22 серпня 2022 10:00

Політика

Ми з України: як механіки та колишні кухарі ремонтують машини зі звалищ для фронту

Автор

Олександра Захарова

продовжує спецпроєкт «Ми з України», розповідаючи історії українців, які об'єднуються, щоб допомогти наблизити перемогу у війні проти росії.

СТО Геннадія Храмова, що до війни розвивав клуб любителів бездоріжжя «4х4», тепер ремонтує машини для фронту — як ті, що привозять із Заходу, так і ті, що ламаються на передовій.

У перші дні вторгнення команда зробила так звану технічку — машину для ремонту в польових умовах, і вона декілька разів знадобилася для ремонту безпосередньо в зоні бойових дій.

Команда Храмова готує 3-5 машин для фронту щодня

Перші машини почали приїжджати десь наприкінці березня, розповідає Геннадій, але тоді їх було набагато менше, ніж тепер.

Відправив родину та зібрав команду

Геннадій упевнений, що найбільш корисний для перемоги саме у своїй роботі

Храмов розповідає: він розумів, що готується повномасштабне вторгнення, тому машину для евакуації підготував заздалегідь, відправивши родину 24 зранку на Захід. Сам він залишився тут, зібравши команду для допомоги фронту автівками.

Водночас сам Храмов зізнається, що йому не подобається керувати людьми — він надає перевагу роботі безпосередньо з машинами.

«Але якщо ти хочеш робити те, що тобі подобається, можливо, потрібно зробити свою команду, яка працює сама, а ти будеш вибирати, що ти робиш», — пояснив він.

Софія раніше працювала колористкою, тепер вона — адміністраторка СТО

Адміністраторка СТО Софія раніше працювала на Оболоні колористкою, але від початку вторгнення допомагає Геннадію — узяла на себе більшу частину адміністративних обовʼязків, адже їх було чимало.

«Ми вели чек-листи, щоб машини не губилися, треба було спілкуватися з військовими, з фондами, складати акти, робити повний звіт», — розповідає вона.

Влад раніше працював на кухні, і 24 лютого мав виходити на зміну

Софія не єдина, хто змінив професію. Наприклад, Влад, що зараз працює на СТО помічником маляра, до 24 лютого був кухарем, і 24 лютого саме мав виходити о 6-й ранку на роботу. Тепер він допомагає команді чим може.

Усі хочуть машину на позавчора

Всі авто для фронту треба перевірити на дорозі

Коли автівка прибуває, наприклад, з-за кордону, треба час, аби зрозуміти, як поставити її на колеса, пояснює Геннадій.

«Ми не знаємо про неї нічого — з якого звалища у Європі вона приїхала прямо сюди. Немає власника. І ми маємо зробити так, щоб вона якось їздила, потім проїхатися, самому подивитися, як вона їздить — цікаво, як працює підвіска, амортизатори, чи не викидає машину на швидкості з дороги», — говорить Храмов.

Геннадій обовʼязково проводит тест-драйв всіх авто для фронту

За його словами, СТО ремонтує 3 — 5 машин на день, хоча, звісно, замовники хочуть ще швидше.

«Усі хочуть на позавчора, і кожен вважає, що я можу сказати, коли зможу зробити, навіть не знаючи, що з машиною», — зізнається Геннадій.

За його словами, багато часу забирає діагностика, а треба ще дістати запчастини, адже із запчастинами в Україні зараз деякі проблеми, до того ж для іномарок з Європи.

Звідки беруться машини на фронт

Авто прибувають з європейських країн, часто зі звалищ

Автівки надають представники української діаспори з різних країн: Великої Британії, Бельгії, Франції, Німеччини, Польщі — всюди люди допомагають усім чим можуть, розповідає представник Фонду Притули Віталій.

Софія говорить, що в Україні вже майже нічого не лишилося — наприклад, був випадок, коли чоловік привіз свою «Ниву» з проханням її пофарбувати, забрати на фронт і повернути, якщо вона виживе, але загалом люди вже віддали все, що могли. Водночас, хоча машина може згоріти й за тиждень, вона рятує десятки життів.

Дістати авто для фронту допомагає українська діаспора

Зазвичай, говорить Храмов, запчастини оплачує той, хто привіз машину, наприклад Фонд Притули, але буває й таке, що в людей немає грошей, і тоді СТО може допомогти, якщо вони є. Якщо ні — доводиться казати, щоб шукали.

З деякими підрозділами команда Геннадія працює повним циклом: шукає машину, гроші на її перевезення, купівлю, ремонт і навіть відвозить на позиції.

Війна артилерії та кулемет на автівці

Зараз на фронті важлива кількість машин

Зараз ситуація значно відрізняється від 2014 року, коли йшли міські бої стрілецькою зброєю, пояснює Храмов. Тоді було важливо, щоб машина була броньованою, але не такою критичною її маневреність, тоді як зараз велику роль грає те, як вона їздить, і скільки таких машин взагалі на фронті.

«Зараз у нас інша війна — війна артилерії. Звісно, якщо машина броньована, це набагато краще, але зараз важливіша кількість», — підкреслює він.

Час від часу Дмитру доводиться приварювати до машини пулемет

Механік Дмитро розповідає, що найцікавішою роботою для нього було завдання приварити на машину верстат під 50-кілограмовий кулемет (браунінг), і після першого такого випадку військові періодично знову роблять такі замовлення.

«Чим більше працюєш, тим ближче перемога, — вважає Геннадій. — Тут я можу приносити найбільшу користь. Є інший варіант, що можна робити, але я вважаю, що тут я найбільш корисний для перемоги».

_{Публікацію підготовлено в рамках проєкту «Ми з України!», ініційованого Національною спілкою журналістів України.}