів, що Міністерство юстиції вже працює над відповідним законопроєктом.
Протягом 18 місяців з моменту реєстрації у Раді законопроєкт розглядали у низці комітетів та міністерств. Більшість установ підтримали документ та надали зауваження до нього.
9 серпня 2024 року його підтримав Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
«Комітет здоровʼя нації Ради сьогодні рекомендував законопроєкт про реєстровані партнерства #9103 для ухвалення у першому читанні. Нам кажуть, що одностатеві сімʼї — це ненормально. Висловився цілий парламентський комітет здоровʼя нації — нормально, хлопці, робіть», — поділився у своєму дописі у мережі X депутат Дмитро Гурін.
Але пізніше законопроєкт застряг у ключовій установі — Комітеті правової політики, де він наразі не має підтримки.
17 листопада на зустрічі президента зі студентами журналіст Микита Гаврилюк поставив питання Володимиру Зеленському, чи підпише він законопроєкт «Про реєстровані партнерства» у разі його ухвалення депутатами. На це президент публічно відповів: «Так».
В коментарі Микита згадує, що коли дізнався про законопроєкт №9103, подумав, що в Україні є депутати, які репрезентують та захищають його права та що для створення родини йому не доведеться емігрувати. Він впевнений, що й тоді, і зараз є великі шанси для ухвалення законопроєкту. Але, на думку активіста, парламентаріям потрібно нагадувати про актуальність ініціативи. Журналіст постійно надсилає офіційні звернення нардепам і радить всім зацікавленим робити так само.
На його думку, поява законопроєкту №9103 нарешті запустила справжню дискусію в українському суспільстві.
Як влаштовані партнерства в інших країнах
Цивільні партнерства мають свої особливості в різних країнах. Фото juvignac
Данія — одна з перших країн, де легалізували партнерства для одностатевих пар у 1989 році. У деяких країнах це ставало першим кроком на шляху до дозволу одностатевих шлюбів. У тій же Данії, Норвегії, Німеччині, Швеції, Ірландії цивільні партнерства скасували як інститут після ухвалення шлюбів для гомосексуальних пар.
Франція має інший досвід. У листопаді 1999 року в країні ухвалили закон про цивільні партнерства, що буквально перекладається як «пакт громадянської солідарності» (PACS). Від самого початку PACS могли укладати одностатеві та різностатеві пари.
Протягом 25-річного існування цивільних партнерств у Франції права учасників PACS змінювалися. З 2005 року в таких пар з’явилася можливість подавати спільну декларацію про доходи. Це дозволило зменшити загальну суму податку на прибуток.
Ймовірно, ця пільга виявилася привабливою і для гетеросексуальних пар, які у 2005 році уклали на 68% більше PACS, ніж у попередньому.
Кількість цивільних партнерств протягом перших 10 років дії закону зростала серед обох видів пар. Але серед різностатевих пар динаміка була помітнішою на тлі зменшення кількості шлюбів. З 2015 року різностатеві пари у Франції щороку реєструють майже однакову кількість шлюбів та PACS. Наприклад, у 2022 році було 234,8 тис. шлюбів проти 199 тис. цивільних партнерств, за даними Національного інституту статистики та економіки. Частка одностатевих PACS з року в рік коливається у межах 4-5% від загальної кількості.
Популярність PACS у Франції серед різностатевих пар також пояснюється сильним релігійним навантаженням на інститут шлюбу, що є неприйнятним для багатьох сучасних молодих людей. Традиційне весілля також вимагає великих витрат, і молоді використовують партнерство як заручини — перший крок у напрямку шлюбу, який одразу надає певні соціальні пільги та гарантії. Крім зменшення податків, важливою є фіксація місця спільного проживання пари, що враховується, зокрема, при працевлаштуванні.
Порівняння кількості шлюбів серед гетеросексуальних та гомосексуальних пар у Франції з 2013 по 2022 роки. Джерело: Le Monde
Від 2013 року у Франції також дозволені шлюби для одностатевих пар. На той момент головною різницею між двома варіантами союзів був дозвіл на усиновлення дітей лише парам у шлюбі. У 2014 році кількість одностатевих шлюбів була рекордною, що пояснюється першим роком дії закону: 10,5 тис. проти 7-8 тис. у наступні роки. У 2022 році можливості усиновлення отримали також і пари у партнерствах.
Наразі у Франції діють обидва види союзів, серед них одностатеві зазвичай становлять до 4%.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
