Турецький корвет для морських сил України: що відомо про корабель і його озброєння

Автор

Кирило Данильченко

7 вересня на державній верфі Istanbul Naval Shipyard був закладений кіль першого корвета проєкту MILGEM типу «Ada» («Острів») для Військово-морських сил України.

З боку Києва на заході був присутній командувач ВМС, а з боку Анкари — глава компанії STM. Контр-адмірал Олексій Неїжпапа за давньою морською традицією заклав у першу дошку кіля ювілейні монети, які при передачі вручать капітанові корабля.

Фото: ВМСУ

Контр-адмірал Олексій Неїжпапа

Всього корветів у серії планується чотири, головний корабель повинні передати українським суднобудівникам до 2022-го, а вони вже планують здати його до 2024 року. Поки ж авансовий платіж, за турецькими джерелами, переданий за два «Острова». В Україну корпус транспортують без зброї (можливо, двигунів) — це допоможе нам уникнути додаткових втрат при реекспорті та підвищити ступінь локалізації всередині країни.

Оскільки велика частина вузлів і техніки, зі свого боку, імпортується Анкарою на Заході або виробляється за ліцензією.

Кероване ракетне озброєння і вертольоти з США;
газова турбіна і дизелі з Німеччини;
РЛС закуповується у французької компанії з Нідерландів;
системи РЕБ і захисту надводних кораблів від торпед — у французів і британців.

Фото: ВМСУ

Контр-адмірал Олексій Неїжпапа

Однозначний плюс роботи з турками для України — відпрацьована серія. Для національного флоту Туреччини здали вже чотири кораблі і для Пакистану проводиться серія з чотирьох кораблів. Як суднобудівники, так і моряки вже напрацювали тисячі годин за цими кораблями, і Україна отримає готове пакетне рішення. Якщо інформація з локалізації на заводі «Океан» підтвердиться, — цей досвід буде переданий нашим фахівцям.

Яке оснащення буде у протичовнового корабля

Протикорабельне озброєння — «Boeing Harpoon» Block II, передостання сучасна ітерація ракет, що стоїть на озброєнні флоту США. 140 кг боєголовки, яка доставляється на відстань у 280 км у модифікації IIER, або 221 кг на 130 км. Ракети здатні долати перешкоди засобів РЕБ і мають гарний потенціал для модернізації — США розробляють вироби, здатні змінювати ціль у польоті, заходити на неї з різних курсів і висот. Гарне придбання, в тому сенсі, що завжди можна отримати від США запаси зі зберігання в разі кризи. І не хвилюватися, що в Європи знову почнеться загострення нейтралітету.

Система ППО MBDA VL MICA виробництва Франції. Система ближнього радіусу — 9 км стеля, 20 км радіус. Не занадто ефективна в разі масованих нальотів авіації з протикорабельними ракетами — вони зможуть працювати по кораблю, не входячи в його зону ураження. Але, наприклад, щоб встановити більш далекобійні китайські системи (75 км) на кораблі Пакистану, довелося додавати їм 400 тонн водотоннажності і 9 метрів довжини, перетворивши по суті на фрегати.

Це сильно позначиться на ціні, а Україна і так заплатить за чотири корабля під мільярд доларів. А сучасні протикорабельні ракети авіаційного базування все одно летять далі, ніж ППО на судах. Тому доводиться знаходити компроміс між бажанням і можливостями. Подібні комплекси стоять на озброєнні в Омана, Малайзії й ОАЕ.

Варто зазначити, що Париж усе більше схиляється до оборонного співробітництва з Україною. Так як це перша закупівля летального озброєння у Франції.

MBDA Missile Systems

Далі класика — 76 мм італійське знаряддя від OTO Melara. РЛС SMART-S Mk.2, здатна супроводжувати до півтисячі цілей на відстані в 250 км. Також італійсько-французькі торпедні апарати MU90 калібром 324 мм. Це протичовнова зброя третього покоління, в останніх модифікаціях здатна вражати цілі на глибинах до 3 метрів і перехоплювати торпеди противника.

Основне озброєння проєкту MILGEM за профілем, так як корвет, насамперед, протичовновий, а потім уже — багатоцільовий. Системи попередження про опромінення лазером, електронної боротьби та сетецентрична бойова.

Фото: ВМС Австралії

Багато хто справедливо критикує цю покупку за те, що сума буде непідйомною для бюджету України — 7 млрд грн із 21 млрд грн оборонного замовлення — це немало. Але, з іншого боку, операційної готовності корабель навряд чи досягне до 2026 року (ходові випробування, головний корабель у серії з монтажем озброєння, перший навчальний рік для екіпажу).

Таким чином, суму розтягнуть на 5 років. На той час у Києва вже повинен бути готовий дивізіон «Айленд», передані перші катери «Марк», освоєні два британських мінних мисливця і, можливо, перші британські ракетні катери.

Спільно з шифром «Лагуна» у ВМСУ буде повноцінна тактична група — тральщики, розвідник, ударні та патрульні судна з автономністю плавання до 5 діб та протичовновий корабель, здатний нести кероване озброєння.

Повторюся за планами, оскільки підводні човни і корвет, обіцяні в 2019 році, ми вже бачили. Також буде певний виклик за місцем базування: Очаків не зовсім підходить через глибини і близькість до окупованого Криму, а Практична гавань в Одесі і так вже нагадує бочку з оселедцем.

Тому потрібна база, ППО і ПРО для неї, казарми і житло для екіпажу, а це ще десь мільярди вкладень. Які відповіді будуть знайдені на цей виклик, багато в чому визначить боєздатність цього проєкту для України.