Колаж The Page
Фото та ілюстрація — president.gov.ua, artstation.com/stanislavlunin
Пройшло майже два місяці з моменту повномасштабного вторгнення рф в Україну. Від початку партнери пророкували нам тільки партизанську війну й давали максимум 21 день. Тепер ситуація змінилася.
The Page зібрало найяскравіші цитати з інтервʼю секретаря РНБО Олексія Данілова головній редакторці УП Севгіль Мусаєвій.
Фото: president.gov.ua
Перші дзвіночки про вторгнення
«30 жовтня вийшла перша публікація в західних ЗМІ про скупчення військ — це була Washington Post. Фактично підготовка до війни почалася набагато раніше. Ми були свідомі того, що російська федерація рано чи пізно намагатиметься забрати нашу країну».
Про концтабори в Сибіру
«6 вересня 2021 року вийшла стаття Шойгу, яка мала назву «О новых городах Сибири». Уважно її тоді прочитавши, ми мали розуміння, що це бажання коштом наших громадян розбудовувати Сибір».
Про підготовку до наступу
«Одним із перших наших кроків був початок боротьби з п'ятою колоною».
«Багато було й рішень РНБО із цього приводу, було багато навчань, було сформовано офіцерський склад усіх батальйонів територіальної оборони».
«Для нас напад, який стався, не був новиною. Але було неприємно, що Білорусь вирішила брати в цьому участь. Ми дійсно не очікували. За пару днів до цього були телефонні дзвінки міністру оборони Білорусі, і нас запевняли, що вони не братимуть участь».
«Війна – взагалі несподівана штука. Ви не можете цілком прорахувати війну від слова ніяк. Бо вона йде за своїми правилами, за своїми законами».
«Якщо хтось говорить, що до війни можна підготуватися, – це примара. Ви не можете повністю підготуватися до війни».
Про евакуацію населення
Фото: Getty Images
«Те, що сталося в Бучі, в Ірпені, у Гостомелі, могло статися в будь-якій точці нашої країни».
«Наше населення ми нікуди евакуювати не могли. Це просто фізично було неможливо зробити. Сьогодні йде війна, і в нас є території, на яких влада благає: «Давайте, від'їжджайте!», а вони не хочуть цього робити».
«Коли люди сидять і розмірковують: «От, треба було евакуювати!»... Але, послухайте, для цього треба було чітко розуміти, що це буде саме тут. Ми мали евакуювати всю країну, скажіть, будь ласка?»
Фото: president.gov.ua
«От, треба було евакуювати Бучу. Ну, добре. А Чернігів треба було евакуювати? А Суми треба було евакуювати? А Херсон? А Миколаїв? Люди, які це кажуть, вони просто не уявляють масштабів».
Про звірства росіян
«Ми навіть уявити не могли, що росіяни, їхні війська так поводитимуться із цивільним населенням. Це просто виходить за межі будь-якого здорового глузду».
Про ніч вторгнення та перші дні
«Вторгнення почалося о 3:40 в Луганській області на ділянці Мілове, але ми думали, що вони заходять саме по території Донецької та Луганської областей. Ми вважали, що їхня мета після визнання «республік» — забрати їх у межах областей».
Фото: president.gov.ua
«Десь годин за двадцять наступ почався скрізь. Я одразу поїхав до президента, там уже був Денис Монастирський, я приїхав другим. Володимир Олександрович був у білій сорочці, і мені це так, знаєте... запам'яталося... Говорить: «Ну, що? Будемо боротися!»
«Перші 3 — 4 — 5 днів війни – це взагалі найскладніший час. У ці дні приймається дуже багато рішень, для багатьох вони є фундаментальними: хтось хоче збігти, хтось хоче якісь свої статки терміново вивезти. Перші дні вони є абсолютно визначальними».
Про плани знищити Зеленського
Фото: president.gov.ua
«У перші дні нам надходило дуже багато інформації про плани фізичного знищення нашого президента».
«Усі повідомлення, які нам надавала розвідка партнерів, були про концтабори, фільтраційні табори, а також фізичне знищення президента та вищого політичного керівництва».
«І в мене була така доля, що я мав кожного разу президенту підкреслювати про таку загрозу. І його це, звісно, дратувало. Але я не міг, у мене є циркуляр».
«Уперше це було 22 лютого ввечері о 19:10, коли ми отримали таємний документ, де йшлося про те, що найближчим часом може бути скоєно напад на президента. Я одразу зв'язався з президентом, ми зустрілися, він говорить: «Що, знову?» Я кажу, що до цього треба дуже уважно ставитися, ви – вища посадова особа великої країни. І не треба із цим у жодному разі жартувати, бо це дуже серйозна річ».
Про відмову Зе їхати з Києва
Фото: president.gov.ua
«Я мав розмову з президентом того самого дня, і я чітко усвідомив, що президент нікуди звідси їхати не збирається. Він сказав:
«Я не можу це кинути. Хай буде, що буде, ми залишатимемося тут, у Києві, бо це столиця».
Пропозицій щодо того, щоб він залишив місто, було дуже багато».
Про єднання політиків
«24 лютого, після голосування про воєнний стан, президент запросив усіх голів фракцій до себе. Він сказав:
«Давайте все, що було, забудемо, працюємо як одна команда. Ми – Україна, ми – одна команда. Займаємося».
Не всі це витримали, бо, на превеликий жаль, у багатьох політиків політичний складник переважає національні інтереси».
Про невіру в Україну
Фото: Max Levin
«Одна з розвідок давала максимально 21 день для повного захоплення нашої країни, і війна мала перейти в режим партизанської війни».
«Вони вважали, що в нас не буде спроможності встояти проти другої армії світу. Коли ми намагалися їм довести, що це не зовсім так, вони трішечки були роздратовані тим, що ми не усвідомлюємо всіх проблем».
«Усі їхні розрахунки вказували на те, що в нас спроможностей і можливостей не може бути».
Про допомогу Заходу
«Партнери спочатку дуже обережно надавали ті чи інші засоби, особливо це було в перші дні, бо не вірили в нас. А потім степ бай степ ми почали отримувати, отримувати й отримувати. Гадаю, що ця допомога збільшуватиметься».
Про звільнення територій
Фото: Генштаб ЗСУ
«Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська області. Їх було звільнено саме завдяки нашим військовим, через опір».
«Щодо Сумської області слабо хто уявляє, як там працювали партизани. Сумська область була номер один за партизанським рухом».
Про порятунок Маріуполя
«Щодо Маріуполя. Я хочу, щоб ми з вами були свідомі того, що зараз завдяки тому, що хлопці там перебувають, вони відтягують великі угрупування російських військ на себе».
«Коли ми почали туди відправляти гелікоптери вночі й коли питали, що потрібно, вони просили боєприпаси. Ні воду, ні їжу, хоча це теж доправляли».
«Повірте, робиться все, що можливо й неможливо. Якщо була б хоча б одна фізична можливість для того, щоб розв'язати це питання, ми б його розв'язали».
«Ми звертаємося до всіх, до кого тільки можливо, але для декого саме «азовці», які там перебувають, як червона ганчірка. Чомусь вважають, що вони нацисти, як і всі ми».
Про хімічну та ядерну зброю
«Були навчання з людьми. Щодо антидотів, то в нас у лікарнях їх уже більш ніж достатньо. Щодо самої медичної системи, то вона сьогодні більш-менш готова до різних сценаріїв».
«Щодо ядерної зброї, то там складніша ситуація. Утім, ми так само готуємося до можливих подій. Є розуміння щодо препаратів, які треба приймати (з наявністю йоду), і чим треба захищатися».
Про затяжну війну
«Складне питання. У росії почнуть відбуватися процеси. Я неодноразово говорив, що результатом цієї ситуації буде розпад російської федерації. Вона розпадеться на частини як штучне утворення, і це буде за нашого життя».
«Однієї «чудової» миті в росії може щось відбутися, і війна може одразу закінчитися».
Про росіян і мир
«Вони хочуть перемогу не до 9 травня. Вони хочуть перемогу над нашою країною. Їхнє завдання не змінюється: знищення нашої країни, нашої нації, ну й, відповідно, знищення президента».
«Може наступити перемир'я. Але ми маємо на увазі, що до того часу, поки не буде перемоги однієї чи іншої сторони, війна не закінчиться».
«Я не вірю в жоден мирний договір із російською федерацією. У нас за часів нашої історії їх було вже дуже й дуже багато. І вони їх постійно порушували».
«Хотів би застерегти тих, хто вважає, що перемога в нас уже в кишені, що все добре: ворог підступний, ворог непростий. Попереду ще дуже багато тих речей, які нам треба буде робити».
«Нам буде складно. І коли люди кажуть, що вже все пройшло, — ні, ще будуть битви. І це все залежить від нашого війська. Ну і, звісно, від партнерів».
Про справжню перемогу
Фото: t.me/geekjournalua/
«Це наш історичний шанс побудувати країну. Якщо після закінчення війни й далі відбуватимуться ті процеси, які були 30 років тому, Господь нам цього не вибачить. Має бути абсолютно нова держава – щира, відверта».
«Господь дає нам зараз шанс, і нам його треба не втратити. Бо він уже неодноразово нам його надавав: у 91-му, у 2004-му, у 2014-му році. Але ми якось до цих шансів ставилися дуже невідповідально».
«За цей шанс ми зараз сплачуємо дуже велику ціну. Ми платимо життями наших громадян, наших діточок».
«І коли починаєш про них думати, усвідомлюєш, чому до нас таке ставлення з боку росіян. Що ми їм поганого зробили, чому вони до нас так ставляться? Тільки тому, що вважають, що ми маємо бути в них під чоботом? Це нам не підходить».
«Перемога для мене – це можливість врешті-решт побудувати країну. А її можна побудувати тільки на правді».
Про Третю світову
«Те, що за 10 — 15 — 20 років буде велика війна у світі, я в цьому більш ніж упевнений. Вона обов'язково буде».
Біографія (коротко)
Фото: rnbo.gov.ua
- Олексій Данілов, 59 років, народився в місті Красний Луч Луганської області.
Освіта
Луганський державний педагогічний університет ім. Т. Шевченка, за фахом історик;
Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, за фахом магістр менеджменту;
Луганський інститут внутрішніх справ МВС України, за фахом юрист.
Карʼєра
- 1994 — 1997 — міський голова Луганська;
- 2005 — 2006 — голова Луганської ОДА, заступник директора Європейського інституту інтеграції та розвитку;
- 2006 — 2007 — нардеп у ВР 5-го скликання («Батьківщина»);
- 2012 — 2019 — голова Українського фонду підтримки підприємництва;
- 23 липня 2019 — 3 жовтня 2019 — заступник секретаря РНБО;
- з 3 жовтня 2019 — секретар РНБО.