Російсько-українська війна дронів: що далі
Під час операції «Павутина» авторства СБУ 1 червня 2025 року українські дрони уразили 41 літак стратегічної авіації рф. Це стало значним ударом по спроможностях росії, проте навряд чи приведе до зміни інтенсивності обстрілів України.
Авіаексперт і заступник гендиректора компанії, що займається виробництвом засобів РЕБ, Анатолій Храпчинський пояснив The Page, як операція СБУ вплине на подальші російські атаки, наскільки реальні прогнози про використання росіянами 500 «Шахедів» щоночі та куди має рухатися галузь БПЛА та РЕБ в Україні.
Ядерна тріада росії без авіаційної складової
Які для вас головні підсумки операції «Павутина»?
Якісно спланована асиметрична війна, коли не потрібно запускати ракети дальністю 2,5 тис. км, достатньо дрона, який може працювати на 15 км. Треба зрозуміти історичність цієї події. Росіяни постійно розповідали про те, що не хочуть мати на кордоні з собою країни НАТО, але всередині країни не змогли вберегти свої стратегічні об'єкти. Це показує слабкість рф, вона не зможе застосовувати ці літаки для ударів по території Європи.
Після кожного п'яного твіту Мєдведєва ми очікували щось на кшталт запуску ракети по Парижу або Берліну. Це не відбувається, тому що той потенціал стратегічної авіації, який мала росія, вона втратила. Тобто їхня ядерна тріада навряд чи зможе робити ті дії, на які розраховували росіяни.
Російська стратегічна авіація палає на одному з аеродромів. Фото: СБУ
Якщо говорити саме про наслідки для атак на Україну, чи є вони?
Ресурс цих літаків суттєво скорочувався останнім часом. Ми бачили зменшення кількості крилатих ракет, які підіймали літаки стратегічної авіації. Тому росія суттєво наростила удари безпілотниками, балістичними ракетами.
Я думаю, це суттєво не вплине на застосування ракет проти України. Але це все одно має стратегічне значення. За оцінками до операції СБУ, ремонт Ту-95 або Ту-22 М3 міг сягати до $100 млн.
Варто розуміти, що ці літаки були розраховані на потенційний вступ у Третю світову війну, протидію США, для ударів на великі відстані, на 3-4 тис. км.
Найближчим часом ми точно не побачимо запуски крилатих ракет класу Х-101 або Х-555, як і Х-22 або Х-32. Але ворог і далі буде намагатися тиснути на нас за рахунок великої кількості безпілотників, балістичних ракет.
Мабуть, варто підкреслити, що й до цього крилаті ракети не були головною проблемою ППО, адже їх можуть збивати багато західних систем, на відміну від балістики?
Насправді так. Системи протидії проти крилатих ракет, навіть з ускладненими маневрами, коли росіяни використовували тандемом прольоти ракет, є. Все одно ми могли їх перехоплювати на 80-90%. Це доволі непогано з урахуванням такої кількості.
Ми також спостерігаємо посилення наших ударів по території росії. Володимир Зеленський зазначив, що майже щоночі Сили оборони випускають 100 дронів по території росії, а могли б і більше. Які ключові аспекти цих атак, адже не так часто ми бачимо медійний результат?
Спочатку ми змусили росіян зосередити власну стратегічну авіацію на кількох аеродромах подалі від кордону. Після цього ми завдали ударів по цих стратегічних аеродромах в тилу і на великій відстані. Це каже про стратегічне бачення ситуації.
Тобто ми складаємо таку шахову партію, яка дозволяє нам в подальшому отримувати більший зв'язок. Нагадаю, із семи найбільших складів Головного ракетно-артилерійське управління міноборони рф чотири знищені Силами оборони України. А скільки нафтових підприємств було вражено? Тому, в принципі, якщо ми матимемо можливість активно створювати велику кількість ударних діпстрайкових безпілотників, я думаю, що на росії щоночі буде дуже складно.
500 «Шахедів» на добу: наскільки близька така реальність
Останнім часом ми бачимо безпрецедентну інтенсивність російських повітряних атак, зокрема, нічний рекорд із застосуванням 355 засобів. З чим пов'язане таке нарощування темпів і які цілі переслідує ворог?
Насамперед це набагато дешевше, ніж запускати крилаті ракети зі стратегічної авіації. У росії досі немає крилатих ракет, які б могли запускатися з тактичної авіації та працювати на глибину до 500 км. У європейців є німецький Taurus, британський Storm shadow, американський JASSM.
Російські ракети потребують зльоту стратегічної авіації, а це 5-6 тонн керосинового палива за годину прольоту літака – суттєве навантаження. Проте можна використати 4-5 літрів бензину для «Шахеда» – це зовсім інший порядок цифр. Звісно, «Шахед» набагато дешевший, ніж крилата ракета Х-101 або Х-555 (один Shahed-136, за останніми даними, коштує близько $50 тис., крилата ракета Х-101 – $13 млн, а «Іскандер» – $3 млн). Тому росія прагне масштабувати засоби ураження за рахунок здешевлення.
Зараз вони додатково створюють інші проблеми за рахунок дронів-приманок або дронів-пародій, наприклад, «Гербера» – вони навантажують ППО. При цьому дрони мають той самий ефект, як і крилаті ракети, за великої кількості застосування.
Звичайний Shahed 136 у небі над Україною
Чи нарощує росія темпи виробництва «Шахедів» із тою швидкістю, про яку пише The Economist, тобто вихід на використання 500 «Шахедів» щоночі?
Вона прагне цього. Але ж сказати, що буде 500 «Шахедів» на добу, неможливо. Двигуни на них китайські, більшість комплектуючих або європейські, або американські. Тому вони не можуть гарантувати випуск 500 одиниць щодня точно. Кількість буде варіюватися, але вони будуть намагатися йти в цьому напрямку, тому що зараз головне завдання – максимально виснажити нашу ППО для подальших дій вже іншими засобами ураження.
Деякі плани у росіян зміняться, наприклад, їм треба шукати гроші і можливості для відновлення стратегічної авіації, або шукати інші елементи, які б виконували задачу ядерної тріади, її авіаційну складову.
Тому найближчим часом буде зупинка у використанні цієї авіації, навіть для прольотів, лякання кордонів інших держав. Вони зараз будуть активніше просувати «Бандероль», інші реактивні дрони. Це трохи розосередить їхні напрямки, а для нас це на користь.
Який наразі головний тренд для російських дронів?
Складно сказати, але якщо у них щось працює, вони активно починають масштабувати. FPV-дрони, дрони на оптоволокні вони активно масштабують. У них війна кількості, а не якості. Згадаємо РЕБ «Комета», до якого додають все більше антен, але ніяк не покращують на програмному рівні. Тобто вони за рахунок кількості намагаються виправити все.
Також вони якісно копіюють, reverse engineering дуже якісно працює, це одна із запорук їхнього успіху, але не більше. Наші рішення більш технологічні.
При цьому речник Повітряних сил Юрій Ігнат зазначив, що модернізовані «Шахеди» тепер літають на висоті кількох кілометрів, що робить їх майже недосяжними для мобільних груп. Яке тут може бути рішення?
Справді, зараз вони намагаються модернізувати і тактику застосування, і самі БПЛА. Це стало можливим, тому що вони імплементують деякі елементи, які треково передають інформацію, і ворог розуміє, як надалі будувати маршрути, які, наприклад, будуть розраховані на те, що на певних проміжках, де працюють засоби радіолокації, можна летіти на малих висотах. На інших, де знаходяться мобільні вогневі групи, треба летіти на великих висотах, щоб бути неураженими класичними системами – кулеметами.
Але кулемети залишаються актуальними?
У принципі повинна бути ешелонована система, яка передбачає застосування засобів РЕБ, кулеметів, малих зенітних ракет, дронів-перехоплювачів. Плюс додатково треба казати про засоби радіолокації, звукової детекції, візуальної детекції, можливо, лазерну зброю. Тому повинно бути різноманіття зброї і комплексний підхід до протидії.
Проте коли в тебе одна ракета до «Стінгера» коштує близько $120-150 тис., а один «Шахед» – $50 тис., то цьому важко протистояти дорожчими системами.
Питання куди той «Шахед» прилетить, розумієте? Мабуть, треба більше заробляти, щоб дозволити собі більш високотехнологічну техніку. Це вже інше питання. Але ж насправді ми неправильно рахуємо наслідки.
Тому що є життя українців, житлові будівлі, які дуже складно відновити. Треба рахувати, мабуть, більше остаточні ризики, ніж те, як ми будемо протидіяти. Але все одно, давайте зауважимо, що велика кількість приватних компаній вже пропонують свої технологічні варіанти протидії, які дешевші.
Дрони на оптоволокні – це новий головний тренд у війни? Чи протидія вже знайдена?
Вже є рішення з боку наших військових. Це більше пов'язано з кінетичним знищенням (звичайним пострілом. – The Page), але є і певні напрацювання щодо засобів РЕБ, які можуть впливати на такі дрони. Треба її дещо вдосконалити, збільшити можливості щодо відстані роботи. І в принципі це буде, мабуть, початком кінця дронів на оптоволокні, тому що все ж таки краще було казати про дрони на штучному інтелекті або на реалгоритмі – це найперспективніше, ніж літати на оптоволокні.
Це було ситуативне рішення, яке просто закрило певні питання на якийсь час, але це не означає, що треба відмовитися від дронів на оптоволокні. Тому що в архітектурі модульної системи зброї, повірте, прикріпити оптоволокно або радіоканал цілком можливо.
Міноборони має почати аналізувати ресурси армії
Чому в нас досі такий «зоопарк» дронів різного типу і чи можливо взагалі якась уніфікація?
Перше – уніфікація потрібна, але для цього треба стратегічне бачення. Я б розробив принцип кодифікації, як в США, коли кожен гвинтик Hummer кодифікований, але компанія-виробник може бути різна. Будь-який дрон – це рама, двигун, керування, камера, акумулятор, тут є вже елементи, які можна окремо кодифікувати і збирати вже перед виїздом на бойове завдання потрібну тобі комбінацію: із тепловізійною або денною камерою, до прикладу.
Було б краще, якби ми кодифікували окремо ці речі і використовували їх як конструктор. Те саме стосується засобів РЕБ.
Є випадки, коли засіб РЕБ працює, але антена пошкоджена і військові не можуть купити її окремо, бо це складно з юридичної точки зору. У нас є декілька виробів, які військові використовують зовсім по-іншому, і вони мають прекрасний результат. Системи, які використовувалися раніше для захисту техніки, зараз використовуються зі спрямованими антенами на збиття.
Що для впровадження цього має зробити Міністерство оборони?
Є співпраця, є розмова, але я б почав зі створення якісного аналітичного центру, який би проаналізував все те озброєння, яке ми використовуємо. Є певні ініціативи щодо такої аналітики. До того ж центр надав би чітку характеристику, що насправді потрібно на лінії боєзіткнення, в якій кількості.
Це дозволило б сформувати якісне технічне замовлення для нових виробів зі стратегічним баченням на майбутнє. І тоді, в принципі, оце було б тим інструментом, який міг би завести уніфікацію, стандартизацію та інші вимоги, які нам потрібні.
Було б ідеально, якби ми знали, куди нам треба вилетіти, при цьому є роботизована лінія, де знаходяться зібрані дрони проти техніки, особового складу, інших цілей. І у випадку загрози пілот бере потрібне і працює.