COVID-вакцинація в Україні: фейки та дезінформація про щеплення від коронавірусу

Автор

Наталія Миронова

17 березня 2021 10:53

Життя

COVID-вакцинація в Україні: фейки та дезінформація про щеплення від коронавірусу. Фото: Pixabay

В Україні триває вакцинація проти COVID-19. А разом із нею поширюються й фейки про препарати та наслідки курсу вакцинації. Зараження коронавірусом головного санлікаря Віктора Ляшка та новини про вакцину AstraZeneca тільки підкинуло дров у багаття.

розібрало головні фейки про щеплення проти коронавірусу і спробувало їх спростувати.

Міф №1: унаслідок щеплення можна заразитися коронавірусом

Деякі вакцини, наприклад Novavax, Сovaxin або Sinovac, використовують частини клітин неживого вірусу. Так, у вакцині Novavax використовується спеціально створений спайковий білок, що імітує природний спайковий білок коронавірусу. Але жодна з перерахованих або інших вакцин не містить сам вірус SARS-CoV-2 і не може спричинити захворювання на COVID-19. З допомогою інактивованих вакцин організм людини розпізнає та запам'ятовує антигенний склад вірусу й у разі безпосереднього контакту з коронавірусом буде готовий до всіх можливих його проявів. Оскільки частки клітин «вбито», вони не можуть повною мірою забезпечити вироблення імунітету, тому вакцинуватися такими препаратами необхідно повторно.

Щодо зараження Ляшка, то він захворів на коронавірус на 13-тий день після отримання першої дози вакцини, коли, за його словами, імунітет ще повністю не сформувався.

«Як показує аналіз даних клінічних досліджень, ефективність вакцини після одноразової стандартної дози становить 76% із 22-го до 90-го дня. Рівень антитіл зберігається впродовж цього періоду з мінімальним зниженням. У мене був лише 13-тий день після щеплення, коли з'явилися симптоми», – написав він у Facebook.

Імовірно, хвороба в Ляшка пройде легко, оскільки вакцини розробляють зокрема і для того, щоб полегшити перебіг захворювання.

Міф №2: вакцина CoviShield не має нічого спільного з AstraZeneca

А от і ні. CoviShield виготовляють в індійському Інституті сироватки крові за ліцензією AstraZeneca. Тобто це та сама вакцина AstraZeneca, яку тільки виробляють в Індії. Іншими словами, «рецепт» один і той самий, а «кухні» розташовані в різних куточках світу.

Вакцини AstraZeneca виробляють в Індії та Південній Кореї. Усе це схвалили у ВООЗ. В Україні вакцину для екстреного застосування зареєстровано 22 лютого 2021 року, а вакцинація проти коронавірусу розпочалася 24 лютого.

У коментарі каналу Коронавірус_інфо Ляшко повідомив, що міжнародне свідоцтво про вакцинацію є дійсним, якщо вакцину, яку використовують для щеплення проти коронавірусу, затвердили у ВООЗ. Ця норма прописана в міжнародних медико-санітарних правилах.

«Зараз ВООЗ затверджено вакцини виробництва Pfizer/BioNTech (BNT162b2), Moderna (mRNA-1273) та Astra Zeneca/Oxford University з майданчиками в Індії та Кореї (AZD1222). Тому в разі вакцинації імунобіологічними препаратами CoviShield від Astra Zeneca/Oxford University жодних проблем із видачею міжнародного свідоцтва про вакцинацію та його подальшим використанням виникати не буде», – підкреслив він.

Міф №3: вакцини проти коронавірусу змінюють гени людини

Не можна так просто взяти і змінити гени, особливо вакцині проти коронавірусу. мРНК вакцини «навчають» організм людини виробляти частку білка, який дає імунну відповідь організму. Він же викликає імунну відповідь організму та вироблення антитіл.

мРНК вакцини не можуть потрапити в ядро клітини, де міститься ДНК людини, а отже, мРНК не може взаємодіяти з ДНК. Натомість вони можуть взаємодіяти із захисними силами організму, щоб безпечно виробити імунітет до коронавірусу, підкреслюють у МОЗ.

Міф №4: від вакцин люди вмирають

За даними ВООЗ, у світі не зафіксували жодного смертельного випадку внаслідок вакцинації проти COVID-19.

У середині січня 2021 року з'явилася інформація про те, що після вакцинації препаратом Pfizer/BioNTech у Норвегії загинули 33 людини віком 75 років і старше. Але згідно з аналізом ВООЗ, кількість смертей відповідає очікуваному рівню летальності, який є характерним для людей такого віку. Немає підстав вважати, що ці смерті пов'язані з вакциною проти коронавірусу.

Ірландія, Нідерланди, Німеччина, Італія, Франція, Іспанія та Індонезія тимчасово зупинили використання вакцини AstraZeneca через повідомлення про утворення тромбів у деяких людей після вакцинації. Пізніше Європейське агентство з лікарських засобів не підтвердило зв'язок цих випадків із препаратами проти COVID-19.

«Наразі немає доказів того, що ці інциденти спричинені вакциною, тому важливо, щоб кампанії з вакцинації тривали — так ми можемо врятувати життя», – повідомив представник ВООЗ Крістіан Ліндмаєр.

Міф №5: від нас приховують інформацію

У світі інформаційних технологій дійсно буває складно відрізнити правду від фейку, а «зрада» розноситься з космічною швидкістю. Щодо інформації про вакцинацію, то завжди потрібно дивитися перевірені джерела, наприклад, сайти ВООЗ, FDA, регуляторів країн, які схвалили ту чи іншу вакцину, інформацію виробників. Останні не приховують складу свого препарату, статус досліджень ефективності та можливі побічні ефекти.

Світ активно бореться з поширенням дезінформації. Наприклад, Twitter тепер боротиметься не тільки з дезінформацією про COVID-19, а й щодо вакцин проти коронавірусу. Уже з 1 березня 2021 року в соцмережі почали маркувати повідомлення з помилковою інформацією про вакцину, а за поширення 5 й більше фейкових повідомлень про вакцини акаунт взагалі можуть заблокувати назавжди.

В Україні теж стежать за поширенням інформації — 11 березня презентували Центр протидії дезінформації. Він відстежуватиме фейки та перекручену інформацію. А ще він займатиметься підвищенням медіаграмотності українців: навчатиме фільтрувати інформацію й відрізняти фейки від правди.