Армія та бізнес: як впроваджувати нові військові технології
Заступник міністра оборони України Валерій Чуркін, який відповідає за технологічний розвиток армії, наголосив на необхідності швидкого впровадження інновацій у військову сферу.
«Наша мета — скоротити шлях від ідеї до солдата настільки, наскільки це можливо», — зазначив він.
5 березня на зустрічі, організованій Diia.City Union, Валерій обговорював розробку ідей для впровадження інновацій, спрямованих на зміцнення обороноздатності України та співпрацю з IT-сектором. SPEKA відвідала зустріч та розповіла про головне.
Які головні проблеми впровадження інновацій у війську
За словами заступника міністра, важливою проблемою залишається хаотичність ініціатив, тож необхідно їх упорядкувати та сфокусуватись на ключових потребах фронту. При цьому ідеї, що йдуть зверху до солдата, також мають подорожувати якнайшвидше.
Заступник міністра оборони України Валерій Чуркін під час спілкування з представниками бізнесу 5 березня. Фото: Speka
«Потрібно відійти від стартап-етапу і вийти на рівень зрілих технологічних рішень, зберігаючи при цьому свободу розвитку», — каже Чуркін.
Одним із головних викликів для ЗСУ залишається забезпечення матеріально-технічної бази. Україна отримує техніку від міжнародних партнерів, проте її завжди бракує, особливо у випадку високотехнологічних розробок, які потребують адаптації до бойових умов.
Валерій Чуркін наголосив, що значна частина інновацій народжується безпосередньо на полі бою, наприклад, FPV-дрони та системи ситуаційної обізнаності. Проте, щоб вони стали масштабованими рішеннями, потрібно подолати низку перешкод:
- брак спеціалістів: військові технології вимагають кваліфікованих фахівців, зокрема ML-інженерів і Data Science спеціалістів, яких наразі не вистачає;
- відсутність синхронізації між армією та бізнесом: часто військові розробляють рішення, які вже існують у приватному секторі, проте вони про них просто не знають;
- бюрократичні перепони: Чуркін визнав, що бюрократія забезпечує стабільність у системі, але водночас гальмує критично важливі процеси;
- відкритість інформації: «війна любить тишу», — зауважив він, пояснюючи, що надмірна відкритість шкодить оборонним ініціативам.
За словами Чуркіна, хоча Україна ще рік тому розробила рішення з використання оптоволоконних дронів, окупанти першими масово застосували їх у бою, що свідчить про ефективність системного підходу в їхніх наукових установах.
Як бізнес і держава разом можуть покращувати військо
Бізнес відіграє критичну роль у забезпеченні армії технологіями. Успішні кейси підтверджують ефективність приватно-публічного партнерства. Один з таких прикладів — «Залізний полігон», де компанії можуть тестувати свої розробки у бойових умовах.
Чуркін зазначає, що іноді стартапи впевнені, що їхні рішення змінять війну, але в реальних умовах вони не працюють. Саме тому держава має взяти на себе роль координатора, який допоможе адаптувати технології під потреби військових.
У Міноборони функціонують два основні механізми закупівель:
- централізований: через Агенцію оборонних закупівель (АОЗ), яка займається масштабними державними контрактами;
- децентралізований: дозволяє окремим військовим підрозділам напряму фінансувати й закуповувати інноваційні рішення, які відповідають їхнім оперативним потребам.
Такий підхід відкриває для бізнесу різні шляхи співпраці. «Якщо ваш виріб працює та вже довів свою ефективність, військова бригада може закупити його напряму. А для довгострокових контрактів необхідно працювати через Агенцію оборонних закупівель», — пояснює Чуркін.
Перехід на українські технології
Чуркін наголошує, що для України важливо розвивати власні технологічні рішення та зменшувати залежність від іноземних систем.
«Наші miltech-розробки вже привертають увагу західних партнерів. Вони хочуть побачити, як ми працюємо, вивчати наші технології. Наш досвід — безцінний», — зазначає він.