Місія-порятунок. Справжні історії евакуйованих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під час війни

Автор

Дмитро Мухін

Наталя Масло, директорка Благодійного Фонду Руслана Шостака, ділиться лише кількома історіями дітей сиріт, яких на початку війни переправили до Туреччини. Евакуацію здійснили в межах проєкту «Дитинство без війни». У розповідях дітей криються емоції, безвихідь, надія та віра у те, що життя наповнене не тільки горем, але і гарними людьми, які можуть підтримати та бути поруч.

«Без тата я вже рік, а без мами 5 років… Без них дуже складно. На даний момент я не розумію, як бути, як жити далі. Через рік я закінчую школу, і що далі? Я розгублена і не знаю, що робити зі своїм життям. До кого прийти за порадою, обійняти.

Моя мрія з самого дитинства була побачити море. Але поки були тато та мама, все якось не складалось. Але я не переставала вірити та мріяти, що одного дня я побачу море, відчую його солоний запах і пірну у його прохолоду.

І тут почалася війна, нас евакуювали завдяки проєкту «Дитинство без війни». За що я їм безмежно вдячна. Можна сказати, що моя мрія здійснилася, і я побачила море, але ж якою ціною. Краще б я ніколи в житті не бачила моря, але щоб моя сім’я була поряд, підтримувала, обіймала, і просто була. І не було цієї клятої війни.

Але навіть у найтемніші часи є люди-промінчики, які світяться щирістю, теплом та любов’ю. Вони тут зараз з нами, вони поруч. Я щиро вдячна волонтерам, вчителям, психологам і всім, хто підтримує мене та моїх друзів у ці складні часи. І я знаю, що я не сама. Можливо, і в мене буде нова родина, тому я не перестаю мріяти знову».

Тетяна, 15 років

«З початком вторгнення я була настільки розгублена, що навіть не усвідомлювала, що відбувається. Кожну секунду переглядала інстаграм, ТікТок, щоб побачити новини, що все це неправда. І в один момент соціальна служба пропонує евакуацію до Туреччини, яку організовує Благодійний Фонд Руслана Шостака. Часу на роздуми не було. Нам сказали взяти найнеобхідніше і що за тиждень-два повернемось. Взяла свій маленький рюкзак, речі особистої гігієни і все. Ми ж мали за тиждень повернутися. Але війна і через тиждень, і через два, і через місяць не закінчилась.

Тут все добре, нові друзі, навчання, але неспокійно на душі. Нам дуже допомагають вчителі та волонтери, які завжди поряд. І я вже можу розібратися з собою та навести лад у думках. А ще здійснилася моя мрія, я літала між хмар на парасейлінгу. Волонтери проєкту «Дитинство без війни» здійснили мою мрію на мій День Народження. Але найбільша мрія – знайти люблячу родину. Бо це знаєте як, родина це як стіна, за якою ти не боїшся нічого, і ти відчуваєш впевненість та силу від того, що тебе завжди чекають, турбуються і просто щасливі, що ти є!»

Ліза, 17 років

Ініціатива з евакуації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під час війни в Україні стала невід'ємною частиною вирішення критичної проблеми безпеки дітей в країні. Адже війна поставила під загрозу майбутнє тисяч маленьких українців. За даними ООН ЮНІСЕФ, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну загинула 501 дитина і ще майже тисяча дістали поранення. І ця цифра зростає з кожним днем. За офіційними даними, тільки протягом 10 місяців повномасштабного вторгнення 2022 року 6447 дітей без батьківського піклування з різних причин, з них 1233 дитини залишилися без батьківського піклування у зв’язку з смертю батьків.

Завдяки проєкту «Дитинство без війни» вдалося врятувати від жахіть війни майже 3500 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, їх опікунів та вихователів. Загалом вдалося вивезти до Туреччини 20 інтернатів.

Як відбувалась евакуація дітей-сиріт на початку війни

25 березня 2022 року перші маленькі українці з дитячих будинків України після бомбосховищ та виснажливої евакуації приїхали до турецької Анталії, де знайшли тимчасовий прихисток. З собою в них були лише маленькі пакети з білизною.

Для евакуації діток знадобилося: 9 літаків, 90 автобусів, 24 вагони поїздів, 300 волонтерів.

Перша група дітей виїхала з України вже 24 березня. Впродовж тижня в середньому вивозили 2,5-3 групи. А група — це в середньому 170-200 дітей. На практичну організацію евакуації, яка включає розширене страхування дітей, організацію перельотів, трансфер, організацію розміщення в готелях та харчування, а також забезпечення безпеки дітей, знадобився всього один тиждень.

Таким чином це стало найбільшою приватною ініціативою евакуації українських дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Мета проєкту «Дитинство без війни» — це Україна без дітей-сиріт. Кожна дитина має право на зростання в сімейному оточенні.

Тому активно впроваджуються інформаційні компанії для підвищення свідомості громадськості про важливість всиновлення та ролі прийомних батьків у житті дітей.