Епоха глобалізації, що почалася на початку 1980-х, добігає кінця, а їй на зміну приходить «століття безладу». Про це йдеться в дослідженні Deutsche Bank.
Але не всякий безлад є поганим, йдеться у звіті про дослідження. «Наступ нового часу не треба сприймати як причину відмовлятися від придбання фінансових активів, оскільки нова епоха принесе масштабні інтервенції влади та значну ліквідність», — вважають у банку.
Водночас аналітики попереджають, що
«століття безладу» несе загрозу оцінці поточних глобальних процесів — вони часто будуть непередбачуваними.
Головними рисами нової епохи будуть:
- погіршення відносин США й Китаю в міру зростання економічної могутності останнього;
- посилення інтеграційних процесів у Європі, імпульс яким надала пандемія COVID-19;
- подальше збільшення боргів і поширення монетарної політики «вертолітних грошей»;
- ймовірне зростання інфляції;
- посилення економічної нерівності на початку посткоронавірусної епохи, але надалі держави почнуть стягувати більше податків з багатих;
- посилення конкуренції між поколіннями: молоді люди до 2030 року наздоженуть старші покоління за чисельністю і значною мірою визначатимуть результати політичних виборів;
- зростання глобальної заклопотаності питаннями зміни клімату;
- нова технологічна революція.
Китай може обігнати США за розміром номінального ВВП уже до кінця поточного десятиліття. Тому посилюватимуться побоювання щодо так званої пастки Фукідіда (вона говорить про ризик військового конфлікту між двома державами, коли одна наздоганяє іншу за економічною потужністю). Deutsche Bank зазначає, що за останні 500 років було 16 таких ситуацій, й у 12 випадках вони призводили до війни. Щоправда, аналітики роблять застереження щодо того, що зараз імовірнішою є економічна війна, ніж масштабний військовий конфлікт.
На тлі заборгованості, що зростає, глобальні ставки запозичень перебувають на прийнятному рівні тільки завдяки інтервенціям центробанків. «У майбутньому ми побачимо більше криз, більше безладу й ще більше друку грошей центробанками», — йдеться в дослідженні. Масовий же перехід до політики «вертолітних грошей» (вливання ліквідності не у фінансовий сектор, а в домогосподарства або реальний сектор економіки), найімовірніше, призведе до прискорення інфляції.
Технологічна гонитва провідних держав бачиться неминучою. А щодо нинішніх високих оцінок вартості технологічних компаній, то вони або виявляться обґрунтованими, що призведе до технологічних проривів, або означатимуть повторення «бульбашки доткомів», що лопнула з дуже серйозними наслідками для економіки 2000 року.
Додатково. Канадський Fraser Institute опублікував рейтинг «Економічна свобода у світі — 2020», який він оновлює щорічно. Україна в ньому посіла 138-е місце зі 162-х із показником 6,06 бала.
Європейський союз виділить Україні 16,6 млрд євро на будівництво вітряних і сонячних станцій для виробництва «зеленого» водню згідно з Green Hydrogen Recovery Report.
Читайте також
