У розпорядження 
потрапив текст рішення Окружного адміністративного суду Києва від 18 квітня, яким націоналізація Приватбанку була визнана недійсною. Сам текст поки що неможливо завантажити з відкритої бази судових рішень. Але редакції вдалося ознайомитися з документом.
Ми публікуємо найбільш суперечливі моменти з рішення, в яких суд погодився з позивачем – екс-власником Приватбанку Ігорем Коломойським. Також ми наводимо коментарі спеціалістів. А професійні юристи і любителі судової казуїстики в додатку знайдуть і сам текст рішення, передрукованого вручну. Отож-бо, з чим погодився суд і чому це важливо.
Підсудність справи. У рішенні сказано: суд вважає, що у зв’язку з переходом банку до держави позивач як акціонер втратив право контролювати органи управління. Тобто ця суперечка є корпоративною і має вирішуватись в господарському суді за місцезнаходженням компанії, тобто Приватбанку. Однак цей позов розглядав Окружний адміністративний суд Києва, який корпоративні суперечки не розглядає. Він, по суті, не мав права приймати позов.
Партнер «Ілляшев та партнери» Роман Марченко зазначає, що підсудність справи безпосередньо визначає суд, що розглядає позов. Але це рішення відповідач може оскаржити в суді вищої інстанції. «На місці Нацбанку я б запитав Апеляційний суд, чи мав право Окружний адміністративний суд розглядати позов. І виходив би з його відповіді», – говорить Марченко.
Як визначається розмір резервів. У рішенні йдеться, що формувати резерви банк повинен тільки під активні операції. А такими, на думку суду, є «кредит в дефолті». Тобто допоки позичальник не відмовився платити, формувати резерви під позику непотрібно. Таким чином, позивач оспорює розмір резервів, які на вимогу НБУ він повинен був сформувати. За такого трактування вони повинні бути значно меншими. А значить нормативи НБУ виконувалися, і не було підстав націоналізувати банк.
Голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек здивувався такому судовому ноу-хау. «Резерви формуються виходячи з фінансового стану клієнтів згідно з нормативами НБУ. І звичайно ж, настільки дивне рішення суду інакше, ніж таке, що суперечить поширеній на ринку практиці, не назвеш», – сказав Шпек.
Чи мав право Коломойський подавати такий позов. У своєму позові екс-власник відстоює права банку. При цьому він посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі Бориса Фельдмана і банку «Слов’янський» проти держави Україна. Після ліквідації цього банку Фельдман судився з державою. І тоді Європейський суд гарантував йому це право, посилаючись на те, що якщо органи управління банку втратили свої повноваження, мажоритарний акціонер може подати позов від імені банку. Однак у випадку з Приватбанком ця логіка викликає сумніви. По-перше, банк не виведений з ринку, у нього є діючі органи управління. А по-друге, Коломойський не є мажоритарним власником банку – у нього немає 50% +1 акція.
Чи чинився тиск на колишнього акціонера. Позивач стверджує, що його змусили підписати листа з проханням націоналізувати банк. У рішенні суду йдеться про те, чи є докази цього тиску. Але навіть якщо це так, то НБУ приймав рішення не на прохання Коломойського, а через те, що акціонери Приватбанку не виконували рішення про фінансове оздоровлення установи в 2016-му році. Вони також не надали регулятору план реструктуризації кредитного портфеля.
Прокоментувати два останніх пункти ніхто з опитаних юристів не наважився. Отримати коментарі сторін справи поки що нам теж не вдалося. Але редакція готова надати можливість висловитися з цього питання.
буде стежити за розвитком подій.
Вкладення
Читайте також
Як говорити з підлітками, щоб вони почули: як завоювати увагу покоління Z і альфа
Фонд Андрія Матюхи та Good Donations: у «Охматдиті» впровадили систему Thompson
