Історія невпинно показує, що росія любить вбивати. За часів Московії та Російської імперії тих, хто заважав, наприклад, змінити владу, вбивали шарфами, табакерками, іноді голими руками. За часів СРСР під'єднали технології, які дозволили створити ефективні отрути для вбивства ворогів.
Насправді вбивство шляхом отруєння — занадто «елегантний» для Московії метод, зілля використовували, коли не могли легко фізично дістатися до жертви.
Тепер отруєння доволі часто використовує сучасна росія.
Замах на дружину голови ГУР Кирила Буданова і ще кількох співробітників воєнної розвідки, яких намагалися отруїти важкими металами, — зроблений саме в такій «стилістиці».
нагадує, завдяки кому в росії з'явилися професійні отруйники, і наводить декілька прикладів їхньої «роботи».
Як з’явилася лабораторія для створення радянських отрут
Історія радянських отрут і секретних вбивств за допомогою отруєнь нерозривно пов'язана з однією установою. У 1921 році Володимир Ленін заснував суворо засекречену токсикологічну лабораторію для «боротьби з ворогами радянської влади».
Фото таємної токсикологічної лабораторії НКВС у 30-их роках 20 століття
З 1937 року токсикологічну лабораторію перевели до НКВС, її поставили в підпорядкування безпосередньо начальнику чекістів. Цього разу вона отримала назву «Лабораторія X». Отрути випробовували на в’язнях.
Було розроблено різні пристрої кишенькових розмірів, замасковані під сірникові коробки, портсигари, портмоне, парфумерні флакончики та інші дрібнички, які стріляють отруєними кулями або скляними ампулами із синильною кислотою.
Найвідоміше радянське отруєння – вбивство Степана Бандери
15 жовтня 1959 року Степана Бандеру вбили на сходах його будинку. Початковою причиною смерті встановили таку: тріщина в черепі внаслідок падіння. Але невдовзі лікарі припустили, що падіння спричинив параліч серця. Поліцейська експертиза показала, що причиною смерті стало отруєння ціанистим калієм. Одразу розкрити справу не вдалося.
Ціанистий калій діє швидко: за дози 150-250 мг через 30 секунд призводить до судом у всьому тілі, через 90 секунд людина втрачає свідомість, а через 120-150 секунд гине.
Вбивство Степана Бандери у фільмі «Атентат: Осіннє вбивство в Мюнхені»
12 серпня 1961 року до західного Берліну втік співробітник КДБ Богдан Сташинський. Він прийшов у відділ поліції і заявив, що убив Бандеру і зізнався у ще одному вбивстві — іншого українського націоналіста, одного з лідерів ОУН Лева Ребета. Обидва вбивства були скоєні однаково: за допомогою пострілу струменем розчину ціанистого калію. До цього зізнання поліція вважала причиною смерті Ребета серцевий напад.
Виходячи зі свідчень Сташинського, його завербувала КДБ у 1950 році. Вважається, що розпорядження про усунення українських націоналістів віддав особисто керівник КПРС Хрущов на тлі відродження повстанського руху в Україні в період 1956-1957 років.
«Для нього (Сташинського) було шоком, що американці (ЦРУ), вислухавши його, йому не повірили. Для них його історія була настільки неймовірною, що вони вирішили передати його західнонімецькій поліції, яка провела розслідування, в результаті якого з’ясувалося, що він говорив правду. Парадоксально, але на суді завданням Сташинського було довести, що він був винен. І якби він відмовився від своїх показань, ніяких підстав для його засудження не було б», – розповів в інтерв’ю Радіо Свобода історик-професор Гарвардського університету Сергій Плохій, які дослідив вбивство Бандери.
Укол парасолькою у Лондоні
У вересні 1978 року в Лондоні було вбито Георгія Маркова, письменника і журналіста та болгарського дисидента. За дев’ять років до цього, рятуючись від переслідувань, він втік в Англію. Через побоювання, що Марков володіє компроматом на главу комуністичного руху Болгарії, його вирішили ліквідувати КДБ Болгарії та СРСР.
7 вересня, проходячи повз автобусну зупинку, Георгій спіткнувся об чиюсь парасольку і відчув легкий укол, але не надав цьому значення. Наступного дня Маркова госпіталізували із високою температурою і блювотою. Врятувати його не вдалося, але перед смертю він згадав про випадок із парасолькою і розповів про нього спецслужбам. У його нозі знайшли маленьку металеву капсулу з білковою отрутою рицином. 11 вересня Георгій Марков помер.
Отруту виготовили у вищезгаданій лабораторії СРСР, а вбивство планувалося під контролем радянського КДБ.
Як своїх ворогів труїв путін
Але системно на озброєння отруту для ліквідації ворогів, конкурентів і незгодних взяв володимир путін, який відійшов від очевидних методів СРСР, де вбивали зазвичай кулями, чи Російської імперії, де у хід ішли будь-які підручні засоби.
Можливо, цей метод путін обрав через вплив епохи, адже колись він позиціював себе «реформатором», який нібито відходив від радянського минулого. Довелося вбивати більш обережно.
Насправді така тактика вбивств найчастіше використовувалася за кордоном. На території рф журналістів і громадських діячів не соромилися просто розстрілювати. Винятком не став і, наприклад, Борис Нємцов, який підтримав Майдан і засуджував війну на Донбасі та анексію Криму. Його застрелили прямо біля Кремля.
Перша помітна жертва – колишній агент КГБ/ФСБ Литвиненко
Підполковник ФСБ Олександр Литвиненко втік у Велику Британію у 2000 році після того, як публічно звинуватив колег у змові з метою вбивства олігарха Бориса Березовського. Пізніше він став співавтором книги, в якій звинувачено ФСБ росії у вибухах житлових будинків у 1999 році, що стали одним з офіційних приводів для початку Другої чеченської війни.
Олександр Литвиненко (праворуч) на пресконференції, присвяченій замаху на Бориса Березовського, що не відбувся, 1998 рік
2006 року Литвиненко потрапив до лікарні. Британське розслідування виявило, що 1 листопада він випив чаю із доданим у нього полонієм під час зустрічі в лондонському готелі з двома російськими агентами Андрієм Луговим та Дмитром Ковтуном. 23 листопада Литвиненко помер.
Згідно зі звітом голови Незалежної комісії з розслідування цієї смерті сера Роберта Оуена, убивство було «ймовірно, схвалено колишнім керівником ФСБ миколою патрушевим і президентом росії володимиром путіним».
Талій та рослинні отрути
Смерть Ігоря Пономарьова, постійного представника рф в Міжнародній морській організації, також вважається вбивством. У 2006 році 40-річний Пономарьов, перебуваючи в лондонському оперному театрі, раптово почув себе погано.
Перед смертю він відчув настільки сильний напад спраги, що випив кілька літрів води. Працівники американських спецслужб повідомили, що підозрюють отруєння талієм, за якого виникає така нестерпна спрага. Офіційна причина смерті Пономарьова – гостра серцева недостатність.
У 2012 році російський мультимільйонер Олександр Перепеличний бігав біля свого будинку в Британії і раптово впав мертвим. Перепеличний займався в рф відмиванням грошей та мав зв'язки з організованою злочинністю, після еміграції до Великої Британії вирішив викрити своїх колишніх друзів.
Він надав фонду Hermitage Capital, а також західним спецслужбам інформацію про схеми збагачення російських держслужбовців. Експерт із токсикології виявив у його шлунку рідкісну отруту рослинного походження.
Схожим чином Москва вирішує проблеми невгодних режиму з менш відомими людьми. Але кремль використовує й інші методи, наприклад, протягом 2022 року загинули понад сім топ-менеджерів нафтовидобувних компаній рф. Більшість із них загадково випали з вікон.
«Новачок»
Навальний після отруєння у клініці в Німеччині. Фото: navalny/Instagram
Останнім гучним отруєнням на замовлення путіна стала невдала спроба вбити Олексія Навального, відомого російського опозиціонера, який вважає, що «Крим – не бутерброд», тому повертати його не треба.
Навального отруїли в Томську 20 серпня 2020 року. Незалежні експертизи та розслідування засвідчили, що його намагалися вбити «Новачком» – сильнодійною отрутою, яку розробляли ще в СРСР як хімічну зброю. Цей препарат став широко відомим 2018 року після того, як його використали для отруєння Сергія Скрипаля, колишнього розвідника ГУР СРСР, який перейшов на бік Британії й був визнаний зрадником у рф.
Отруту знайшли на пляшці води, з якої пив Навальний у готелі. Вважається, що він мав би померти ще в літаку, але через посадку в Омську та надання кваліфікованої медичної допомоги швидкою опозиціонер вижив і вже згодом його вилікували в Німеччині.
Навальний розмовляє з одним із його вбивць
Читайте також
