Після 1000 днів в евакуації в Україну повернулись діти-сироти і діти без батьківського піклування, яких вивезли в Туреччину на початку повномасштабного вторгнення.
Проєкт «Дитинство без війни», про який кілька разів розповідав , завершився. Про його підсумки цього тижня розповіли його організатори.
Через благодійний проєкт «Дитинство без війни» загалом пройшло 3500 людей – діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та дорослі, які опікувалися цими дітьми, розповіла Наталія Олєйнікова, директорка благодійного фонда Руслана Шостака в Туреччині.
Проєкт почався наприкінці березня 2022 року. В перші дні війни з України було евакуйовано 1700 людей, включаючи 1100 дітей.
«1100 дітей. Це величезна цифра, яка вимагала величезної сміливості. Діти отримали безпеку, спокій, піклування, які вони не змогли б отримати, якби залишалися в Україні. Я вам дякую за те, що впродовж практично трьох років ви підтримували місію берегти цих дітей. Цей кейс поставив перед нами як державою новий виклик: ми маємо не тільки допомогти дітям, що є в Україні, знайти родини, але і вирішити питання повернення з евакуації тих дітей, які тривалий проміжок часу жили за межами нашої країни», – сказала Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики України.
Одна справа евакуювати дітей, а інша – протягом року підтримувати там їхнє нормальне життя, нормальний рівень життя, розповіла Наталія Олєйнікова.
«Діти ростуть – новий одяг доводилося купувати кожні кілька місяців. Вони хворіють. Всі потреби, не пов'язані з екстреною допомогою, ми вирішували за допомогою благодійників та донаторів. Часто виникала ситуація, коли треба було швидко вирішувати питання медичного характеру – і завжди знаходилися люди, які допомагали. Іноді було навіть на грані дива: ми сьогодні розуміємо, що нам нам «на завтра» треба гроші – і хтось з донаторів фінансував потрібну суму», – згадує Наталія.
Вона розповіла, що всім евакуйованим дітям у Туреччині вилікували зуби. Ті, хто потребував коригування зору, отримали окуляри і не тільки.
Одній дівчинці на кінець лютого 2022 року була призначена операція на серці в «Охматдиті», але її не встигла зробити, тому що почалося повномасштабне вторгнення. Операцію зробили в Туреччині. І якщо раніше вона мріяла зробити цю операцію, щоб жити, то зараз вона мріє стати моделлю. «І я впевнена, що їй це вдасться», – посміхається Наталія.
Зараз діти з проєкту «Дитинство без війни» проходять адаптаційний період у закладі оздоровлення і відпочинку. Організатори нагадують, що діти майже три роки не мали повноцінного доступу до українського мовного, культурного, освітнього середовища. Хоча головне, що ці три роки вони не чули вибухів і звуків сирени над головою.
Наразі органи опіки вже добирають дітям потенційних усиновлювачів та прийомні родини, куди вони будуть влаштовані після адаптаційного періоду.
«Важливо розуміти, що повернення дітей-сиріт – це не лише забезпечення їх житлом, харчуванням та освітою. Ми переконані, що найкращою формою інтеграції для цих дітей є саме усиновлення та інші сімейні форми виховання. [Головне], щоб процес їхньої адаптації відбувся якнайшвидше, а також спільно з обласними службами у справах дітей шукаємо турботливих батьків для цих дітей», – говорить голова Державної служби України у справах дітей Петро Добромільський.
Сталу підтримку в країнах перебування дітей, під час і після їх повернення надає Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Евакуацію до Туреччини і перебування там дітей фінансово забезпечив Благодійний фонд Руслана Шостака.