Ризики підриву Запорізької АЕС окупантами залишаються високими, а персоналу, який залишився на станції, наказали в разі будь-яких надзвичайних ситуацій звинуватити Україну.
Такий теракт може стати спробою Володимира Путіна зберегти обличчя після поразок в Україні та переговорів з Євгеном Пригожиним після його бунту тиждень тому, пише The Times.
Як Путін хоче зберегти обличчя терактом на ЗАЕС
Щоб автократ утримав владу, потрібна не тільки здатність до насильства. Це також вимагає від нього збереження обличчя перед своїми прихильниками, вважає автор матеріалу.
The Times зазначає, що Володимир Путін став уразливим через «величезну стратегічну помилку в Україні».
Крім того, Путіну вдалося пережити збройне повстання у рф тільки через те, що він вступив у переговори з Євгеном Пригожиним, засновником ПВК «Вагнера», а не тому, що він його переміг.
«Щоб відновити свою політичну долю, у Путіна може виникнути спокуса посилити свою катастрофічну війну в надії на швидку перемогу», – пише автор.
Що Путін хоче показати населенню рф
Видання також спростовує заяви Путіна про народну підтримку на тлі бунту Пригожина: є чимало кадрів у соцмережах, де населення аплодує саме вагнерівцям.
Той факт, що населення вітало бунт, не дивує: воєнна кампанія росії в України зазнала фіаско, а російські війська поступово витісняють з окупованих територій.
Путін справді може піти на ще один теракт, щоб продемонструвати деморалізованій російській армії та населенню, що все залишається під контролем.
Свідченням підготовки до підриву ЗАЕС може стати очевидне скорочення військового персоналу та офіційних осіб на станції.
На думку автора матеріалу, союзники України, зокрема, уряди країн НАТО, мають наголошувати, що такий тероризм дорого коштуватиме рф, а не погоджуватися з ним.
У будь-якій катастрофі винуватити Україну
Росіяни, за даними глави ГУР Кирила Буданова, заклали вибухівку біля чотирьох із шести реакторів і замінували водойму-охолоджувач, яка використовується для подавання води для охолодження реакторів і відпрацьованого палива, нагадує The Washington Post.
Окрім свідомого теракту, є надзвичайно високий ризик людської помилки або, з огляду на кількість вибухівки, випадкового підриву, говорить також речник ГУР Андрій Юсов.
Уже троє російських керівників евакуювалися, а українські співробітники, які підписали контракт на роботу на росіян, мають виїхати до 5 липня.
У звіті розвідки також зазначається, що персонал, який залишився, був повідомлений «винуватити Україну в разі будь-яких надзвичайних ситуацій».
Як Україна готується до аварії
Глава МВС МВС Ігор Клименко анонсував навчання на всіх рівнях влади щодо боротьби з можливою радіаційною катастрофою. Це включало планування евакуації в межах певного радіусу від станції, закриття доріг і створення контрольно-пропускних пунктів для перевірки людей на радіаційне опромінення.
Мешканцям, які не змогли вчасно евакуюватися, чиновники закликали сховатися на місці, вимкнувши вентиляцію та кондиціонери й заклеївши вікна вологою тканиною та скотчем.
За його словами, перебуваючи на вулиці, люди мають носити маски, які можуть фільтрувати радіоактивний пил та інші частки в повітрі.
Загроза теракту на ЗАЕС є високою
На кінець червня рівень води в ставку становить приблизно 16 метрів — лише на чотири метри вище за мінімальний рівень, необхідний для охолодження станції, говорить Олена Паренюк, біораділогиня, старша наукова співробітниця НАН України.
Велике занепокоєння викликає тиск на український персонал, що залишився на ЗАЕС. Приблизно 3 тис. з 11 тис. співробітників ледве достатньо, щоб гарантувати безпеку заводу в стані зупинення, і занадто мало для надзвичайної ситуації.
За його словами, завод уже зменшив кількість води, що використовується для охолодження реакторів, найгарячіший з яких, за словами Паренюк, усе ще має приб 536 градусів за Фаренгейтом навіть після вимкнення.
Якими можуть бути наслідки підриву ЗАЕС
Українські офіційні особи та експерти з атомної енергетики попереджають, що без достатнього охолодження активна зона реактора може перегрітися, що призведе до накопичення вибухонебезпечної суміші газоподібного водню та пари, яка може розірвати конструкцію захисної оболонки та винести в повітря небезпечну кількість радіації.
За словами Буданова, реактори без води можуть розплавитися від 10 годин до двох тижнів.
Що тоді може статися? Паренюк та інші експерти запевняють, що це навряд чи буде щось схоже на Чорнобиль, який вибухнув під час активної роботи реактора.
Найімовірнішим найгіршим сценарієм може бути щось подібне до катастрофи на Фукусімі у 2011 році, коли паливо в трьох із чотирьох реакторів японської АЕС розплавилося після потужного землетрусу та цунамі.
Якщо це так, то отруйна хмара може поширитися Україною, забруднивши її сільськогосподарські угіддя та, ймовірно, пронестися над європейськими сусідами з радіоактивними частинками.
Радіоактивне забруднення, ймовірно, досягне й Дніпра, що впадає в Чорне море, і торкнутися кожної країни узбережжя Чорного моря, зазначила Паренюк.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
